Як часто під час очікування трамваю чи електрички ми бачимо на зупинках і перонах людей, які у ні з чим не зрівнянній позі впираються в екрани своїх смартфонів? І що вони там бачать? Що, не можуть просто постояти і помріяти?

Читайте також: Вчені визначили одну з головних причин психічних розладів

Ми дивуємось, але вже за хвилину самі дістаємо з кишені телефон. Ні-ні, тільки, щоб перевірити розклад руху транспорту! Ну, і щоб швиденько глянути погоду. Так, ще от пару новин почитати. Але ж це не те, що інші!

Протягом тижня кожна людина, яка має смартфон, у середньому бере його в руки 1500 разів. Тобто – 214 разів на день або дев’ять разів протягом години, – пише DW.

Власне, кожен може сам підрахувати, скільки разів на день дістає смартфон з кишені чи сумки, однак кому потрібні просто цифри? Є й спеціальні програми, які складають тижневий звіт щодо користувацької поведінки, однак хто не видаляє ці звіти навіть не заглядаючи у них? Майже всі.

Наш смартфон:між любов‘ю та ненавистю

Згідно з опитуванням Statista, про нашу пристрасть ми знаємо дуже добре: більшість опитаних відчувають стрес від того, що навіть вставання з ліжка уранці, вони вже тягнуться до смартфона, а ввечері вкладаються спати пізніше через те, що дивляться щось у смартфоні. Однак, якщо проблема усвідомлена, що заважає контролювати цю прикру звичку? Відповідь проста: цифровий світ дуже захоплює. “Це не цифровий світ поганий. Навпаки, він дуже прекрасний”, – пише Таня Гудін у OFF. Your Digital Detox for a Better Life. В яблучко.

Цифровий феєрверк

Адже позитивні сторони цифрового світу переважають над негативними. Навіть якщо дигіталізацію часом описують як апокаліпсіс, більшість вже не може без неї обійтись. Та це не страшно: відмовлятись від неї не потрібно.

Ще ніколи комунікація не була настільки простою і швидкою, як сьогодні. Так просто отримувати інформацію ми не мали можливості раніше. І ще ніколи не було навколо нас так багато потоків новин. Якийсь цифровий феєрверк навколо!

Александр Марковец  – інформатик з університету Бонна. У рамках проекту Menthal він дослідив використання смартфонів 60-и тисяч людей. Результат дослідження він виклав у роботі Digitaler Burnout і назвав його “жахливим”. Аналіз засвідчив, що користування смартфонами вийшло за межі нормального, і ми поступово стаємо homo digitalis – тобто цифровою людиною.

Марковец виходить з того, що ми спимо вісім годин на день. А з 16-ти активних годин на кожній 18-й хвилині ми перериваємо свою діяльність, щоб скористатись смартфоном – навіть просто подивись саме на ньому, котра година. Хтось називає це Multitasking, тобто багатопрофільністю, однак Марковец каже, що це “відволікання”.

Смартфонозалежність

З якого моменту наша цифрова поведінка починає мати хворобливі чи навіть залежні прояви, важко відповісти. Також і у звіті німецького урядового Комітету з питань освіти, досліджень та оцінки впливу техніки йдеться про те, що тему не можна ввести в жорсткі рамки, оскільки, з одного боку, технічні засоби, а з іншого – моделі поведінки користувача постійно змінюються. Крім того, немає у фахівців єдності у тому, що мається на увазі, коли йдеться про “нормальну поведінку з використання технічних засобів”. (Ще) немає й універсального визначення “залежності від засобів техніки”.

На думку дослідника засобів комунікації Йорґа Мюллера-Ліцкова, визначати залежність треба на основі впливу сматрфонів, а не того, скільки часу люди проводять з ними. Якщо це негативно впливає на такі базові потреби, як харчування, вживання рідини чи сон, тоді стан треба вважати критичним.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у загальному визначає залежність як сильний потяг та втрату контролю над користуванням поряд зі зростанням толерантності до продукту. Однак при цьому ВООЗ визначає залежність щодо вживання певних субстанцій – наприклад, наркотичних речовин, алкоголю чи тютюну. У 2018 році ВООЗ внесла гральні розлади в 11-й перелік міжнародної класифікації хвороб, який має набути чинності з 2022 року.

Більшість з нас утім не є так званими “heavy user”, тобто по-справжньому залежними від смартфонів. Поки що це поодинокі випадки. Ті, хто не відривається від смартфона на зупинках, перебувають, так би мовити, у середній площині. Але саме ця група, вважає Марковец, є найбільш уразливою, адже більшість населення уже звикла до шкідливого способу життя.

Читайте також: Безсоння може призвести до жахливих наслідків

Складна ситуація з дослідженнями

Якою саме мірою і, головне, як довго щоденне вживання “цифри” впливає на наше життя, для дослідників до цього часу залишається загадкою. Можливо, її ніколи не розгадають. Оскільки для науки смартфони існують відносно короткий час. Відповідне тривале дослідження треба було б починати відразу з появою смартфона. Умови проведення дослідження мають бути константними, а технологічний прогрес “зупиненим” на певній стадії. У науковому дослідженні має бути і контрольна група, яка б у даному випадку тривалий проміжок часу не користувалась би цифовими технічними засобами. Ви самі бачите, як ускладнюється справа.

По-іншому це виглядає щодо безпосередніх наслідків. Їх можна виміряти, як про це свідчить дослідження “Подовження моєї ідентичності: вплив вилучення айфона на когнітивність, емоції та фізіологію” (The Extendend iSelf: The Impact of iPhone Separation on Cognition, Emotion and Physiology). У цьому експерименті вчені поставили досліджуваних в умови, коли в них під час дослідження безперебійно дзенькав мобільник. Результат: серцебиття та тиск підвищувались, досліджувані повідомляли про нездужання чи відчуття страху. Когнітивні здатності знизились.

А тепер уявіть собі, що двзонить ваш мобільний, але ви у цей час не можете до нього підійти. Ви ж знаєте це дивно нервове відчуття, що щось ніби розвалюється, чи не так? Щодо нас би у цьому дослідженні дійшли б таких саме висновків.

Міф мультипрофільності: робимо більше, але встигаємо менше

Наш смартфон є засобом відволікання. Але ми думаємо, що стаємо більш продуктивними, майстрами багатопрофільності: пишемо велику кількість повідомлень, щось шукаємо в інтернеті або перевіряємо погоду в додатку, замість того, щоб просто подивитись у вікно. Однак це неправильно. “Той, хто щоденно вправляється у мультитаскінгу, не стає більш багатопрофільним, а витреновує порушення уваги і концентрації”, – пише дослідник-нейролог Манфред Шпітцер (Manfred Spitzer) у Cyberkrank.

Те, що мультитаскінг є міфом, показує такий аналоговий приклад: якщо ми занурились у книгу і у цей час хтось ставить нам запитання, ми його не чуємо. Винен у цьому мозок, сказали британські вчені, і мультитаскінг тут ні до чого. “Глухотою через неуважність” називають цей феномен психологи та нейрологи. Якщо наш мозок повністю завантажений, знижується сприйняття ним подразнень.

Якщо ви думаєте, що за миттям посуду можете стежити за чиєюсь розмовою, то це правильно. Рутинні справи ми робимо між іншим. Якщо ж ви, наприклад, телефонуєте і паралельно щось записуєте, то ви не робите цього одночасно, а по суті максимально швидко змінюєте один вид діяльності на інший – і відповідно розподіляєте вашу увагу.

Дослідники зі Стенфордського університету в рамках дослідження протиставляли heavy media mutitaskers(HMM) та light media mutitaskers (LMM). Ті, хто звик до виконання багатьох дій одночасно, тобто HHM – у середньому показали себе гірше, ніж досліджувані з іншої групи, які були менш багатопрофільними. Причиною цього автори дослідження вважають, що LMM було простіше відфільтровувати неважливу інформацію, ніж HMM. Підсумок: через мультитаскінг ми непомітно для себе тренуємо неуважність. Тобто менш успішно визначаємо пріоритети та концентруємось на одній справі. Ми перевантажені дією подразників. Чи не так?

Назад у потік!

Теоретично ми дуже добре знаємо про наші погані цифрові звчики. Що нам потрібно, так це рішучість. Отже, назад у потік!Михай Чиксентмихаї вважається винахідником однойменної теорії. Вона описує оптимальний стан для творчості, на яку здатна людина. Однак у цей стан людина входить не приблизно, а точно: їй потрібно 15 хвилин концентрації, щоб її мозок налаштувався на модус найвищого продукування, тобто увійшов у “стан потоку”. Кожна перерва, кожен навіть секундний погляд у телефон порушує цей “потік”. Це означає, що треба все починати з початку – і знову треба 15 хвилин на концентрацію

Якщо вам потрібно на чомусь сконцентруватись, двічі подумайте над тим, чи зможете ви протистояти спокусі, чи краще відразу відкласти самртфон подалі. До речі, вимкнути його чи бодай переключити у режим польоту теж вихід.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter