"Я знаю сильні боки вишу, знаю слабкості, тому розумію, як їх можна підкреслити чи виправити", – ці слова сказав новообраний ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось у своїй передвиборній програмі, зараз же він активно працює над тим, аби університет розвивався.

Читайте також: У волинському виші офіційно представили нового ректора (фоторепортаж)

Відкриття нових факультетів, розбудова студентського містечка, міжнародна співпраця та багато інших напрямків у роботі, якими поділився Анатолій Васильович у інтерв'ю із журналістом "Під Прицілом".

– Анатолію Васильовичу, наразі все більше та більше цікавить волинян, та й українців вцілому, відкриття "Медичного" факультету в університеті. Розкажіть, будь ласка, коли саме Ви плануєте відкрити нову спеціальність та які кафедри функціонуватимуть на новому факультеті?

– Спеціальність "Медицина" була ліцензована минулого року, тоді, коли розпочинався набір абітурієнтів. Досить добре, що саме минулого року ця спеціальність була ліцензована, але набір на неї не проводився.

Дуже велике "дякую" зокрема професору Пикалюку Василю Степановичу, тому що він до нас приїхав на роботу і у великій мірі завдяки його зусиллям – він доктор медичних наук, професор, і зусиллям викладачів, зокрема, тоді ще декана біологічного факультету Поручинського Андрія Івановича власне і були підготовлені усі необхідні документи та ліцензована ця спеціальність.

Відкриття цієї спеціальності досить значиме з точки зору ефективності діяльності і дуже соціально чутлива. Чому? Тому що якщо щось і робити зі спеціальністю "Медицина", то потрібно робити все дуже якісно і відповідально. Зараз ми працюємо дуже активно у декількох напрямках для якісного забезпечення функціонування цього факультету.

Перший напрямок – це створення належної матеріальної бази, адже медиків потрібно готувати із відповідним обладнанням і лабораторіями. Зараз весь третій поверх Лабораторного корпусу звільнений, зроблений план розташування аудиторій та приміщень на тому поверсі, а також розроблена кошторисна документація на ремонт. Я думаю, що десь через тиждень-два ми уже розпочнемо сам ремонт. І до середини серпня, чи навіть раніше, будуть закінчені усі ремонтні роботи, адже потрібно закупити відповідне обладнання, щоб з 1 вересня ті студенти, які вступлять на медичний факультет, мали гідні умови для навчання.

Другий напрямок – це кадрове забезпечення. Умови – це дуже важливо. Але кадри – важливіше. Тому крім Василя Степановича – доктора медичних наук ми запросили Ульянова Вадима Олексійовича – доктора медичних наук. Він зараз обіймає посаду проректора з науково-педагогічної роботи та інновацій і поряд з іншими обов’язками він повністю відповідає створенню медичного факультету. Крім того вони зараз роблять моніторинг тих викладачів, які можуть викладати на медичному факультеті, хто має відповідну кваліфікацію та володіє іноземними мовами, адже одним із наших планів у створенні нового факультету є підготовка і іноземних студентів, відповідно їхнє навчання буде здійснюватись іноземною мовою.

Зараз підібрані кадри і з біологічного факультету – це викладачі анатомії та фізіології, а також з хімічного факультету, бо є медична хімія і на кафедрі фізичної терапії – там теж є багато достойних викладачів.

Сам факультет планується відкрити в серпні. Я думаю у другій половині місяця. Чому? Тому що на той час ми уже проведемо зарахування абітурієнтів на цей факультет, а тоді можна буде вже офіційно його відкривати.

Що стосується кафедр, то ми плануємо, що для початку буде функціонувати 3 кафедри: фізичної терапії, яка на даний час є і вона дуже потужна, проте зараз вона у складі факультету фізичної культури і спорту, але якщо ми робимо медичний факультет, то підготовка реабілітологів та фізичних терапевтів ближче все ж до охорони здоров’я, тому ми плануємо її перенести. Крім того, ще буде кафедра морфології, яка буде повністю забезпечувати морфологічну сторону та кафедра гістології, а в подальшому, коли студенти вивчатимуть клінічні дисципліни, то ми відкриємо і клінічну кафедру.

Ще дуже цікаво, я на це наголошую, що особливістю вступу цього року є те, що ми оголошуватимемо набір абітурієнтів на перший курс та на другий. На перший курс зараховуватимуться абітурієнти, які закінчили загальноосвітні навчальні заклади, а на другий – студенти, які закінчили медичний коледж.

Згідно із ліцензії, то ми можемо зарахувати близько 100 студентів після медичних коледжів і десь в межах 50 після загальноосвітніх навчальних закладів. Чому 50? Тому що ці діти перший рік будуть вчитися на першому курсі, а коли перейдуть на другий курс, то залишатиметься ще 50 осіб і уже наступного року ми набиратимемо 50 студентів, які закінчать медичний коледж.

Наразі дуже важко виділити із державних коштів такі великі суми на закупки обладнання чи інше, тому ми звичайно ж маємо попередні домовленості з інвесторами та фондами, які є небайдужими до розвитку медицини та розвитку Волині вцілому, а тому вони обіцяють досить великі кошти на обладнання та ремонт аудиторій. Думаю через місяць-півтора я назву цих осіб, аби все було об’єктивно та справедливо.

Ще одна дуже цікава ініціатива, я надіюся ми її реалізуємо, це те, що перший набір буде важливий тим, що 50 осіб будуть навчатися за кошти приватних осіб. Що це означає? Ми плануємо 25 осіб, які закінчили школи та, які вступлять на платну форму навчання, за них платитимуть кошти фізичні та юридичні особи, які зацікавлені у розвитку медицини у нас на Волині. Таким чином ми залучимо найкращих дітей, які люблять медицину і мають відповідний рівень підготовки.

– Яка форма навчання буде: тільки платна, чи буде й державна?

– Будуть різні форми навчання. Ми подаємо у Міністерство освіти та науки України заявку на державну форму навчання. Я думаю, якщо у нас буде 5 державних місць на медичному факультеті – то це дуже добре, а всі інші навчатимуться на платній основі. Відповідно ще 25 студентів будуть навчатися за кошти фізичних чи юридичних осіб, а всі інші уже за власний кошти.

Яка вартість навчання поки невідомо. Цього року МОН хоче змінити систему оплати.  Будуть визначені певні спеціальності, на яких найбільша кількість контрактників і для них буде призначена мінімальна вартість навчання. Скільки це буде коштувати – можна тільки прогнозувати. На мою думку, але я не знаю, тільки так вважаю, вартість навчання буде в межах 20-25 тисяч.

Читайте також: Анатолій Цьось розповів, що першочергово змінить у СНУ (відео)

– Яким чином абітурієнти вступатимуть на "медичний факультет": як і на всі інші – складатимуть ЗНО, чи вступні екзамени?

– Буде загальноприйнятий порядок. Потрібно буде скласти ЗНО, як і при вступі на інші факультети.

– А чому студенти, які закінчили медичний коледж вступатимуть не на 3 курс, як і на інших факультетах?

– Це чітко передбачено державним стандартом у медичній спеціальності. Сам стандарт передбачає те, що тут немає заочної форми навчання, усі навчатимуться тільки на денній, а також певну кількість кредитів вивчення після медичних коледжів. При розрахуванні кількості цих кредитів та годин дозволяє вступати тільки на 2 курс.

– Розкажіть, будь ласка, про військову кафедру.

– Створення військової кафедри дуже потрібне із двох основних причин:

Перша – це дійсно військова підготовка. Тут зрозуміло, що без неї у наш час важко втримати державу, і класичний вислів – "Хочеш миру – готуйся до війни" не втратив свою актуальність і діє зараз. Щодо військової підготовки, то перше – я вже заявляю та казав уже багато разів – ми знайшли свою нішу! Ми не будемо готувати тих військових, які ведуть бойові дії – це артилерія чи мото-піхотні війська, ми готуватимемо тих військових, які забезпечуватимуть гуманістичну складову підготовки військ. Тобто це військові перекладачі, військові журналісти, можливо юристи, обов’язково медики. Це ті служби, які забезпечують гуманістичну складову і яка в даний час є надважливою, тому що, нажаль, зараз в державі абсолютно відсутнє позитивне формування образу воїна: воїна-захисника, воїна-патріота, воїна-героя. І от саме підготовка фахівців гуманістичного спрямуванням дозволить сформувати образ воїна. Адже його потрібно так формувати.

Друга умова – це важливий чинник патріотичного виховання молоді, що теж у наш час дуже важливо. І правильно було б, і є навіть така стратегічна мета, щоб поряд із навчанням в університеті формувати фахівця, спеціаліста, який любить свій університет, свою Волинь та державу. І це якраз можливості військової кафедри.

– Анатолію Васильовичу, Ваша ініціатива повернути стару назву університету. Що для цього потрібно та чи зроблені уже якісь кроки у досягненні мети?

– Перейменування університету – це дуже серйозна справа. Я наголошую на тому, що університет імені Лесі Українки – це не лише надбання студентів, які тут навчаються та працівників, які працюють, а це надбання нашої Волині, тому і обговорення щодо перейменування повинно відбуватися не лише в колективі, але й серед депутатів різних рівнів, громадськості, тобто всіх зацікавлених осіб. У цьому питанні ми вже здійснюємо перші кроки, зокрема на сайті університету уже розміщено освітні матеріали щодо назв світових університетів і сутності цих назв: як вони утворювалися, як відображає назва самого закладу його ж зміст і так далі.

Друге – в нас був дуже цікавий захід – День депутата Луцької міської ради в нашому університеті і вже це питання вперше обговорювалося публічно. Виступала наша професор Тихомирова Євгенія Борисівна щодо цього питання.

Наступний крок – це в середу, 25 лютого планується широкий представницький круглий стіл обговорення назви університету – "Волинська освітня традиція та університет Лесі Українки. Стратегія діяльності". Вперше будуть залучені фахівці з різних галузей знань – історики, географи, економісти і вони обговорять можливу зміну назви з різних сторін. Після того, таке обговорення буде проведене на всіх факультетах університету. І лише тоді ми будемо виносити це питання на конференції трудового колективу. І вже за результатами цієї конференції звернемося ще до обласної ради, а тоді до Міністерства освіти і науки України, щоб клопотати перед Президентом про указ, щодо назви нашого університету.

– А які Ваші прогнози щодо перейменування?

– Якщо буде єдина думка у трудового колективу, міської ради, обласної ради, народних депутатів, то я не думаю, що тут можливі серйозні труднощі чи проблеми.

– Скажіть, на якому рівні у Вас співпраця зі студентами? Чи пропонує молодь цікаві проєкти, на які варто звернути увагу?

– Я дуже люблю студентів і стараюся до них ставитися як до партнерів. Перший свій робочий день я розпочав із того, що зустрівся зі студентським активом та з головою студентської ради, а 11 лютого, коли студенти перший день вийшли на навчання, я знову зустрівся зі всією студентською радою, на якій ми обговорювали усі проблеми, перспективи та напрямки діяльності університету і я зробив висновок, що усі ініціативи, які сприяють навчанню, дозвіллю, відпочинку та активній громадській позиції студентів я буду підтримувати. Уже сьогодні (19 лютого – ред.) я підписав орієнтовний кошторис витрат, який буде використаний для роботи студентського активу. Крім того студенти працюють над тим, аби розробити проєкт на конкурс про "Найкращий проєкт щодо промоції університету". На це будуть виділені кошти, буде відібрано декілька найкращих проєктів, які можна буде реалізувати.

Другий проєкт  – дуже цікавий та соціально значимий – "Залишаємо таланти на Волині". Дуже часто трапляється так, що талановиті волиняни, які закінчують загальноосвітні навчальні заклади, їдуть навчатися у Львів, Київ, Харків чи ще кудись, це звичайно добре, але разом із тим є багато спеціальностей, які є конкурентними і в нашому університеті і вони, можливо, навіть кращі, ніж в деяких інших столичних закладах вищої освіти. Ми постараємось зробити спеціальні стипендії для таких талановитих студентів. Звичайно основним критерієм вступу буде ЗНО, проте який прохідний бал буде – думають студенти, але, звичайно, ми хочемо, щоб у нас вчилося дуже багато талановитих студентів.

– Повернемося до Вашої передвиборної програми. Ви наголошували також на тому, що відновите роботу видавництва, яке уже колись функціонувало та налагодите міжнародну співпрацю з іншими закладами вищої освіти. На якому етапі знаходиться ця робота?

– До всього потрібно ставитись відповідально і тоді буде результат.  До речі, мені дуже подобається слова Богдана Ступки, я вже його наводив на врученні дипломів магістра, він сказав просто, але геніально – "Роби справу чесно, з душею і твоє до тебе прийде". Він геніально сказав. Просто, але геніально.

Почнемо з видавництва. Так, дійсно, ми розпочали роботу і уже доходимо до фінальної стадії нового штатного розпису університету. Перш ніж створювати нове видавництво, потрібно спочатку внести зміни у штатний розпис і затвердити у МОН, а тільки тоді це можна створювати. Відповідно наразі у штатному розписі внесено новий відділ – редакційно-видавничий відділ. Поки не видавництво, а тільки редакційно-видавничий відділ, який уже почне працювати з метою підготовки матеріалів до моменту поліграфічного видання. Я вважаю, що він попрацює приблизно 5 місяців і тоді ми уже будемо думати, яке закупити обладнання, аби створити на базі цього відділу повноцінне видавництво. Я думаю, що видавництво ми зможемо створити тоді, коли будемо робити новий штатний розпис, а це відбудеться приблизно у вересні місяці. Тобто, перший крок ми уже зробили – створили редакційно-видавничий відділ, а тоді уже створимо повноцінне видавництво.

Що стосується міжнародної роботи та участі у ній як викладачів, так і студентів – це дуже важлива справа, у якій я дотримуюся чіткості. У своїй передвиборній програмі, і зараз пропоную колегам прописати це у стратегії розвитку університету – у міжнародній роботі пора перейти від слів про необхідність самої міжнародної роботи, від документів про підписання міжнародної співпраці до конкретних дій та результатів. А результатами можуть бути – спільні конференції, спільні наукові праці, стажування студентів, подвійні дипломи. Адже підписання угоди ні до чого не зобов’язує. Повинні бути результати. Якщо ж ми, відповідно до умови, щось таки та й зробимо – це вже результат. І от у моїй програмі написано, що не менше 30% студентів повинні пройти міжнародне стажування. Чому? Вони побачать організацію навчального процесу за кордоном, в них будуть нові контакти, вони стануть більш комунікабельними, зможуть краще працювати і в подальшому це дозволить їм краще працевлаштуватись.

Друге – це подвійний диплом. На мою думку, реалізація подвійного диплому у нашому університеті – найкраща в Україні серед усіх закладів вищої освіти. Якщо говорити про співпрацю із університетом Яна Длугоша, то ми маємо зараз, я точно не пам’ятаю, та це десь в порядку 70 студентів, які за різними спеціальностями навчаються за програмою подвійного диплому. Тобто вони одночасно навчаються у нашому університеті та в Польщі і отримають відповідно два дипломи. Тим більше навчаються студенти з різних спеціальностей – хімія, фізика, математика, екологія, фізична культура, туризм, соціальна робота, наразі готуються документи на спеціальність "державна безпека", тобто це комплексна програма – найкраща в Україні. Тому міжнародна робота буде продовжуватись. Особливо з точки зору надання грантів для студентів та викладачів.

– Як Ви наразі розцінюєте ситуацію із працевлаштуванням студентів? Що університет робить для цього?

– Міністерство зараз звертає дуже багато уваги на працевлаштування студентів. Більше того, воно навіть розробило формулу для фінансування закладів вищої освіти – цього року вона не враховувалась, але наступного буде.

З точки зору працевлаштування студентів – то це питання наразі є дуже актуальним. Хоча з іншої сторони – на даний час, якщо вимагати від університету працевлаштовування своїх студентів, то держава повинна створювати умови для цього.

Наразі ж ми підписали із ІТ-компанією Левандовського дуже хороший меморандум про співпрацю і зараз уже відібрали 20 студентів для реалізації ідеї дуальної освіти. І уже в кінці цього тижня, або на початку наступного ми будемо підписувати угоди на дуальну освіту за двома спеціальностями саме з тією фірмою – це ІТ-технології і прикладна лінгвістика. І найцікавішим є те, що це студенти 1 курсу. Такого ще ніде в Україні не було. Ми підпишемо тристоронні угоди – університет, ІТ-компанія та студент. Відповідно до цієї угоди, студент певний час працює і навчається в компанії і навіть за певні предмети там же й виставляється оцінка. І протягом усього навчання він вчиться і в університеті, і в компанії, і відповідно, навчаючись там протягом 4-5 років отримує відповідні знання, а тому фірма вже забезпечить його роботою, адже вона навчить студента саме того, що потрібно їй. Я вважаю, що це хороший напрямок і для реалізації і дуальної освіти, і працевлаштування випускників.

Читайте також: Анатолій Цьось впевнено переміг Ігоря Коцана у першому турі виборів ректора СНУ

– Ви хочете створити сучасне студмістечко. Звідки у Вас з'явилась ця ідея та як будете залучати інвестора, адже на це потрібно великі кошти?

– Наразі 3 наші університетські гуртожитки є у дуже хорошому стані, а у решті двох потрібно робити капітальний ремонт, адже вони будувались ще тоді, коли до їх будівництва не було особливих вимог. Зараз розроблюється план і кошторисна документація для ремонту у третьому гуртожитку, адже він у найгіршому стані, а потім уже підемо і до другого. З ними ми швидко наведемо порядок.

Що стосується побудови студентського містечка – то уже близько 10 років неможливо почати будівництво, адже держава не може виділити таких коштів. Моя ідея полягає в тому, що таке будівництво, я наголошую – у наш час, можна здійснювати лише за кошти інвесторів. Наразі ж ми уже починаємо шукати різні варіанти, аби залучити інвесторів до будівництва студентського містечка. Звичайно ж тут потрібно думати, тому що побудова гуртожитку – це простіший проект, адже уже є певні перемовини та зацікавленість певних осіб у такому будівництві. Побудова багатоквартирного будинку для викладачів – теж простіше, адже забудовник залишає собі певну кількість квартир, а якась частина передається у підпорядкування університету, відповідно до договору – це теж можливо реалізувати.

Що стосується навчальних корпусів – це вже проблематичніше, адже невідомо, яка саме частка повинна залишитися інвестору. Тим паче, що нам не потрібно багато корпусів – один, максимум два, аби перенести Інститут мистецтв та створити один-два факультети, але ті, яких ще нема в Луцьку і ті, які зможуть зацікавити студентів.

Також ми хочемо створити великий манеж із можливістю трансформації у великий концертний зал. Наразі у нас є великий сертифікований легкоатлетичний стадіон. Він уже показав свою ефективність, адже на ньому відбувається багато міжнародних змагань. Проте в Україні немає жодного сертифікованого, побудованого належним чином критого манежу для зимових легкоатлетичних змагань. Крім того, там можуть бути зали спортивні і для інших видів спорту.

В Луцьку, та й зокрема на Волині немає жодного залу на 2, 3 чи 5 тисяч осіб. Я вважаю, що це серйозна проблема нашого регіону. І от будівництво такого стадіону з трансформацією у концертний зал для інвесторів це був би досить хороший варіант для капіталовкладень.

– Анатолію Васильовичу, чи є у Вас в планах відкриття нових факультетів, окрім "медичного"?

– Ідей багато, але справа в тому, що ми звикли ставитись до тих спеціальностей, так би мовити стабільно. А це не є правильно, адже кожна людина у процесі свого розвитку змінює ставлення до речей. Так само і наше життя змінюється і відповідно ті професії, які є більш чи менш актуальними у нашому суспільстві також змінюються. Тому є спеціальності, на які зараз мінімальний набір студентів – це релігієзнавство, нажаль, практично відсутній набір на таку спеціальність як "філософія" і інші. Наразі ми ж відкриваємо "медичний" факультет.

Також, я вважаю, що є ще дві спеціальності, які мали б успіх – "дієтологія". Справа в тому, що по цілому світі спеціаліст з цієї галузі має дуже хорошу біологічну, хімічну та медичну підготовку. Тому я думаю, що ця спеціальність могла б мати популярність у нашому університеті.

І друга спеціальність, яка дуже стрімко розвивається у Європі – це "косметологія", але важливо – медична косметологія. Проте, я думаю, що цього року ми уже не будемо цим займатися, але наступного будемо відкривати ці дві спеціальності. Можливо з’являться і нові ідеї. Це творчий процес.

– А що робити з тими факультетами, на які вступає мало абітурієнтів?

– Закрити – завжди найлегший спосіб і не завжди правильний та раціональний. Наразі переді мною постала дилема, адже факультети є великі і є маленькі, тому, в принципі, ці маленькі можна об’єднати і створити більш потужні. З одного боку це можливо і правильно, проте з іншої – як показує досвід, об’єднання різних спеціальностей в один факультет не завжди є раціональним для розвитку тих, чи інших спеціальностей. Я можу привести багато прикладів таких об’єднань, але в тому випадку ні одна, ні інша спеціальність розвитку не отримала. Тому, я є прихильником того, що якщо можна зберегти, нехай і невеличкий факультет і він не суперечить нормам закону, то варто дати шанс працівникам факультету попрацювати і зробити його більш ефективним, ніж взагалі втратити.

– Ось уже протягом тривалого часу не працює такий орган управління, як Наглядова Рада. Чи будете Ви ініціювати її оновлення та подальшу роботу?

– Наглядова Рада – це дуже важливий орган управління, який обов’язково має працювати. Навіть зараз ми працюємо над новою розробкою стратегії розвитку університету і Наглядова рада тут внесла би позитивний вплив на сутність цієї стратегії.

Наразі ж наглядова Рада не працює, тому ми готуємо документ до МОН про певний склад осіб, які суттєво оновлять цей орган. Зараз же я не буду називати прізвищ, а я надіюсь, що протягом місяця у нас запрацює оновлена, надпотужна Наглядова рада, тим більше, що попереднє оновлення уже є і у її склад увійдуть провідні діячі науки, бізнесу, культури та інших напрямків нашого господарства, які є патріотами Волині та вболіватимуть за свій університет.

– Скажіть, будь ласка, коли саме відбудуться вибори деканів на факультети?

– Наразі ж призначені певні особи на ці посади, які будуть працювати на них до офіційних виборів, які відбудуться у межах чинного законодавства. Проте, законодавство нині змінилося, тому статут наш та положення про вибори деканів не відповідають тому законодавству, яке змінилося 4-5 місяців назад.

Відповідно наразі ж ми працюємо над змінами положення про обрання деканів і найголовніше – це статут, в якому вписується обрання деканів. Статут можна міняти на конференції трудового колективу. Після того цей статут затверджується у МОН і лише тоді можна приступати до обрання деканів. Тому я вважаю, що це процес затягнеться, адже це важкий та довготривалий шлях, проте, до того часу усі ті, хто наразі виконує обов’язки деканів, будуть працювати спокійно.

– Анатолію Васильовичу, багато хто вважає, що вартість навчання у СНУ є досить високим. Скажіть, чи реально її знизити?

– Це дуже важке питання і одне з тих, яке мені найбільше ставили в процесі передвиборної кампанії. Я думаю, що середня вартість навчання буде визначатись Міністерством освіти і науки, а саме на ті факультети, на яких є найбільше контрактників. Це буде одна середня вартість навчання і уже від неї підуть ще два рівні цін – вищий – для тих спеціальностей, де є великий конкурс і нижчий – на ті спеціальності, які не увійшли у той "міністерський список", і на який менший попит, а тому університет зможе ставити меншу ціну. Точної вартості навчання наразі ніхто не скаже, адже все вирішує МОН.

– А на які факультети найбільший попит?

– Юридичний, прикладна лінгвістика, іноземна філологія, міжнародні відносини – на ці спеціальності є найбільший конкурс при вступі.

– Нещодавно у стінах Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся новий та досить цікавий захід – День депутата, на який прийшло дуже багато обранців громади. Розкажіть, які напрямки співпраці із Луцькрадою Ви представили та що це дасть університету?

– Перш за все, я щиро вдячний депутатам Луцької міської ради за активність та небайдужість, адже нас найбільше лякало те, чи вони підтримають цю ініціативу і прийдуть. Проте на захід прийшло дуже багато обранців і вони ставили велику кількість запитань стосовно розвитку університету.

Метою такого заходу було максимальне наближення університету до міської влади, тому що найбільшу ефективність закладу вищої освіти може принести плідна співпраця університету, міської влади, бізнесу та ЗМІ. І саме на цій зустрічі зустрілись представники усіх цих ланок. Я представив наш університет та можливі напрямки співпраці, зокрема юридичне забезпечення та експертну оцінку, а депутати у свою чергу додали і інші напрямки – математичне забезпечення стратегії розвитку університету, екологічні програми та інші. Тому найближчим часом ми підпишемо меморандум про співпрацю та визначимо чіткі напрямки, за якими активно співпрацюватимемо.

– Які ще цікаві проекти Ви плануєте запровадити в університеті?

– Сутність моєї роботи на цих 5 років визначається тією програмою, яку я представив у передвиборній кампанії. Наразі ж виробляється стратегія, яка обіймає усі мої пропозиції. Звичайно ж працівники усіх факультетів вносять свої пропозиції, а тому я думаю, уже скоро ми її таки затвердимо.

Загалом є дуже багато планів, які включають усі складові діяльності університету: перша складова – це управління, зокрема цифровий документообіг, який потрібно терміново робити, цифрова бібліотека; друга – наукова робота – Scopus і Web of Science, тобто залучення наших працівників до публікацій у міжнародних журналах, а також формування у наших публікаціях вимог, з якими вони можуть постати у міжнародних науково-метричних базах: третя - це господарська робота – ремонти, а також підготовка до 80-річчя святкування нашого університету. Цього року нашому університету виповнюється 80 років і святкування його Дня народження внесено постановою Верховної Ради України і відповідно ми повинні представити університет якнайкраще.

Наступного року виповнюється 150 років із Дня народження Лесі Українки – це надзвичайно важлива подія, адже як казала Оксана Забужко – "Леся Українка – це наше все" і я цілком із нею погоджуюсь, а тому ми повинні зроби все, аби видати 14 томів її творів, а також наблизити видання її творів іншими мовами.

– Анатолію Васильовичу, чим, на Вашу думку, наш університет найкращий? Що є у ньому такого, чого немає в інших вищих навчальних закладах України?

– Це найрозумніше і найправильніше питання, яке я також постійно ставлю на кожній зустрічі із колективом. Адже ми звикли казати, що ми найкращі, але чим саме?

На мою думку, ми є найкращими за такими критеріями – це кадри, адже у нас найкраще кадрове забезпечення серед усіх закладів вищої освіти Західного регіону. У нас понад 80% викладачів – це доктори та кандидати наук, тому кадри – це наше найцінніше.

Друге – це міжнародна співпраця та реалізація міжнародних проєктів, а саме, тут особливо вирізняється факультет міжнародних відносин та той проєкт, який він виконував по напрямках "Україна-ЄС", "Україна-НАТО", тобто проєкти, спрямовані на міжнародну інтеграцію.

Третє, в чому ми точно найкращі – це подвійні дипломи, чого більше ніде нема.

І головне – це те, що ми прагнемо бути найкращими у виконанні якості навчального процесу і до початку нового навчального року ми такими і будемо. Мені вистачить сили та духу, аби реалізувати усі плани разом із колегами, які теж прагнуть вдосконалюватись.

Досконалість не має меж!

Підготувала Вікторія Прийма

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook