Новий і старий термінал Донецького аеропорту, башта управління — все, що могло послужити як опорний пункт оборони, повністю знищено.

Про це на повідомив журналіст Юрій Бутусов, - пише Gazeta.ua.

Бутусов зазначив, що аеропорт прострілюється бойовиками прямою наводкою, але з руїн будівлі нового терміналу останні живі українські захисники пішли лише сьогодні.

Він уточнив, що оборона цієї ділянки фронту тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

«Спасибі тим, хто пережив пекло останніх днів оборони, але залишився вірним присязі та воїнському обов'язку до кінця. Спасибі тим, хто поранений, і вічна пам'ять тим, хто залишився у новому терміналі назавжди...» - заявив журналіст.

У втраті Донецького аеропорту і стратегічних помилках, пов'язаних з усуненням досвідчених офіцерів-артилеристів, він звинуватив начальника Генерального штабу Віктора Муженка, який взяв на себе керівництво операцією Збройних сил України в цьому районі.

«Муженко одноосібно несе відповідальність, починаючи з 16 січня, за всі тактичні дії в районі аеропорту», - підкреслив Бутусов, додавши, що підготує відповідне звернення до Головної військової прокуратури.

Своїм баченням про події останніх днів в аеропорту Донецька розповів у «Фейсбук» волонтер і блогер Георгія Тука.

Декілька слів про ситуацію в Донецькому аеропорту.

«Керівництвом Генерального штабу на чолі з генералом Муженко була розроблена військова операція, суть якої зводилася до наступного: наші хлопці повинні були завдати флангового удару і відкинути ворога углиб на 3-4 кілометри. Такий удар передбачав перетворення аеропорту з точки розмежування в тиловий об'єкт. Хочеться вірити, що передбачалося і знищення злітної смуги, оскільки окрім неї стратегічних об'єктів там вже не залишилося. Якщо на знищення смуги не вистачило півроку, то...

Першу частину завдання наші хлопці виконали успішно: ворог був відкинутий і інформація про те, що бої перемістилися в Донецьк, відповідала дійсності. Проте... Територію або об'єкт мало захопити. Головне – утримати його. А, ось з цим завданням хлопцям впоратися не вдалося. Чому?

Висловлюю свою думку. Без деталей. Наприклад, з 10-ти БТРів, до точки «х» змогли добратися два. Інші стали зважаючи на поломки. З 10 танків – два. Густий туман. Видимість 20 метрів. Ворог легко подавив зв'язок (як мобільний, так і радіо). Засобів спостереження і коригування в умовах поганої видимості немає.

Ось, в таких умовах опинилися наші хлопці. Їм не залишалося нічого іншого, як відступити. А, у них «на плечах» до будівлі увійшли терористи.

Склалася ситуація, коли на третьому поверсі і на першому – ворог, а на другому - наші. Хлопці викликали вогонь артилерії на себе, сподіваючись сховатися за перекриттями. Так і вийшло. Але, за цей час ворог встиг підірвати опори і стеля рухнула на наших хлопців. Під уламками виявилися як живі, так і поранені. На жаль, були і загиблі...

Частині хлопців вдалося покинути аеропорт, частина потрапила у полон. Є надія, що під завалами ще є живі бійці», – написав Георгій Тука.

А про останні драматичні години бою ТСН розповів один з бійців 93 ОМБР: «Нас підірвали вдруге. Той куток, який ми тримали – під нами заклали вибухівку. Під хлопцями, які вже були поранені. І просто підірвали. Все обвалилося вниз, всі три поверхи. Хлопці розчавлені майже всі бетонними блоками, перекриттями. Кого змогли – витягли. Кого не зуміли – всі лишилися під завалами, тому що потрібна техніка дуже важка. Вночі почали сепаратисти добивати наших поранених, котрі лишилися по той бік завалу. У полон вони їх не беруть».