Реорганізація всіх органів публічної влади розпочнеться тільки після виборів 2020 року. До 1 січня 2021 року 16 районних рад на Волині будуть функціонувати, виконуватимуться теж бюджети всіх районів.

Читайте також: Волинь отримала найменшу кількість коштів від уряду на розвиток регіонів

Нагадаємо, 17 липня Верховна Рада України підтримала проєкт постанови Про утворення та ліквідацію районів в Україні. Замість 16 районів у Волинській області – чотири (Володимир-Волинський, Ковельський, Камінь-Каширський і Луцький).

Як відбуватимуться зміни на субрегіональному рівні, чи постанова Верховної Ради є фінальним етапом децентралізації та як проходитимуть вибори у жовтні 2020 року? Про це виконавча директорка Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук розповіла в ефірі Суспільне: Волинь.

Як зазначила експертка, основний етап децентралізаційної реформи завершився.

"Загалом адміністративно-територіальна реформа розпочала так стрімко розвиватися з січня 2020 року. Було багато зустрічей у Міністерстві розвитку громад і територій за участю облдержадміністрацій з усієї країни та асоціацій органів місцевого самоврядування. Хто був основним конструктором адміністративно-територіальної реформи, якщо говорити про районний рівень на Волині? Обласна державна адміністрація, яка розробила макет поділу на райони. Далі було проведено низку консультацій із громадськістю і асоціаціями органів місцевого самоврядування. Пізніше Мінрегіон перерозглянув і затвердив позиції або обґрунтовано змінив межі районів, подані облдержадміністраціями, і проєкт постанови розглянула Верховна Рада", – пояснила Мар’яна Конончук.

Читайте також: Утворення, реорганізація та ліквідація: що чекатиме на районні адміністрації після створення нових районів

Маневичі vs Камінь-Каширський: боротьба за звання центру району

Та відзначила, що в перспективному плані Мінрегіон передбачав утворення на Волині трьох, а не чотирьох районів. "Четвертий район – це здобуток консультацій і спільної праці облдержадміністрації, мерів міст області та Асоціації міст України. Ми обґрунтовано боролися за те, щоб на Волині було чотири райони. Четвертий район був найбільш суперечливим – дебати розгорнулися навколо адміністративного центру четвертого району, за звання якого змагалися Маневичі та Камінь-Каширський. Виходячи з наданих законом повноважень, Кабмін визначив адміністративним центром місто Камінь-Каширський. Хоча, як ми знаємо, визначені на сьогодні адміністративні центри не остаточні. І прем’єр Денис Шмигаль говорив про те, що зміни все ж таки будуть із врахуванням доцільності та доступності адміністративних центрів громадам. Йдеться не тільки про Волинську область", – сказала виконавча директорка РВ Асоціації міст України.

Вона зауважила, що, відповідно до критеріїв визначення адміністративних центрів, і Маневичі, і Камінь-Каширський мали право стати адміністративним центром громади. Урешті центром було обрано Камінь-Каширський.

"Позиція Асоціації міст України в цьому питання нейтральна. До процесу визначення адмінцентрів були залучені і народні депутати від Волині, які відстоюють волевиявлення своїх громад, тобто волевиявлення Маневиччини також було представлене, – зазначила Мар’яна Конончук. – Зміни можуть бути, про це навіть говорила нардепка Ірина Констанкевич, повертаючись із останньої сесії Верховної Ради. Все залежить від доцільності та обґрунтованості і, звичайно, від позиції Волинської облдержадміністрації, без якої ніхто не може втрутитися в систему визначення адміністративних центрів району".

Громада, своєю чергою, ніяк не може вплинути на ці зміни, до прикладу протестами чи публічними зверненнями. За словами представниці Асоціації міст України, мешканці громади, напевно, не достатньо проінформовані, адже для них нічого не зміниться через те, що їхнє місто втратить звання центру району.

Читайте також: Замість 16 районів – 4: що зміниться на Волині

Самоврядних повноважень майбутні райони не матимуть

"Для Асоціації міст України не так важливо, де буде знаходитися адміністративний центр, тим паче, що самоврядних повноважень майбутні райони мати не будуть. Для нас важливі інфраструктура в адміністративному центрі, дороги, доступність всіх адміністративних послуг кожному мешканцю громади. Якщо центром залишиться Камінь-Каширський, то дороги будуть зроблені і сполучення задовольнятиме вимоги всіх мешканців громади", – вказала експертка.


Вона наголосила, що мета реформи – доступність усіх сервісів мешканцям: "Їхати в райцентр для того, щоб оформити якісь документи, – це пережиток минулого і ми до цього не повернемося. Послуги мають бути доступними на найнижчому базовому рівні. На сьогодні ми маємо 1470 громад в Україні, які будуть безпосередніми розпорядниками коштів, що формують бюджет громади, тобто йдеться про прямі міжбюджетні відносини".

Районні ради мали зникнути

Бюджет громади формуватимуть податки на доходи фізичних осіб за місцем знаходження підприємств (60%), рента та інші платежі. "Тобто 54 громади на Волині отримуватимуть кошти прямо до своїх бюджетів. Сподіваємося, що отримуватимуть, тому що із прийняттям постанови про утворення та ліквідацію районів Верховною Радою закрався ризик, оскільки залишається рівень районних рад, який в ідеології реформи мав зникнути. Тобто мала бути дворівнева система місцевого самоврядування – рівень місцевих рад (базовий) і рівень обласної ради. Оскільки залишається рівень районних рад, бо зміни до Конституції внесені не були, ми переживаємо за те, чи не буде перенакладки повноважень, зокрема бюджетних, базового рівня і рівня районних рад. Питання просте: за які кошти мають функціонувати районні ради", – пояснила виконавча директорка Волинського РВ Асоціації міст України.

Читайте також: Стало відомо, коли навколишні громади приєднають до Луцька

У зв’язку з цим Асоціація лобіювала прийняття закону №3614, який передбачає чіткий розподіл джерел надходжень до бюджетів базового рівня і рівня районів. "Ми хотіли закріпити норму, яка передбачає, що 60% ПДФО від рівня громад ніхто не забере. Це найважливіше, адже громади матимуть за що розвиватися. Якщо фінансові повноваження будуть змінені, виникне велика загроза для самих громад".

Якими будуть жовтневі вибори?

Ради новоутворених районів надзвичайно великими не будуть – вони об’єднуватимуть від 42 до 64 депутатів. Тільки дві районні ради – Дніпровська і Харківська – матимуть понад 80 депутатів, адже це міста-мільйонники.

"Асоціація міст України важко пережила зміни до виборчого законодавства. Ми до останнього боролися за те, щоб поруч із пропорційною (партійною) системою залишилася мажоритарна для самовисуванців. Але зміни до законодавства все ж таки були прийняті й передбачено, що в громадах, де чисельність виборців – більше 10 тисяч, основною буде пропорційна (за партійними списками) виборча система. Попередньо пропорційна система діяла, якщо на території громади проживають 90 тисяч виборців. За меншої кількості виборців – мажоритарна система", – сказала Мар’яна Конончук.

Оновлений виборчий кодекс містить теж поняття імперативного мандату. "Це певним чином може утруднити роботу майбутніх рад, оскільки передбачено, що рішення рад, які стосуються землі і комунальної власності, повинні будуть прийматися трьома четвертими голосів ради. Тобто три четверті можуть гальмувати прийняття доленосних для громади рішень, оскільки одна фракція голосуватиме за, а інша – проти. Щодо бюджету, то зараз взагалі йдеться про те, що потрібно 100% голосів, аби прийняти бюджет громади. Тобто лише розподіл квот при голосуванні може загальмувати процес роботи будь-якої місцевої ради".

Старости, своєю чергою, призначатимуться місцевою радою громади відповідно до подання голови. "Функцією старости буде представництво інтересів мешканців свого села в раді об’єднаної територіальної громади. Тобто старости залишаються", – зауважила представниця Асоціації міст України.

Насамкінець вона наголосила, що перехід на новий адміністративно-територіальний устрій дозволить заощадити суттєву кількість коштів, які йшли на оплату адмінресурсу і кадрового ресурсу. Ще один позитив – прямі міжбюджетні відносини.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook