Справа по обвинуваченню у хабарництві співробітників митного посту «Луцьк» нарешті дійшла до суду. Зокрема, нещодавно у Луцькому міськрайонному суді Волинської області під головуванням судді Олега Ющука завершився судовий розгляд. Участь у засіданні брав також і прокурор прокуратури волинської області Володимир Лисюк, який підтримував обвинувачення.

Як усе було...
Ця справа у свій час набула широкого розголосу. Зокрема, було встановлено, що на митному посту «Луцьк» Ягодинської митниці діяла вертикально побудована корупційна схема: протягом кожного дня керівники та інспектори митного поста протиправно отримували в середньому від 20 до 30 тис. грн. хабарів.
Таким чином, в ніч з 14 на 15 листопада на митному посту «Луцьк» СБУ разом з представниками Генеральної прокуратури України провели операцію по затриманню співробітників митного органу. Було проведено обшук. Тож в результаті операції митників затримали "на гарячому" - після отримання чергового хабара від представника комерційної структури та передачі грошей керівнику митного поста. Серед затриманих виявився начальник митного поста «Луцьк», його заступник, начальник сектору і кілька інспекторів Державної митної служби України. Під час обшуків у службових кабінетах і квартирах затриманих співробітників МП вилучили 150 тис. дол. США і майже 30 тис. грн, незаконно отриманих від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кілька останніх днів. Купюри були розділені і обгорнуті аркушами паперу, на яких зазначалась назва фірми, суму хабара та прізвище працівника митного посту, який отримував гроші. Також було вилучено блокноти, в яких зловмисники фіксували зібрані митними інспекторами хабарі. Ще тоді, більше десяти співробітників митного поста дали свідчення, що начальники змушували їх вимагати гроші, 70 відсотків яких передавалися безпосередньо керівництву МП «Луцьк».
Згодом СБУ у березні 2012 влаштували повторне маски-шоу, однак цього разу вони обшукали приватні брокерські фірми, які власне і носили митникам хабарі.

30/70 - усе по-чесному 
Півтора роки потому справа нарешті дійшла до суду. Щоправда, на лаві підсудних чомусь опинилось всього двоє осіб - головний та старший інспектор сектору митного оформлення №1 митного поста «Луцьк». Решті ж, начальнику сектору митного оформлення №1 та заступнику начальника МП «Луцьк» вочевидь вдалось вийти «сухими з води».
Таким чином, за результатами слідства було встановлено, що крайніми в усьому виявились інспектори. Буцімто саме вони пішли на змову зі своїм керівництвом задля отримання хабарів від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та представників декларантів. Промишляти інспектори почали з початку серпня і вже за 3,5 місяці їх затримали співробітники СБУ.
Для себе вони прописали власну схему розподілу хабарів. Таким чином, 30% «подяки» залишалося інспектору, який оформляв документи та брав гроші, а 70% - йшло в кишеню заступнику начальника митного поста «Луцьк».
Хабарі митники брали за безперешкодне і швидке здійснення митного оформлення товарів.

Клієнти, тарифи, схеми...
У матеріалах справи, які потрапили до суду фігурує 8 фірм, представники яких давали інспекторам хабарі, а саме: ПП «Олтранс», ПрАТ "Глорія-Імпекс", ТзОВ «Мода-Текс», «Вітмарк Україна», «СІА-Брок», ТзОВ «Західброксервіс», «Лутекс» та «Тріада». Цікаво в цьому ще й те, що у справі чомусь не має згадки про долари і лише фігурують гривні, та й то просто мізерні суми – 150, 300, 700 гривень. Однак про це згодом.
Тож слідчі прокуратури встановили, що співробітники приватного підприємства «Лутекс», вирішивши «швиденько» замитнити товар для вивозу з України, звернулисьдо старшого інспектора сектору митного оформлення №1 МП «Луцьк», аби той спростив процедуру. Він не відмовився. Однак за свої послуги інспектор попросив 150 гривень. Тож завізувавши документи підписом та власною печаткою він отримав від приватних брокерів свою винагороду. За свідченнями, наведеними у справі розподіл грошей відбувався переважно у той самий день. Тож отримавши хабар, старший інспектор поділився зі своїм керівником «подякою» по-чесному: 105 гривень віддав йому і 45 – залишив собі. Брокерам ПП«Лутекс» вочевидь сподобався такий формат співпраці з митницею. Тож як встановило слідство, вони звертались до старшого інспектора сектору митного оформлення №1 МП «Луцьк» загалом 10 разів. В середньому за кожну операцію він брав з брокерів 150 гривень і лиш одного разу, підняв «таксу» до 700. Усім «наваром» інспектор ділився чесно: 70% керівництву, 30% собі. Тож загалом, йому вдалось отримати від ПП«Лутекс» 2050 гривень хабарів.
За такими ж послугами спрощення процедури митного декларування до старшого інспектора звернулось і ПП «Олтранс», яке хотіло швиденько розмитнити товар з-за кордону. Від представників цієї фірми він двічі отримав по 800 гривень хабара. Тож щоразу 560 ішло у кишеню начальства, а решта 240 – лишилось в нього. Серед числа «клієнтів» старшого інспектора МП «Луцьк» опинилось і ПрАТ «Глорія-Імпекс». З них за розмитнення товару митнику вдалось зібрати 800 гривень хабарів, виконавши візування 5 митних операцій з декларування ввезення товару.
Окрім цього, старшому інспектору сектору митного оформлення №1 МП «Луцьк» вдалось «скосити» з брокерів фірми «СІА-Брок» 2600 гривень за пришвидшення процедури декларування товарів. Ще 330 гривень хабара він отримав від представників приватного підприємства «Вітмарк Україна» та 150 з ТзОВ «Мода-Текс».
Таким чином, старший інспектор сектору митного оформлення № 1 МП «Луцьк в період з 01.08.2011 по 14.11.2011 вимагав та отримав від приватних брокерів хабарі на загальну суму 8720 гривень, з яких по домовленій схемі 2616 гривень залишив собі, 4865 гривень передав начальнику сектору митного оформлення №1 МП «Луцьк» та 1239 гривень передав заступнику начальника МП «Луцьк».
Разом з ним до хабарів пристрастився і головний інспектор сектору митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк». Як йдеться у матеріалах справи, він також змовився з начальником сектору митного оформлення №1 МП «Луцьк» та з заступником начальника МП «Луцьк», погодивши розподіл хабарів за схемою 30/70%.
Тож йому вдалось витягти з представників підприємства «СІА-Брок» - 2400 гривень, з ПП «Лутекс» - 1450 грн., з ПП «Олтранс» - 800 гривень, з ТзОВ «Західброксервіс» - 400 гривень хабарів.
Досить кумедно виглядають «тарифи» на послуги, які головний інспектор встановлював навмання. Зокрема з ПП «Вітмарк Україна», яке замитнювало перед відправкою за кордон товари для ТзОВ «Комо-Експорт» йому вдалось «здерти» 870 гривень хабара. Однак митник не гребував брати «подяки» і в розмірі всього лишень 50 гривень. Взявши хабар, він як і годиться, йшов до керівництва і ділився: віддавши начальнику митного посту Луцьк. 70% одержаного хабара в сумі 35 грн. решту суми в розмірі 15 грн. залишив собі. Нічогенький «навар»…
Таким чином, головний інспектор сектору митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» в період з 01.08.2011 по 14.11.2011 повторно вимагав та хабарі на загальну суму 9380 гривень, з яких 2814 гривень залишив собі, 5651 гривень передав начальнику сектору та 945 гривень заступнику начальника митного поста «Луцьк».

«Тріада»: постійним клієнтам знижки…
Чи не найцікавішим «клієнтом» митних інспекторів виявилось приватне підприємство «Тріада», яке належить дружині радника міського голови Володимира Пащенка – Олені Леоновій. Вони одні з перших стали користуватись «послугами» митників задля пришвидшення процедури розмитнення товарів та давати хабарі силовикам.
Так, представник ПП «Тріада» неодноразово подавала і старшому і головному інспекторам сектору митного оформлення № 1 МП «Луцьк» імпортну вантажно-митну декларацію на товар, що прибув на адресу їхнього клієнта - ТзОВ «Доше». Тож старший інспектор отримавши декларацію на власний розсуд визначив мінімум завдань для митного контролю і зареєструвавши декларацію в Єдиній автоматизованій інформаційній системі завершив «на папері» процедуру розмитнення. Таким чином він завізував декларацію власним підписом та особистою номерною печаткою «454», дозволивши вільний обіг товару на території України.
Того ж дня, старший інспектор сектору митного оформлення № 1 МП «Луцьк» попросив у представника ПП «Тріада» хабар в сумі 300 гривень за швидке розмитнення товару. Отримавши гроші, чоловік як і домовлялись, поділився зі своїм спільником - заступнику начальника МП «Луцьк» він віддав 70 % одержаного хабара в сумі 210 грн., а решту суми в розмірі 90 грн. залишив собі. Вже за кілька днів, до цьогож інспектора надійшли від сумнозвісного ПП «Тріада» ще одні документи на розмитнення. Тож повторивши процедуру чоловік отримав 200 гривень. Загалом за чотири процедури старший інспектор «заробив» 1440. Щодо головного інспектора, то йому вдалось отримати від ПП «Тріада» 2810 гривень хабарів.

Бізнес Пащенка-Леонової з присмаком «веселих» грошей
Інтернет-видання «Під прицілом» вже писало про те, що брокерська фірма «Тріада» належить Олені Леоновій та її чоловіку – раднику Луцьокго міського голови Володимиру Пащенку. Однак, як виявилось, це не єдине, чим займається родина.
За даними ДП «Інформаційно-ресурсний центр» Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за Володимиром Пащенком починаючи з 1997 року числиться ціла низка підприємств, де він якщо не був засновником, то хоча б головою правління чи директором фірми.
Зокрема, у його спортивній «валізі» Черкаська обласна громадська федерація «Теніс», федерація тенісу Ковеля та федерація тенісу Білої Церкви. Однак чи не найцікавішим проектом подружжя Пащенка-Леонової стала Луцька міська організація федерація дитячого тенісу «Тенісний клуб «ОЛІМПІЯ». Як виявилось до заснування спортивного підприємства причетна ще й дружина колишнього заступника прокурора області Володимира Веселухи - Ольга Веселуха. Вочевидь, дружина радника Луцького мера Олена Леонова та Ольга Веселуха вже не один рік ведуть спільний бізнес. Про це свідчить й те, що першочергово «Тенісний клуб «ОЛІМПІЯ» був зареєстрований за адресою вул..Горького,20/6 – за цією ж адресою колись жило подружжя Веселухи. Сама ж Ольга Веселуха є серед засновників Науково-дослідного інституту фінансового права, який зареєстровано у місті Ірпінь та селянського фермерського господарства «Поляна» у Вінницькій області.
Що ж до ТзОВ «Тріада», то до створення цього підприємства Ольга Веселуха «на папері» не причетна і окрім Олени Леонової у засновниках числиться лише Марія Мельникова. Однак найцікавішим є те, що за адресою, пр..Соборності 24/38, де першочергово було зареєстровано ПП «Тріада» також існує ТзОВ «Мега-Вод» ЛТД у засновниках якого знову ж таки «світиться» прізвище Веселухи. Керівником компанії числиться Віталій Григорович Веселуха, а от у засновниках знаходимо і саму дружину екс-заступника прокурора області Ольгу Веселуху.
За дивним збігом обставин звільнення Володимира Веселухи з посади першого заступника прокурора області співпало приблизно на один період з тиском на митницю та брокерів та влаштованими маски-шоу на МП «Луцьк».
Нагадаємо, що масштабні кадрові ротації у прокуратурі почались у вересні 2011 року. Зауважимо, що відставку Володимира Веселухи пов’язують з публічним «наїздом» прокуратури на губернатора Волині Бориса Клімчука через «відхоплений» шмат землі поблизу Луцька. Попри усе найбільш кумедно виглядало те, що після Володимира Веселухи посаду першого заступника прокурора Волинської області обійняв зять Бориса Клімчука – Володимир Троц.
Вочевидь, справа не обійшлась без втручання губернатора, який вміє «натякати» невигідним бізнесменам, що прийшов час скручувати вудки. Як наслідок – ніхто так і не поніс ніякого покарання, однак репутацію ця справа попсувала багатьом…

Вирок чи вигідна партнерська угода без знаку $
Днями, обвинувачені у хабарництві митники почули свій вирок. Як виявилось, 30 квітня між прокурором прокуратури Волинської області Володимиром Лисюком та інспекторами МП «Луцьк» була укладена угода про визнання винуватості, яку суд таки вирішив затвердити.
Згідно з умовами угоди митні інспектори беззаперечно визнали себе винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.368 ч.3 КК України (одержання хабара). Тож їм призначили покарання у виді 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки, з позбавленням спеціального звання «радник митної служби 3 рангу» проте без конфіскації майна.
Однак, на підставі ст.75 КК України їх звільнили від призначеного основного покарання строком 1 рік, якщо вони не вчинять нового злочину.
Цікавим є те, що попри заборону виїжджати за межі України, під час вирішення долі речових доказів головному інспектору повернули закордонний паспорт, виданий на його ім’я. Вочевидь, Окрім цього з них було стягнуто в дохід держави судові витрати по справі за проведення двох судово-почеркознавчих експертиз в загальній сумі 2917,8 грн., а саме по 1458,90 з кожного.
Тож з такого досить гуманного вироку стає зрозуміло, що суд як завжди має надію на те, що корупціонери щиро розкаялись і більше ніколи не будуть вчиняти подібних злочинів. Разом з тим, деякі підозри викликає сама угода про визнання винуватості. Вочевидь митник вирішили піти на зустріч слідству і гарно поспілкувавшись з прокурором Володимиром Лисюком дійшли спільного висновку, що треба йти один-одному на поступки. Як наслідок – прокурор підписався в угоді, що згідний на 5 років зі звільненням від відбування покарання на 1 рік, якщо інспектори не вчинять нового злочину.
Другим незрозумілим фактом у вироку є те, куди зі справи що перебувала в суді поділись десятки тисяч доларів, про які так багато говорили у прокуратурі та СБУ. Нагадаємо, що під час затримання у співробітників митного поста «Луцьк» вилучили 150 тис. дол. США і майже 30 тис. грн. але у кримінальному провадженні жодного разу не згадується про гроші у доларах США. Про те, що під час затримання вилучалась велика сума грошей в іноземній валюті свідчить оперативне відео СБУ, де чітко видно, що у митників було знайдено декілька пачок доларів цілими пачками.

Вочевидь, після підписання угоди про визнання винуватості знак $ кудись випарувався і у справі лишились тільки суми хабарів у національній валюті…

Що ж до позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах протягом 3-х років, то з огляду на те, що затримали митників ще півтора роки тому - ще через 1,5 роки вони вже матимуть повне право займатись своєю улюбленою справою. Тож велика ймовірність у тому, що за кілька років їх знову можна буде побачити при погонах у стінах митного посту «Луцьк». А отримавши досить м’яке покарання – не виключено що інспектори знову почнуть брати хабарі.