Танці на кістках: на вулиці Кафедральній, 13, що знаходиться у Старому місті на рештках старого монастиря відновили зведення багатоповерхівки. Відтак, історично та культурно важливий об’єкт так і залишається недослідженим. Активісти б’ють на сполох, але безрезультатно.

Читайте також: До Луцька хочуть приєднатися два села (фото)

Колись тут була важлива історична пам’ятка, численні захоронення і, можливо, навіть розстріли. І уявіть собі, ось тут, у центрі Старого міста, може вирости велика багатоповерхівка, розміром в сусідню дзвіницю, яка, до слова, є архітектурою національного значення, поблизу якої, в радіусі 50 метрів заборонено будь-що будувати. Та хіба ж це підстава? І взагалі, яка вже тут культурна та історична спадщина коли йдеться про таку "багату" територію, на якій можна просто звести чергове житлово-офісне приміщення.

"Де активісти, археологи, врешті-решт влада міста?" – запитаєте ви. Все просто, з самого початку, ділянка належала народному депутату України від 20 виборчого округу Сергію Мартиняку, задекларована правда на маму, Марію Поцілуй. Але ж для чого відновлювати історико-культурну спадщину міста, або хоча б зберегти, якщо її можна просто продати. Як, а точніше у скільки оцінив пам’ятку народний обранець лишається здогадуватись, тим не менше, ділянку купив один із луцьких забудовників, і розпочав будівництво, всього на всього на руїнах монастиря 18 століття.

Читайте також: Унікальний лучанин із синдромом Дауна ознайомився з робочим місцем

Цікаво, що розкопки таки велися, і тут навіть знайшли два скарби, десятки трун, і кістяків, і це при тому, що дослідили лише перший ярус. Потім археологи, так би мовити згорнулися, і будівництво продовжилося. Символічно – просто під вікнами директора заповіднику важливий історичний об’єкт стали засипати піском.

Але ж невже ніхто не може вплинути на розвиток подій? Виходить, що ні. Чому? А тому що, ще у 2018 році луцький департамент культури надіслав листа до обласного управління культури, який є головним органом охорони історико-культурної спадщини з проханням виключити цю територію зі списку пам’яток історії, і його виконали.

До слова, у цьому випадку можна знайти компроміс. Історики та активісти запевняють – найважливіше, це провести справжні археологічні розкопки, тоді, питання "чи дійсно це культурна спадщина" навіть не виникатиме. А поки небайдужі люди шукають варіанти виходу із ситуації, об’єкт і надалі активно засипають піском, і таким чином готують ділянку для зведення багатоповерхівки.

Детільніше у сюжеті ТРК "Аверс":


Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook