Дмитро Демчук – студент географічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Людина, яка у вільну хвилину не сидить на місці, а збирає рюкзак і їде в подорож. Студент-мандрівник, який відвідав безліч цікавих мальовничих місць, природних та культурних пам’яток не тільки в Україні, а й за кордоном. Загалом за два роки подорожей Дмитро відвідав аж 47 країн світу.

Читайте також: Волинянка потрапила у фінал всесвітнього конкурсу краси у Китаї (фото)

– Дмитре, звідки таке захоплення до подорожей?

– Ой, це довга історія, але коротко сказати – це було просто, як вибір – пропозиція друга і я сказав: "Ти що дурний, яка подорож, яке автостопом? Моя мама взагалі цього не оцінить і скаже: "Діма, ти що здурів?". Але потім якось друг сказав: "Та ну, давай, якось спробуємо". Я через день це все продумав і вирішив: "А чом би й ні?". І погодився на подорож. Спочатку ми подорожували Україною, а пізніше мене заохотили і я захотів поїхати ще по Європі.

–  Яку країну світу ти відвідав першою?

– Перша країна, яку я відвідав, була Грузія. Це було чотири роки тому. Ми з друзями виходили на гору Казбек, висота якої 5 тисяч метрів. А загалом першою країною, яку я відвідав автостопом була Франція.

– Чим найбільше запам’яталася перша подорож?

– Перша подорож ? Тим, що в мене рюкзак вкрали (сміється).

– Серйозно?

– Так, це сталося в Барселоні. Я тоді їхав із Сільвії (Іспанії) в Португалію. З Португалії через Мадрид у Барселону і сталося так, що я не мав де переночувати.Вв мене не було хосту по CouchSurfing. CouchSurfing – одна з найбільших всесвітніх мереж гостинності, реалізованих у вигляді онлайн-сервісу (авт). Але в мене був намет, який я не міг ніде помістити. Я знайшов пляж і біля нього якісь кущики. І думаю: "Всеодно цей пляж не підійде, дуже велике місто і багато людей". Тож вирішив спати біля намету: розстелив карімат і збоку поклав рюкзак. Спершу я прив’язав його до руки, але вночі, коли вставав, розв’язав і вийшло, що саме тоді рюкзак і вкрали. 

– Рюкзак вдалося знайти?

– Ні, не вдалося, я подавав заяву в поліцію, шукав його, питав у туристів, які були поруч, але ніхто так його і не знайшов. Та й саме це місто небезпечне, тому далі я поїхав без рюкзака.

–Як відомо, за два роки ти відвідав 47 країн, зокрема за 2018 рік 31 країну. Як за один рік можна відвідати стільки країн, при тому що ти студент і навчаєшся?

– Це тільки бажання. Якщо воно у вас є, то ви зможете будь-що зробити. До прикладу приведу, як на початку минулого року в мене був вільний час до 27 січня. Бо саме цього числа була запланована подорож з Любліна до Тель-Авіву, але перед цим в мене був повністю вільний час. Ми з друзями пішли колядувати наколядували грошей і я думаю: "Що мені ще два тижні робити вдома?". І я ті гроші, які наколядував і ті, які ще в мене були в запасі, підрахував загалом в мене було десь 40-45 євро. І почав думати куди я можу з’їздити в найближчі країни на два тижні. Я хотів відвідати Угорщину, а саме Будапешт, але так подумав, що одна країна не підійде, то поїду через Чехію, Польщу і пізніше вернуся, бо мало часу. Але вийшло так, що в Будапешті я знайшов квитки за 10 євро до Македонії. Думаю: "В Македонії я теж не був. Давай!". І просто вирішив поїхати туди на вихідні.

– Дмитре, які труднощі виникали під час подорожей?

– Ну загалом якщо брати автостоп, то складно витримати цей час, щоб тобі зупинилися. Наприклад, якщо порівнювати Грецію і Норвегію, то в першій країні було набагато важче. Я міг стояти від 40 хвилин до 4 годин. А от в Норвегії з цим було значно простіше – від 5 до 15 хвилин. В Греції ти маєш себе переконати, що маєш дочекатися і все таки хтось зупиниться. Просто треба себе переконувати, що ти доберешся і все буде добре.

–Не страшно подорожувати автостопом, ти ж не знаєш хто знаходиться в автомобілі?

– Головне самому показати який ти є. Якщо люди зупинилися ввічливі, то я відразу підлаштовуюся під них і так показую, що я культурний хлопець і заодно бачу їх зі сторони. Якщо люди трапляються більш небезпечні і я бачу, що вони можуть мене підвести, то я з насторогою проявляю себе. Я кажу: "Їдем, а чом би й ні?"

Одного разу мені в Туреччині трапилися люди, які були трішки бешкетники. Я з ними привітався познайомився і одного з них звали Мустафа. Я кажу: "О, Мустафа-Кемаль?". Так, так, чувак, ти наш, вони вже починають сприймати тебе як брата. Потрібно підлаштовуватися під людей, тоді вони відчувають цю енергію і ти її відчуваєш.

–Яка подорож тобі найбільше запам’яталася і до якої країни ти хотів би повертатися знову і знову?

– Це звичайно Норвегія. Хочу виділити Лофотенські острови, які знаходяться на півночі країни. Вони просто дивовижні – це те, що мені подобається: природа, гори, море, класні дороги, привітні люди все чітко і гарно.

–2018 рік вже закінчився, чи все, що планував в цьому році здійснилося?

– Я скажу навіть більше, я не планував відвідати стільки багато країн. Я хотів більше подорожувати і я це зробив, але навіть більше норми. Було навіть й таке, що дві три подорожі були незаплановані, але я їх здійснив успішно.

Читайте також: Лучанка поділилася враженнями від поїздки до США за програмою Work&Travel

–Під час твоїх подорожей точно траплялись смішні історії. Можеш якусь одну розповісти?

– В мене була подорож десь 2-3 місяці тому в Італії. В цій країні я не користувався автостопом, бо знав, що там складно з цим і потрібно дуже довго чекати. Я навіть переконався, бо перші три години я чекав і мені ніхто не зупинився, тому я вирішив користуватися потягами. Перед тим я начитався багато інформації, як люди їх використовують безкоштовно. Тобто, самі італійці не знають англійської мови і дуже мало хто тебе зрозуміє може дати нормальну відповідь або пояснити щось.

Перший раз я купив квиток, а потім подумав: "В мене ніхто цей квиток не перевірив". Я навіть якось розчарувався (сміється). Я потратив 12 євро на квиток, який в мене навіть не перевірили. Ну і це був перший і останній квиток, який я купував в цій країні. Пізніше я використав близько 30 потягів і всі вони були безкоштовні.

Одного разу зі мною трапилась така кумедна історія: я не побачив контролера, якого очікував побачити з іншої сторони, бо побачив, що там контроль виглядає з потяга і я вирішив перейти в інший кінець і там сісти, а виявляється там був ще один контроль з іншої сторони. І тут до мене підходить контролер і питає: "Ваш квиточок?", а я кажу: "А, ну так, зараз оплачу". Я дістаю гаманець, а в мене там 12 євро. Кажу: "Скільки?" Ну вона й каже: "Тут буде набагато дорожче – 58 євро". "Ну в мене нема стільки кажу", а вона у відповідь: "Вам потрібно це оплатити. Як ви так подорожуєте без грошей?". "Ну в мене тільки 10 євро є", а вона каже: "А чому так?". Я й відповідаю: "Мій друг чекає мене на станції, і в нього всі гроші". Ну й розповідаю, як так сталося, що ми з другом розділилися. Я їй кажу: "Можна я вийду на наступній станції оплачу, а потім пересяду на наступний потяг?". Ми відійшли поговорили і вона погодилась зробити квиток за 10 євро, при умові, щоб я не виходив з потяга. Я так думаю: "Я не хочу 10 євро витрачати…" (сміється). Потім подумавши я кажу: "А можна я все таки вийду?" Вона відповідає: "Ну так, це твій вибір. Ти можеш вийти і оплатити 8 євро, але навіщо тобі міняти квиток витрачати гроші і чекати наступний потяг 40 хвилин, якщо ти можеш це зараз оплатити". І я тут виходжу з потягу і бачу, що контролер за мною не виходить і думаю: "А й справді, чому я буду чекати наступний потяг?". Я перебіг в інший кінець потягу і там сів. До того часу поки контролер до мене підходив я заховався в туалеті на 40 хвилин, саме стільки часу залишалося до зупинки моєї наступної станції.

– Чи є вже якісь плани на 2019 рік, які країни маєш намір відвідати? 

– Планую багато всього, але це вже точно буде не Європа. Тому що я вже майже всю її відвідав за винятком деяких країн. Я думаю якось ширше відкривати цей світ, зокрема, більш віддалені від нас країни та регіони.

– Дмитре, з ким ти зазвичай подорожуєш?

– Зазвичай я подорожую один, але в деяких країнах, в яких хочеться розділити красу, я пропоную поїхати своїм найближчим друзям, яким я довіряю, які не будуть нити і плакати під час подорожі і будуть комфортними для мене.

– Поділишся кількома ексклюзивними порадами? 

– Перша порада – це не боятися, бо якщо боязнь, то це вже перший знак, що ви можете зупинитися перед чимось: "А якщо буде зі мною так, а якщо мене відвезуть у ліс, закинуть і закопають". Це вже боязнь, вона й зупиняє.

Потрібно мріяти, адже якщо ви мрієте чогось бажаєте, то ви цього будете добиватися буде якась мотивація: "Так, я хочу цього!", а також думати, як ти хочеш це реалізувати.

Варто також спілкуватися із людьми, які здійснили таку подорож, стежити, а також читати інформацію про більш мотиваційні речі і ти будеш дивитися як інші це роблять і також думати: "Він це зробив. Чому я це не можу зробити?".

Під час подорожей можна зекономити, в польотах на літаку. Просто потрібно шукати дешеві авіаквитки. Також можна використовувати CouchSurfing. Звичайно, це трішки страшнувато, але ця програма дуже класна для подорожей, де можна знайти цікавих людей в країні, завести нових друзів, а вони зможуть провести екскурсію містом.  

Підготувала Марія Демидюк

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter