Доки посадовці мізкують, як одягнути військових, народні майстри взялися самотужки виготовляти необхідні для армії речі. На Волині небайдужі винайшли новий метод майстрування бронежилетів і кевларових касок, а молоді мами сконструювали викрійку теплих балаклав. Сотні вояків у гарячих точках уже не перший місяць користуються виробами волинян. А винахідники не втомлюються працювати днями і ночами, вдома та навіть у підвалах.

Про це пише ІА ZIK.

Волинянин Дмитро Сандалов, вивчивши спеціальну літературу, з‘ясував: у виготовленні бронежилета своїми руками немає нічого складного. Якісну бронепластину майстер зі своїми товаришами закуповує у Фінляндії. Натомість кевларове покриття уміло замінили скловолокном, яке накладають у десятки слоїв.

«Тут основна трудомістка процедура – обклейка протиуламкового захисту. Одна людина робить плиту приблизно годину. Оскільки, у нас тут і «самооборонівці» і волонтери, тож першу партію у 25 бронежилетів ми зробили за тиждень», – розповів Дмитро Сандалов.

Після того, як спроба зробити якісну пластину для бронежилета виявилася вдалою, Дмитро та однодумці поекспериментували і з захистом для голови. Переконують, що їхній шолом – гідна заміна дорогому спецзахисту європейського виробництва. До того ж ціна набагато нижча. Здешевлює виріб те, що всю роботу майстри виконують вручну. 

«Такий шолом коштуватиме до тисячі гривень. Це, враховуючи те, що у ціну не входить робота – лише матеріали», – підраховує Дмитро Сандалов.

Тим часом допомагати воякам взялися і луцькі мами. Жінки, які спілкуються на  одному з інтернет-порталів міста, уже місяць шиють утеплені балаклави для військових. 

«Ми самі це зініціювали, а оскільки немає замовника, передаємо балаклави своїм симпатикам: 40 штук «Азову», 20 «Айдару», тербатальйону «Волинь», 80-ій бригаді, Волинським партизанам. У нас навіть є фото бійця у нашій балаклаві», – розповіла автор ідеї Анна Гнатюк.

Знаходять вільну хвилину й забігають покроїти, построчити або й просто скласти чи віднести готові вироби не лише молоді мами. Віднедавна у спільноти нове завдання – рукодільниці консультують жінок-швей з інших міст. Кажуть, викрійка утепленої флісової балаклави уже помандрувала Україною. 

«Зараз кожен повинен робити усе, що може. Тож я подумала, що якщо не можу бути там на Сході, то допоможу хоч якось. Можливо, моя балаклава зігріє когось із бійців. Хоча, на справді, дуже хочу, щоб наша праця була марною і завтра усе скінчилося та, щоб ці балаклави можна було роздати на сувеніри чи просто викинути у смітник», – зізнається лучанка Алла.

Луцькі волонтери вірять: від особистого вкладу кожної людини залежить перемога українських бійців. Та додають: готові працювати для наших хлопців навіть цілодобово.