Днями у соціальних мережах з’явився допис, у якому 33-річний волинянин Сергій Барилюк закликає усіх небайдужих допомогти коштами на операцію для дівчини, яка побажала залишитися інкогніто. Факт благодійного збору без жодної конкретики, окрім реквізитів автора, насторожив окремих користувачів.
Читайте також: "Красиво жить не запретишь": як волиняни реагують на шикарне життя лучанина, якому вся Україна збирала кошти на лікування
Журналістка ІА Волинські новини Вікторія Семенюк вирішила поспілкуватися із любомльським волонтером Сергієм Барилюком, аби з’ясувати інформацію про особу, яка потребує допомоги та її діагноз, й, можливо, підтримати збір коштів інформаційно.
Утім після кількагодинних перемовин із волонтером він так і не зміг назвати ні імені, ні діагнозу анонімної хворої, ні тим більше показати відповідні виписки з лікарні.
Як діяти у таких ситуаціях і що каже про це буква закону?
Логічно, що дописи, у яких багато загальних фраз і жодної конкретики, можуть викликають підозри у користувачів соціальних мереж: а чи, бува, не шахрай по той бік монітора? Що ж, спробуємо перевірити. Цілком можливо, що пан Сергій і справді хоче допомогти людині, однак з якихось причин не знає, як це зробити, щоб не викликати підозр у потенційних небайдужих до чужої біди.
Для початку пропонуємо проаналізувати сам допис у Facebook, який поширений у багатьох локальних спільнотах, як-от «Наш Луцьк», «Теревені про Луцьк» тощо.
Далі реквізити кредитної карти: номер рахунка 5168 7554 4861 9425 на ПІБ Барилюк Сергій Володимирович. Чому картка кредитна, а не для виплат, скажімо? Адже зазвичай із кредитки за зняття чи переказ грошової суми списуються чималі відсотки. Але вид банківської картки, на яку фізична особа проводить збір коштів, ясна річ, ні про що не свідчить, таку процедуру законодавство не регулює.
Тим часом коментарі під дописом вже починають «червоніти» від напруги. І все через прохання користувачів засвідчити факт захворювання та потреби в оперативному втручанні для особи, якій збирають кошти. Схоже, пану Сергію не сподобалися запитання такого змісту.
«Ви палки пхаєте в кальоса людям, які роблять добро»
Налаштовуємо діалог із волонтером. Утім навіть після шестигодинної переписки із паном Сергієм він уникав прямої відповіді на прохання надати інформацію про ПІБ дівчини, якій збирає кошти на операцію та про її діагноз, зазначивши, що «у неї щось з ногами», але він, мовляв, не лікар, аби оперувати медичною термінологією. Волинянин переконував, що має всі необхідні документи й звіти, але не вважає за потрібне їх показувати, тому що, з його ж слів, займається благодійністю понад п’ять років, мовляв, ця діяльність базується виключно на принципах довіри. Усі повідомлення залишав не у текстовому, а у голосовому форматі.
Потім у месенджер полетіли десятки голосових повідомлень з образами та закликами до совісті. І усе це – через прохання показати медичну документацію.
«Подавайте на мене куди хочете… Чисто мені нема чого боятися. Знаєте, через таких, як ви, такі люди, як я, перестають займатися цим. Чому? Тому що ви палки пхаєте в кальоса людям, які роблять добро. Якщо ви такі класні, як ви описали, і помагали людям, то подивилися б мою сторінку… Але ж вам на це байдуже. Вам треба зараз добитися – я ж собі збираю гроші. Там же піпєц, які великі гроші (йдеться про 21 тис. грн на операцію дівчині, – ВН). Кароче, з вами все ясно. Звертайтеся в поліцію, будь ласка, я їм надам документи, але принципово не вам, не таким гнилим людям», – відповів волонтер на чергове прохання засвідчити ціль благодійного збору.
Відповідь волонтера на прохання засвідчити ціль благодійного збору
Ймовірно, враховуючи тривалість перемовин та зусилля, витрачені на сотні повідомлень, було би більш доцільно надіслати фото документа, що підтверджує факт захворювання особи.
Окрім публікації дописів на тему благодійної діяльності у соціальних мережах, Сергій Барилюк адмініструє спільноту «Серця добрих людей» у Viber.
Станом на 2 серпня ця спільнота позиціонувала себе як благодійний фонд, однак у жодному державному реєстрі такого фонду немає.
Щоправда, вже 3 серпня адміністратор з відомих тільки йому причин вніс корективи в опис спільноти, тож «благодійний фонд» змінили на «благодійний внесок».
Варто зауважити, що двох дописувачів, які також просили волонтера надати інформацію про хвору дівчину та її діагноз, у спільноті «Серця добрих людей» Сергій Барилюк заблокував.
Згодом автор видалив і деякі коментарі у Facebook. І одразу ж написав про завершення збору коштів, назвавши коментаторів, які просили документи з діагнозом, «недолюдьми».
Чи довіряти благодійникам, які не надають жодної інформації про особу, для потреб якої збирають кошти?
На нашу думку, це особиста справа кожного. Проте вважаємо, що люди повинні бути пильні й не соромитися запитувати деталі щодо збору благодійних коштів. Адже навіть найменші зловживання із благодійними коштами дискредитують благородну мету.
А от чи законною є така благодійність і чи зобов’язана фізична особа, яка позиціонує себе як суб’єкт благодійної діяльності, надавати документацію, що засвідчує правдивість та прозорість його намірів на вимогу, запитуємо у юриста Романа Хомича.
«Публічний збір коштів у вигляді благодійних пожертв здійснюється особами на підставі закону України «Про благодійну діяльність». Цей закон встановлює, що особа, яка здійснює публічний збір, у тому числі з допомогою соціальних мереж, повинна укласти договір із особою, в інтересах якої проводить збір коштів. А якщо мова про неповнолітнього, то з батьками або опікунами. Цей договір є безоплатним. Це означає, що людина, яка здійснює публічний збір коштів, має робити це на умовах безоплатності. У згаданому договорі повністю прописують інформацію про те, для кого та з якою метою збирають благодійну допомогу. Але разом із тим, на жаль, цей закон не зобов’язує приватних осіб, суб’єктів благодійної діяльності, надавати документи на підтвердження власних повноважень, або, щоб довести, що ця особа справді збирає кошти для когось», – пояснив юрист.
Читати ще: Куди пішли тисячі доларів, які волиняни збирали на лікування онкохворого лучанина Дарія
Насамкінець Роман Хомич зазначив, що у випадку відмови приватної особи, яка позиціонує себе як благодійника, надати виписку з договору чи його частини, може закрастися сумнів, що такий договір існує й особа дійсно здійснює публічний збір благодійних пожертв у відповідності до вимог закону.
«Тому слід добре зважити, чи вартує за таких обставин здійснювати переказ коштів. Річ у тім, що особі, якій немає чого приховувати, яка працює добросовісно і у межах закону, не так вже й важко скинути фотографію договору, витягу з медичної документації, або хоча б частину цих документів, якщо вона остерігається розголосити конфіденційні відомості», – наголосив юрист.
А що кажуть у поліції?
Натомість у секторі комунікації ГУ Нацполіції у Волинській області зазначили, що всі офіційні благодійні фонди, які провадять таку діяльність, зареєстровані в державному реєстрі. Вони мають ЄДРПОУ, офіційний сайт, сторінки у соціальних мережах, адресу, телефони, поштові скриньки, інформацію про врядування, історію (місію, благодійні програми на виконання цієї місії, історію попереднього фінансування), звітність тощо.
«Якщо приватна особа за власною ініціативою збирає кошти для лікування людини, звичайно, для прозорості вона мала б надати персональні дані хворого, діагноз, виписку з лікарні. І також має прозвітувати про рух зібраних коштів. І тут виникають труднощі, адже простежити, скільки людина зібрала грошей і скільки передала хворому, важко. В цьому випадку ви на власний розсуд вирішуєте, чи перераховувати кошти, чи ні. Якщо ж сумніваєтесь у намірах певного благодійника або маєте докази його шахрайської діяльності, то звертайтеся на 102. Повідомлення буде зареєстровано, правоохоронці перевірять інформацію», – радять у пресслужбі поліції.
Варто зазначити, що методи роботи Сергія Барилюка у соцмережах обурили волонтерку з багаторічним стажем Роксолану Несторук, яка тісно співпрацює з онкогематологічним відділення Волинського обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства.
«Коли у соціальних мережах натрапляю на дописи про збір коштів для хворої людини, які не містять жодних документів, що засвідчують про потребу в коштах, це вже бентежить. Надто, коли просиш ці документи надати, а тобі починають хамити і відповідати фразами типу «не хочете – не допомагайте, вас ніхто не змушує». Особисто для мене цим все сказано. Я не вважаю себе потужним чи знаним волонтером, але щоразу, коли організовували збір коштів для хворої людини, у мене на руках були всі необхідні документи, зокрема й ті, у яких вказується діагноз хворого. Могла і до лікаря, який той документ видав, подзвонити або приїхати, й перепитати, чи це правда. Контактний номер телефону людини, щоб тримати зв'язок, і банківський рахунок, який для початку перевіряю сама. У той же час, коли я була посередником між потребуючим і небайдужими людми, то ніколи не вказувала свій банківський рахунок. Також не дозволяю собі відповідати людям, які просять надати будь-яку інформацію про хворого, рух коштів, виписки, звіти тощо на кшталт «не хочете – не допомагайте». Місія волонтера – переконати інших, що вся інформація, що стосується потребуючого чи хворого, є правдивою, що кошти спрямовують за призначенням, і небайдужа людина долучила частинку себе до доброї справи. Тут нема місця агресії, і кожна гривня є важливою», – переконана Роксолана Несторук.
Наголошуємо, Інформаційне агентство Волинські Новини жодним чином не звинувачує Сергія Барилюка у незаконній діяльності, адже, згідно зі статтею 17 Конституції України, особа не може вважатися винною, поки її вину не доведено. Це презумпція невинуватості, яку охороняє закон. Ми допускаємо, що пан Сергій і справді має благородні наміри й допомагає тим, хто цього потребує. Але чому б у такому разі не надати документи, які свідчать про порядність та прозорість діяльності волонтера? Зрештою, образи та використання некоректної лексики у відповідь на прохання надати елементарну інформацію викликає якщо не підозру у шахрайстві, то сумніви у професійності благодійника.
Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook
Коментарі
коментарів немає