Сьогодні у Луцьку відбулася історична подія. Принаймні, так можна було б сказати, якби не одне «але», однак про це згодом.

Отже сьогодні, 24 жовтня відбулося підписання одночасно двох договорів, які стосуються реалізації Проекту модернізації системи централізованого теплопостачання міста Луцька: «Кредитного договору між ДКП «Луцьктепло» та Європейським банком реконструкції та розвитку» та «Договору Гранту між ДКП «Луцьктепло», Луцькою міською радою та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо інвестиційного гранту від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля».

Захід проходив у сесійній залі Луцької міської ради за участі міського голови Микола Романюка, директора ЄБРР в Україні Шевкі Анджунера, менеджера Фодну Е5Р Єви Манік, юриста ЄБРР Ксенії Островської, повноважного представника делегації Євросоюзу Юани Мера Кабелло, банкіра відділу муніципальної та екологічної інфраструктури ЄБРР Дар'ї Кочубинської та директора ДКП «Луцьктепло» Олександра Киричука.

На початку зустрічі міський голова розсипався в подяках – і представникам ЄБРР, і міським депутатам, і колективу та керівництву ДКП «Луцьктепло», а також аудиторській компанії «Ramboll», яка проінспектувала аж 200 луцьких багатоповерхівок, де згодом встановлять індивідуальні теплові пункти.

Пан градоначальник розповідав про те, як вдало залучаються інвестиції в розвиток інфраструктури міста, зокрема про величезний грант від банку ЄБРР та Фонду Чистих Технологій у розмірі 14 мільйонів євро.

У свою чергу представник банку ЄБРР в Україні Шевкі Анджунер також висловив свою подяку усім присутнім за гостинність і запевнив, що сподівається на позитивні результати від реалізації проекту.

«Ми задоволені надати вам 14 мільйонів євро для покращення систем теплопостачання в місті. Я хотів би привітати вас з рішенням співпрацювати з нами. Це дуже важливий проект з різних причин. Це допоможе зекономити багато енергії, газу та грошей і понад 30 тисяч тон викидів вуглекислого газу. Цей проект буде ефективним не тільки для жителів міста, але і покращить ставлення до навколишнього середовища в місті».

Директор ДКП «Луцьктепло» свою промову вміло прочитав, і впевненості йому додавала присутність перекладача. Кожне його речення дублювалося для іноземних представників. Загалом Олександр Киричук справив враження людини відповідальної, впевненої та такої, що розуміє усі аспекти своєї важкої праці.

Менеджер Фонду Е5Р Єва Манік розповіла про грант, завдяки якому у місті буде проведено облаштування індивідуальних теплових пунктів 210 луцьких багатоповерхівках і що це дозволить мешканцям цих будинків зменшити використання обсягів теплоносія, а відповідно й оплату за нього. Крім того повідомила, що для його функціонування можна буде використовувати деревину і палети, так звану біомасу.

На такі ІТП можна буде розраховувати мешканцям 33-ого, 40-ого кварталів та вулиці Боженка.

Крім того буде проведена заміна аж 13 кілометрів трубопроводів розподільних мереж на попередньо ізольовані труби, заміна 19 старих котлів, які є неефективними на сучасні високоефективні газові бойлери, виведення з експлуатації 11 неефективних бойлерів.

Іншими словами – роботи непочатий край. А головне - встигнути це все зробити треба за три роки.

Після обміну реверансами та виспівування дифірамбів перейшли наступного етапу протоколу – власне підписання угод. Директор ДКП «Луцьктепло» Олександр Киричук помітно нервує, намагається не виходити з образу. Представник ЄБРР Шевкі Анджунер уміло позує на камери, а міський голова Микола Романюк мабуть уже готував наступну промову, адже одразу після підписання угоди мер подарував іноземним гостям монети із зображенням Небесної сотні.

Чи то для емоційності моменту чи для того, щоб справити враження глибоко переживання кожної події Микола Романюк знову пригадав трагічні події на Майдані та на Сході України. Натомість Шевкі Анджунер запевнив, що сам був свідком кривавих подій на Майдані, адже у той час проживав у Києві неподалік від епіцентру подій.

Дуже великий акцент на економію сьогодні робили не так іноземні представники, як наші місцеві підписанти – мер Луцька Микола Романюк та директор ДКП «Луцьктепло» Олександр Киричук.

«В результаті реалізації Проекту вдасться економити щороку приблизно 14 мільйонів метрів кубічних газу, (а це приблизно 30 мільйонів гривень), що дорівнює 14% від поточного споживання ДКП «Луцьктепло». Для прикладу 14 мільйонів кубічних метрів газу – це можливість протягом шести місяців у літній період підігрівати воду для лучан, або понад місяць у зимовий період подавати теплоносій. Економія електроенергії – близько №ГВт/год. (а це близько 4 млн. грн.), що складає 16% поточного споживання ДКП «Луцьктепло», - з усіх боків переконували Микола Романюк та Олександр Киричук.

Однак важливим моментом при цьому є той факт, що кредит буде повертатися саме від зекономлених коштів, а перші три роки ДКП «Луцьктепло» матиме пільгу – виплачуватиме лише відсотки за кредитом, тобто без тіла.

Отут і дає знати про себе наше «але». Іншими словами підприємство собі економить, причому немалі кошти і з них же виплачує кредит. Тобто все це буде відбуватися за рахунок лучан, адже про зниження  тарифів, за цілих два з половиною роки, допоки готувався проект – ні словом, ні півсловом.

Про те, що багатомільйонний кредит ДКП «Луцьктепло» будуть повертати лучани неодноразово говорив депутат Луцької міської ради член депутатської групи «Новий Луцьк» Рустам Дячук.

Останнім часом помітну активність навколо найбільшого стратегічного об’єкту столиці Волині проявляють представники «Континіуму».

Навіть ширилися чутки про приватизацію підприємства, тому ми вирішили на пряму спитати про це у градоначальника Миколи Романюка.

На це він нас взявся запевняти, що у договорі прописано, що найближчі 13 років, або ж поки підприємство не віддасть банку кредит ніхто не зможе приватизувати жодну з котелень.

«У вас тільки одне в голові. Це прописано в умовах договору. Найближчі 13 років ніхто не зможе приватизувати котельні», - запевнив міський голова.

Отож угоди підписано, проект запрацює з 2015 року, а от чи принесе це лучанам таку ж користь, як керівництву «Луцьктепло» допоки невідомо.