Журналісту Юрію Бутусову вдалося поспілкуватися із двома заручниками луцького терориста, через яких він виходив на зв'язок. Це Руслана та Андрій.

Читайте також: "Ходив з автоматом в руках та ножем в портфелі": одна із заручниць луцького терориста розповіла, що відбувалось у захопленому автобусі

Розмову із Андрієм журналіст опублікував на своїй сторінці у фейсбуці.

Подаємо її без змін.

– Хто ви, як ви потрапили до автобуса?

– За професією я – програміст, живу та працюю в Луцьку. Вчора зранку вирішив з'їздити з сином до села. Сину 22 роки.

– Як відбулося захоплення автобуса?

– Через кілька хвилин як ми сіли, зайшов цей Максим, сів за нами. Щойно автобус виїхав з автостанції, він дістав автомат, гранати, підійшов до водія та заявив, що він захопив автобус. Майже одразу він зробив кілька пострілів у стелю, щоб показати, що він говорить серйозно і його вимоги треба виконувати. Він наказав заїхати до центру на Лесі Українки. Закрив двері, штори на вікнах. Сказав, що його вимоги викладені у соцмережах. Потім він зателефонував до поліції та повідомив про захоплення.

– Що вимагав від заручників злочинець? Про що ви спілкувалися?

– Він говорив монологами, ми намагалися не провокувати, не сперечалися. Він сказав передзвонити родичам, щоб вони зробили розголос та повідомили ЗМІ, щоб був резонанс та не було штурму. Сказав подивитися, чи є новини на сайті Цензор.Нет, я подивився з телефона, що є, тоді він сказав, що хоче поспілкуватися з кимось із журналістів. Я попросив дружину знайти контакти. Потім мені передали ваш телефон, я вас набрав. Він також вимагав набирати й інші видання. Пам'ятаю, як він спілкувався з Deutsche Welle. Спілкувався з журналістами однаково – його цікавило тільки те, чи знають журналісти про його вимоги, чи усі побачили його звернення, ну і щоб не було штурму. Потім забрав телефони.

– Він діяв раціонально чи здавався психічно неврівноваженим? Ви його боялися? Він погрожував вам?

– Він діяв раціонально. Були моменти, коли він погрожував. Щоб вікна не відчиняли. Водієві погрожував, щоб не тікав. Навіть наручниками його прикував. Хоча з іншого боку намагався діяти ввічливо, не кричав. Коли робив постріли, то бабці на першому сидінні стало зле, її трясло після пострілів, то він її заспокоював. Виявляється, що він узяв з собою воду, заспокійливі пігулки, пігулки від головного болю, і пропонував все це нам.

Читайте також: Штурм автобуса у Луцьку: в МВС пояснили, чому БТР прибув вже після затримання терориста

– Чи міг він вбивати, чи відчували ви загрозу?

– Коли хтось підходив, він стріляв. Дрон його дуже вивів з себе, стріляв по дрону.

– Коли він заспокоївся та вирішив здатися?

– Після розмови з президентом. Вони говорили з президентом хвилин 15. Потім він побачив повідомлення у президента на сторінці, на яке очікував, і одразу почав роззброюватися, повернув нам усім телефони. Потім він приніс нам усім вибачення і вийшов здаватися.

– Як ви сприйняли дивний захват терориста, адже його затримали двічі, другий раз з БТРом та світло-шумовою гранатою?

– Чесно кажучи, з БТРом – це як цирк, бо все закінчилося, а знов почали. Було дивно спостерігати.

– Вам не здалася вам уся ця історія виставою?

– Мені здалося, що він був дуже націлений на виконання його вимог, і домігся цього, ось і усе.

– Як ви себе зараз почуваєете?

– Нормально почуваю, спав нормально.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook