Ринок праці переживає складні часи – вакансій дуже мало, а охочих отримати роботу багато. Більше за інших мають шанси робочі та IT-фахівці, пише Олена Романюк у №37 журналу Корреспондент від 19 вересня 2014 року.

Досвідчений редактор Олена влітку шукала роботу в Києві більше місяця. Хоча до цього протягом 13 років пошук нового місця займав буквально кілька днів.

«Ринок ЗМІ дуже мінливий, проекти відкриваються і закриваються, але проблем з пошуком роботи ніколи не виникало. В цьому ж році мало того що вакансій набагато менше, так ще й середня зарплата на ринку сильно впала», – описує вона ситуацію.

Підтверджують слова Олени й фахівці з підбору персоналу. За їхніми спостереженнями, цього року становище однозначно гірше, ніж роком раніше. Навіть більше, за деякими оцінками, воно наближається до ситуації кризового 2009 року, коли, за даними Держслужби статистики, рівень безробіття серед працездатного населення в першому кварталі становив 9,6%. У першому кварталі 2014 року цей показник досяг 9,3%.

У січні-серпні лише послугами Державного центру зайнятості скористалися 1,1 млн безробітних, при цьому кількість вакансій, заявлених роботодавцями в цей період, становила 674 тис. Не кажучи вже про людей, які займалися пошуком роботи самостійно або за допомогою приватних рекрутингових структур.

Як зазначають фахівці, найбільше шансів зараз знайти роботу в Києві та Київській області.

«Незважаючи на високу конкуренцію серед претендентів, вакансій тут, як завжди, більше. Водночас на сході у зв'язку з АТО робочих місць, можна сказати, просто не стало», – зазначає Надія Петрученко, директор консалтингової компанії Глорія.

Не може похвастати великою кількістю вакансій і західний регіон. Олег Рісний, директор Львівського міського центру зайнятості, розповів Корреспонденту, що, якщо минулого року у Львові у вересні налічувалося 2,0-2,5 тис. вакансій, то в цьому лише 789.

«Головна причина скорочення вакансій – події, що відбулися на Майдані в Києві. Як упала різко кількість вакансій у січні-лютому, так з того моменту вона і не зростала. Малий і середній бізнес, який міг надати людям нові робочі місця, взимку був зайнятий іншими справами», – каже Рісний.
Сезонне пожвавлення
З початком осені ринок трохи пожвавився.
«Зараз початок осені, і традиційно ринок праці зазнає сезонного пожвавлення. З'являється більше вакансій, але й більше резюме», – ділиться спостереженнями Наталя Макєєва, директор з маркетингу і розвитку компанії Golden Staff Group.
Її колега, контент-експерт компанії Робота Інтернешнл (rabota.ua) Тетяна Пашкіна також зазначає, що збільшилася кількість напрямів, за якими здобувачі шукають роботу. Наприклад, якщо раніше журналіст розміщував резюме, а також дивився вакансії тільки в однойменній рубриці, то зараз він розглядає можливість роботи і в PR, і редактором на сайті, і SMM-менеджером, й інше.

За словами рекрутерів, найбільш затребувані на цей момент (як, втім, протягом останніх кількох років), IT-фахівці.
«Ринок IT не надто схильний до коливань через соціальні чи політичні зміни. Багато в чому тому, що наші IT-фахівці працюють на західні компанії. Професіонали-програмісти затребувані і в ціні», – пояснює Петрученко.
Також традиційно ринок потребує менеджерів з продажів. Особливо тих, хто готовий займатися прямими продажами і знаходити самостійно нових клієнтів. Для прикладу: станом на 12 вересня на сайті work.ua в рубриці Продажі та закупівлі було розміщено 8,9 тис. вакансій. Правда, кількість резюме тих, хто претендує на таку роботу, перевищила 169 тис.
Українські роботодавці також потребують грамотних керівників вищої ланки, і, що цікаво, кваліфікованих профільних фахівців (інженерів, технологів та ін.).
«Як і на айтішників, на цю категорію фахівців також не впливають кризові фактори. Їх мало на ринку, і звичайно такі люди, як рекрутери, на них полюють», – каже Макєєва.
Крім того, за словами фахівців, все ще затребувані PR-менеджери, маркетологи і фахівці з розвитку.

Незмінно багато вакансій і різноманітних напівкваліфікованих працівників з невисокою зарплатою.
«Наприклад, мережі супермаркетів, як і раніше, не можуть у повному обсязі закрити свої вакансії касирів, вантажників, обвальників м'яса, тих, хто працює в залах супермаркетів та інших», – зазначає Макєєва.
Багато «робочих» вакансій і в регіонах.
«Серед вакансій, заявлених роботодавцями в Харкові і Харківській області, найбільше – понад 1.500 (54% загальної кількості) – робітничі професії. Зокрема, найбільшим попитом на ринку праці користуються слюсарі, водії, будівельники, зварювальники, електромонтери», – розповідає Корреспонденту Володимир Міненко, директор Харківського обласного центру зайнятості. За його словами, існує потреба і в службовцях, медпрацівниках, інженерах різних профілів та ін.
У Львові та області багато вакансій водіїв трамваїв, охоронців, швачок, водіїв вантажних автомобілів, IT-фахівців, тестувальників, бухгалтерів, продавців і торгових агентів.

Водночас є окремі сфери, які особливо постраждали в останні кілька місяців. Це, наприклад, автомобільний, ресторанний бізнеси, нерухомість, фінансова та туристична сфери. Традиційно в період кризи також стають менш затребуваними фахівці з підбору, розвитку та роботи з персоналом, внутрішні тренери, аналітики.
Менше вакансій стало для економістів, бухгалтерів, фінансистів. Також, за словами Макєєвої, без роботи опинилися представники різних «екзотичних» спеціальностей, на яких намагаються заощадити: сомельє, кавісти, коучі, психотерапевти, футурологи і т. д.
Як зауважує Петрученко, не особливо потрібні зараз лінійні фахівці промислових підприємств – промислові гіганти зосереджені переважно на сході країни, в інших регіонах їх одиниці або немає взагалі.
Внутрішня міграція
Вплив на ринок праці цього року здійснює і такий фактор, як переселенці з Криму, Донецької та Луганської областей. Крім того що цим людям потрібно десь жити, багатьом з них потрібно ще й влаштуватися на роботу.
«З 1 березня по 9 вересня в центри зайнятості звернулися за допомогою в працевлаштуванні 10,5 тис. осіб з числа жителів Криму, Севастополя, а також Донецької та Луганської областей. З них статус зареєстрованого безробітного отримали 5,7 тис. осіб. Допомогу з безробіття отримували 4,6 тис. осіб», – повідомила виданню Валентина Клещікова-Матвєєва, начальник відділу зі зв'язків з громадськістю та ЗМІ Державного центру зайнятості.

За її словами, найбільше жителів Криму і східних областей звернулися до центрів зайнятості Києва (понад 1 тис. осіб), Харківської (1 тис.), Дніпропетровської (1,2 тис.) і Запорізької (1,2 тис.) областей.
У регіонів щодо цього своя статистика.
«На 12 вересня у пошуку роботи до фахівців центрів зайнятості Харківської області звернулося понад 7,9 тис. осіб з числа жителів Донецької та Луганської областей. З них близько 1,1 тис. осіб зареєструвалося в центрах зайнятості, чверть з них були працевлаштовані», – розповіли в Харківському регіональному центрі зайнятості.
До слова, за словами Міненка, більше 1 тис. переселенців із зони АТО отримали консультацію в мобільному центрі зайнятості безпосередньо на Привокзальній площі.
При цьому не секрет, що звертаються до державних центрів далеко не всі переселенці. Щоб офіційно стати на облік, людині необхідно мати при собі всі документи, що не завжди можливо в разі поспішного від'їзду із зони бойових дій. Тому більшість переселенців воліють звертатися за допомогою в пошуках роботи у волонтерські організації або благодійні фонди.
Одна з волонтерських організацій, що займаються працевлаштуванням біженців по всій країні, – Центр зайнятості вільних людей. Офіс організації розташований у Києві, але по телефону гарячої лінії волонтери можуть проконсультувати людину з будь-якого регіону. Станом на початок серпня в базі організації було близько 2 тис. вакансій, причому як у великих містах – Києві, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, – так і в сільській місцевості.
«Багато роботодавців зв'язується з нами самостійно, інших знаходять наші волонтери та співробітники сайтів з пошуку роботи, з якими ми співпрацюємо», – розповідає Корреспонденту Марина Лебедь, координатор центру.
За її словами, за останні три місяці центр допоміг знайти роботу більш ніж 1 тис. переселенців.

«Найчастіше їх вдається влаштувати будівельниками, операторами call-центрів, продавцями, нянями, доглядальницями і т. п. А взагалі серед переселенців крім людей, які володіють робочими спеціальностями, багато «промисловців» (інженерів, шахтарів), продавців, фахівців готельно-ресторанної сфери, бухгалтерів, адміністративного персоналу (секретарів, операторів ПК і т. п.)», – зазначає Лебедь.
Переселенцю набагато складніше знайти постійну роботу, де потрібна людина з вищою освітою, ніж підшукати вакансію для виконання низькокваліфікованої праці. Тому багато фахівців вважають за краще шукати роботу традиційним шляхом – за допомогою рекрутингових компаній або через сайти.

«Мені вдалося знайти роботу на сайті work.ua», – каже Корреспонденту майстер з ремонту комп'ютерів Сергій.
За його словами, в Луганську у нього була своя компанія з ремонту комп'ютерної техніки, а в Києві доводиться починати все спочатку. Хоча приміщення для своєї компанії Сергій вже придивляється, залишилося тільки напрацювати клієнтську базу.
Не забувають жителі східних регіонів і про силу соцмереж – у тому самому Facebook десятки людей щодня пропонують підробіток або постійну роботу для переселенців.
«Багато хто з роботодавців навіть встановив певні пільги для біженців – компенсаційні доплати до зарплати, забезпечення житлом, харчуванням», – розповідає Макєєва.
Щоправда, у Львові виданню обмалювали дещо іншу картину. Зокрема, в одній з рекрутингових компаній розповіли, що раніше львівські бізнесмени дуже активно відгукувалися на прохання допомогти з працевлаштуванням кримчанам. Але з часом, коли до Львова почали приїжджати люди зі сходу, охочих допомогти вимушеним переселенцям поменшало.
Місцеві підприємці нарікають на завищені очікування стосовно зарплати з боку гостей. Багато з них вважають, що в Західній Україні вони дуже низькі, і від роботи відмовляються.
Справа у грошах
Втім, фахівці ринку праці зазначають, що не поспішають працевлаштовуватися не тільки переселенці, які приїхали до Західної України. Багато хто з жителів східних областей просто хоче «перечекати бурю».
«Люди, змушені переїхати в інші регіони країни, не квапляться влаштовуватися на роботу, оскільки сподіваються, що ця ситуація тимчасова і їм незабаром вдасться повернутися додому», – каже Макєєва.
Також, наголошує експерт, громадяни, які проживали в невеликих населених пунктах, просто не звикли шукати роботу самостійно. У багатьох з них немає резюме, і вони насилу собі уявляють процес проходження співбесіди.
«Не так давно ми консультували жінку зі Слов'янська – допомагали скласти резюме і розповідали, як себе краще поводити під час співбесіди. Проблема полягала в тому, що жінка поки що не визначилася з тим, ким вона хотіла б працювати», – наводить приклад Макєєва.
Неохоче погоджуються переселенці і на перекваліфікацію. При цьому хтось із рекрутерів вважає, що у них немає часу і грошей на це, а хтось – що жителі східних областей просто не розуміють вимог центральних регіонів.
«Я можу впевнено сказати, що багато переселенців не готові до більш високих вимог і норм. Місцеві здобувачі більше налаштовані отримувати додаткову освіту, підвищувати кваліфікацію, щоб бути конкурентними на ринку праці», – вважає Петрученко.

Між тим приплив робочої сили позначився на середньому рівні зарплат в центрі країни. Зокрема, за словами Уляни Маслової, керівника дослідницького центру ресурсу hh.ua, точно знизилися зарплати для робочих спеціальностей.
«Робоча сила зі східних областей дешевше. Людям потрібна будь-яка робота, і вони згодні працювати і за менші гроші. Тим більше що різниця між зарплатами у регіонах та в Києві істотна», – каже вона.
Цим не забарилися скористатися наймачі – кількість вакансій без зазначення зарплат зросла, здобувачі також повідомляють про те, що потенційні роботодавці намагаються торгуватися з ними під час співбесіди, надаючи перевагу кандидату, який погодиться на менші гроші.
А ось Макєєва вважає, що рівень зарплат зараз регулюється не стільки припливом біженців, скільки стрибками курсу гривні щодо долара і кризовими процесами в економіці.
«Якщо брати зарплати в гривневому еквіваленті, то їхній середній рівень зріс порівняно з аналогічним періодом минулого року на 15-20%. Але, якщо вводити перерахунок в доларовому еквіваленті і з урахуванням процесів інфляції, ситуація, звичайно, погіршилася. У доларовому еквіваленті середня зарплата зменшилася на 30-40%. При цьому дуже мало хто з роботодавців зробив перерахунок зарплат з урахуванням нового курсу гривні», – наголошує Макєєва.