Справжнім пеклом обернулося життя після розлучення для мешканця міста Ківерці Петра Мірочника. Після того, як подружжя через суд почало ділити хату, під спільним дахом розпочалася «війна». Взаємні скандали, образи та звинувачення довели господаря дому до психлікарні. Там Петро Мірочник пробув 24 доби. Каже, помістили його туди незаконно. Вимагає покарати усіх причетних до злочину: родичів, лікарів, правоохоронців та суддів. Натомість чути його не хочуть. Про те, як можна потрапити здоровій людині на психлікарняне ліжко без рішення суду дізнавалися журналісти ТРК «Аверс».

Мабуть, Петро Мірочник вирішив, що після того, як розлучиться із дружиною та розділить майно, життя стане піснею. Але вогонь зі «спалених мостів» розпалив ще більше суперечок. 
«Вимагаю притягнути до відповідальності людей, які неправдиво свідчили про мій психіатричний стан у складі трьох осіб, це далеко не мої родичі… Мірочник Галина Андріївна, Мірочник Сергій Петрович, Теркович Оксана Петрівна… Проти мене скоїли злочин психіатр ківерцівської лікарні Рудий, головний лікар ВОПЛ№2 Лисюк, заступник головного лікаря Бепко, заввідділенням в якому я перебував в Олиці пані Коченюк і ще два лікарі, які були там присутні в складі комісії Власюк і Коренга. Дев’ятеро осіб посягнули на стан мого здоровя. До них приєдную тодішнього начальника міліції Басалика і майора Носко, а через бездіяльність прокурора Ігнатюка, який здійснював нагляд і прокурора району Лебедюка… Це непрофесіональний недолік людей лікарів, це хабарництво, яке в нас процвітає, корупція», - зазначив пан Мірочник.
Два роки тому, 8 травня 2012 року, Петро Мірочник прийшов у Ківерцівський райвідділ міліції, щоб дати пояснення дільничному по заяві від свого сина. 

Петро Мірочник: «Я прийшов о 9.30 у райвідділ. Там уже чекав автомобіль швидкої допомоги і райпсихіатр...Райпсихіатр Рудий зразу сказав, написана заява від рідних і він прийшов до висновку, що я тяжко психічно хворий і мене негайно треба доставити в психлікарню. Якщо я не поїду, то він надіне мені наручники… Я знаю, що лікар до наручників не має ніякого відношення і я йому про це сказав, це викликало в нього злобу, заслинився аж… Завели до начальника міліції, тоді був начальник міліції Басалик, він сказав-міліція повинна допомагати лікарям і якщо не поїдете, я вдіну вам наручники особисто, і я йому протянув руки».

Син розповів: написати заяву до райвідділу міліції його спонукала дивна поведінка батька. 

Сергій Мірочник: «За останні декілька років написав, може 100, може 200 скарг і такого роду документів в різні установи на різних людей району і області: нотаріус, укртелеком, ківерцівська філія Обленерго, пошта на сусідів, погрожував вбивством… Я підтримував позицію всієї сімї. На той час мати і сестра з двома дітьми. Це не була моя окрема позиція… Написав заяву для того, щоб його пролікували».

Швидка із медзакладу, повезла Петра Мірочника в обласну психіатричну лікарню в Олику. До слова, саме в місцевій лікарні працює його екс-дружина. Дорогою до медзакладу чоловік встиг зателефонувати адвокатові. 

Петро Мірочник: «Я 7 днів голодував. Прийшов заввідділенням і сказав, що будуть з зонда кормити, не таких іще ламали… 15 травня організували якусь пянку у вістебюлі відділення на чолі з завідючою відділення пані Коченюк і Бог їм трохи память чи алкоголь, а може те і інше, і вони впустили до мене мого сусіда і ще одного сусіда в присутності адвоката який назвався двоюрідним братом , який десь там приїхав… Показує посвідчення, - я його адвокат… Став вимагати поясненьі ознайомлюватися із матеріалами справи 

Згідно законом, лікарі повинні були впродовж доби із моменту поміщення в стаціонар подати до суду заяву про необхідність примусової госпіталізаіцї. А суд відбувся 1 червня, тобто на 24-ту добу після примусового поміщення Петра Мірочника в лікарню. Тоді феміда встановила - заяву про примусову госпіталізацію подано з грубими порушеннями. Після суду Петра Мірочника випустили з психлікарні: «Якщо суддя мене звільнив, виходить він не побачив підстав, а побачив склад злочину, то повинен винести окрему ухвалу, для того, щоб міліція реагувала, на те що мене незаконно позбавили волі, 146 стаття», - розповів Петро Мірочник.

Петро Мірочник додому не повернувся, а поселився у сусіда. Тим часом сімейний конфлікт розростався ще більше. 

Петро Мірочник: «Син, щоб заволодіти моїм майном пише заяву в суд, щоб визнати мене недієздатним».
Син в свою чергу говорить інше: «Це в нього така уява. Я на суді казав, йому, його адвокату, що я готовий в будь-який момент написати відмову від спадщини по житловому будинку від двох батьків. В мене совість чиста, мені не потрібен той будинок… Я хотів, щоб законним шляхом був встановлений його реальний психічний стан, та через суд провести примусово суд-мед експертизу. Оскільки добровільно він цього не хотів».
 
У той час доки тривав суд по визнанні Петра Мірочника недієздатним, він у присутності адвоката взяв довідку у психіатра на право володіння зброєю. Тобто, той заклад який його утримував як хворого із діагнозом «шизоафективний розлад» через кілька місяців видає довідку , що він- здоровий. У сина на це своя думка. 
«На той час і присутні в нього адвокати, які тільки видурювали гроші поспияли в купівлі сертифіката на право володіння зброєю шляхом обману та корупційних зговорів з працівником Луцької психлікарні. В результаті людина, яка була причетна до цього була звільняла. Відповідно цей сертифікат в нього залишився».

Для Петра Мірочника почалися судово-психіатричні експертизи, призначені судом. Спочатку амбулаторна, а потім 23 дні стаціонарна в обласній психіатричній лікарні №1. Довідки про те, що він хворий - не видали. 

Сергій Мірочник: «Заклад, на мою думку, не міг написати чи вказати в ході експертизи реальний діагноз, оскільки це є абсурдно, тому що ця установа видає вже якимось чином , то такий документ, що він має право користуватися вогнепальною зброєю. Як вона може через тиждень, 2 чи місяць написати, що він психічно хворий».

Петро Мірочник написав скаргу уповноваженому Верховної Ради з прав людини. Було навіть створено спеціальну комісію: «На підставі створеної цієї комісії я отримав 3 грудня 2013 року відповідь в якій сказано, що станом на 8 травня 2012 року встановлений мені діагноз не відповідає в даній мірі міжнародним статистичним критеріям діагностики і тому відсутні підстави вважати, що ви страждаєте на психіатричний розлад, тобто я здорова людина».
 
Районний прокурор на факт незаконного поміщення людини в психлікарню відповів, що підстави для прокурорського реагування відсутні. Хоча саме прокуратура здійснює нагляд за дотриманням норм Закону України «Про психіатричну допомогу». І врешті-решт, на початку 2013 року міліція нарешті порушила кримінальне провадження за фактом примусової госпіталізації. Слідчі воліли призначити третю психіатричну експертизу. І це попри те, що потерпілому обстеження не можна призначити без його згоди. 

Нещодавно відбувся суд. Загалом було вирішено, що обєктивних підстав для внесення справи в ЄРДР не відшукали. За два роки Петро Мірочник досконало вивчив Кримінальний кодекс України, Закон про психіатричну допомогу. Та вочевидь його знань позмагатися із сильними світу цього