У рамках громадянської кампанії «Волинський щит» 25 квітня відбувся прес-штурм. Цього разу його учасники досліджували вулицю Плитниця.Про це повідомляє VIP.

В. о. голови Комітету захисту національної спадщини Громадської ради Волині Іван Шворак розповів про те, що під мурами замку раніше протікала річка, а все необхідне доставляли суднами. Навколо ж проживали заможні люди, які, до речі, фінансували оборону порту.

Іван Шворак переконаний, що саме тут мав бути невеличкий завод, який виготовляв цеглу, адже довезти її сюди здалеку для будівництва замку було майже нереально. Тож і назву Плитниця вулиця отримала саме через це.

 Розпочали огляд учасники штурму з ресторану «Корона Вітовта», розташованого в історичній будівлі. Щоправда, як зауважив Голова громадської організації «Громадська Рада Волині» Ігор Левчук, цей заклад уже не є пам’яткою архітектури, адже без будь-яких дозволів його повністю перепланували. Є навіть документ із управління культури Волинської ОДА, в якому йдеться про те, що воно не надавало ніяких дозволів на проведення ремонтно-реставраційних робіт у споруді. 

Окрім того, цей заклад звів муровану стіну поблизу валів замку, а це теж заборонено законодавством.

Пройшовши вулицею далі, активісти показали й інші будинки, які виглядають доволі непривабливо. Однак найбільша проблема вулиці – це будинок №7. Фактично, він є унікальним для міста, адже збудований ще у XVIII столітті. Однак, якщо колись вім мав всередині внутрішній дворик, то нині це - фактично руїна. 

Іван Шворак розповів, що будинок продали і наразі ці розвалини перебувають у приватній власності, однак ніхто не хоче надавати інформації стосовно власника. За словами Шворака, тут хотіли побудувати готель, а тому, очевидно, чекають, коли споруда впаде сама, аби не проводити реконструкції.

Щоправда, як виявилось, в Україні існує відповідальність за доведення пам’яток до знищення, а тому власника мали б притягнути до цієї відповідальності, однак усі контролюючі органи пишуть відписки, що все нормально. Навіть прокуратура не побачила тут ознак руйнування чи порушення закону. 

Активісти й історики переконані, що найбільшу цінність у цій частині міста мають підвали, адже будинки зведені ще в епоху Середньовіччя, а тому невідомо, що може ховатись під їхнім фундаментом. 

Ще одна проблема вулиці – новобудови, які зведені тут незаконно, адже, згідно з генеральним планом, саме на їхньому місці повинні були проводитись реконструкція та добудова замку, аби надати йому першопочаткового вигляду. Тепер же це зробити неможливо. 

Іван Шворак розповів й про те, що, коли ці будинки зводились, ніхто не проводив археологічних розвідок, хоча саме тут можна було знайти річ, яка б могла змінити всю історію Луцька. Приміром, в одному з дворів під час будівництва розкопали великий кам’яний колодязь, але його просто засипали, не пустивши спеціалістів дослідити його

Пройшлись активісти й під мурами замку, де показали гараж, вбудований прямісінько у вал. 

Окрім того, присутнім продемонстрували, що після реконструкції художнього музею на валах лишилося будівельне сміття, а також залишки цегли, якій понад 400 років.