Сьогодні, 11 вересня луцька громада зібралася біля кафедрального собору, щоб провести в останню путь двох бійців з батальйону «Айдар» загиблих в зоні АТО – Олега Вишневського та Андрія Атаманчука.

У 35-річний Андрія Атаманчука залишилось двоє малолітніх дітей - дочка Марія, 13 років та син Маким, 7 років. Лучанину Олегу Вишневському було 36 років і мав він 5-річного сина Іллю.

Відспівування загиблих, уже за гіркою традицією, відбулося у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору, опісля ж відбулася громадська панахида.

Дедалі частіше Волин прощається зі своїми захисниками і щораз більше людей приходять аби провести у Небесну путь Героїв України.

Люди зустрічали труни зігаблих бійців гаслами: «Слава! Слава! Слава!» та «Герої не вмирають!».

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл у своєму слові вкотре наголосив, що усі мають розуміти, а головне визнати, що українські сини гинуть від рук російських солдат.

«Сьогодні Небо приймає ще двох синів своїх. Сповнені життям та рішучості, сповнені великої любові до всіх нас вони пішли захищати нашу землю. Щоби над нами було мирне небо – вони віддали своє життя. Повинні прозріти ті, хто ще досі з надією дивиться на Північ. Хто ще досі не хоче визнавати того, що наші хлопці гинуть від рук москалів, які вже захлинулися у своїй алчності».

Директор підприємтсва, на якому працював Андрій Атаманчук Микола Корень ледь стримуючи сльози сказав, що Андрій завжди був патріотом своєї країни і дуже символічним є те, що він загинув саме під містом Щастя, якого так прагнув для нашої держави.

Поховають Героїв на «Алеї почесних поховань» на кладовищі у селі Гаразджа.