Політика міського голови Миколи Романюка стосовно розвитку підприємництва в Луцьку постійно викликає у громадськості багато питань. То мер заявляє про активно боротьбу проти МАФів і демонстративно своїм рішенням забороняє діяльність літнього майданчика, то вчергове на сесії лобіює питання прийняття рішення щодо оренди землі під встановлення нового кіоску для торгівлі ковбасами. Тим не менше, а землі Микола Романюк й надалі продовжує розпродувати і роздавати кому тільки не лінь, перетворюючи тим самим Луцьк на «західний Шанхай».

До прикладу, наприкінці травня на сайті Луцької міської ради з’явилось чергове оголошення, яке свідчить про наміри влади виставити на продаж низку земельних ділянок. Зокрема, 26 числа було розміщено інформацію про проведення конкурсу з відбору виконавця послуг з виконання робіт з оцінки земель. Власне, після оцінки на продаж планують виставити 3 ділянки для будівництва та обслуговування складських, офісних та виробничих приміщень та 4 – під торгівлю. Так, наприклад, на вул. Львівській планують продати всього 4 сотки для будівництва та обслуговування закладу торгівлі або закладу громадського харчування, а 0,05 га Чернишевського – під торгові приміщення. Разом з тим, на проспекті Молоді продаватимуть аж 12 соток під будівництво та обслуговування закладу торгівлі або ж об’єкта спортивно-оздоровчого чи соціально-культурного призначення. Щодо четвертої ділянки на вулиці Федорова – то й тут площа всього 0,07  га. Однак цільове призначення по правді дивує  –  «для будівництва та обслуговування торгових або офісних приміщень».

Звісно, в нинішній для країни скрутний час будь-яка копійка до міського бюджету - лише в користь. Та разом з тим досить цікавим є той факт, що міська рада, попри велику насиченість міста торговими центрами і всілякими МАФами – знаходить вільні площі для продажу під будівництво торгових точок. До прикладу, той же проспект Молоді на сьогодні можна з впевненістю перейменовувати у проспект «Торговий» або «Пивний», де, як на базарі, за кожним рогом продають капусту а в кожному дворику замість клумби і лавочок – цілодобові кіоски і «генделики». І саме тут міська рада на «своєму» генплані десь відшукала аж цілих 12 соток нічийної землі, яку ще можна комусь продати. Щоправда, тут дійсно, якщо пригадати, ще є вільна площа поблизу дитячого кафе, однак там ще з початків забудови 33 житлового мікрорайону розташовувався дитячий майданчик. Вочевидь саме його невдовзі й планує продати луцька влада.

Не менший подив викликає інформація і про те, що на вулиці Федорова десь є можливість зведення торгово-офісного приміщення. З огляду на те, що протяжність вулиці якихось 490 метрів – приходить на думку єдине: або у школярів ЗОШ №25 стадіон відберуть, або у дітей пісочницю.

Адже відшукати для продажу 7 соток під вікнами густо розташованих багатоповерхівок – практично неможливо.  Вочевидь, міська влада на чолі з Миколою Романюком вже найближчим часом порадує лучан низкою нових рішень про продаж «нічийної» землі і під аплодисменти, як свідчить практика, з аукціону її продадуть знову ж таки комусь зі «своїх».

Про особливо схвальне ставлення Луцького мера до комерційного будівництва та торгівлі вже годі й говорити. «Вічний борець за європейське місто» - роками воює з несанкціонованою торгівлею на вулицях і не припиняє підписувати рішення про продаж чи передачу в користування землі для тих же бізнесових цілей. Не менше на словах Микола Романюк воює і з проблемою МАФів, які, мов гриби після дощу - що не день, а з’являються нові. Неодноразово міський голова заявляв про знесення того чи іншого несанкціоновано встановленого кіоску. Та кількість їх чомусь так і не зменшується. Вочевидь, Микола Романюк рідко їздить вулицями міста, адже не помітити наскільки за час його ефемерної боротьби з МАФами їх кількість зросла – просто неможливо.

Раз-по-раз у Луцьку спалахує бунт проти чергового будівництва магазину чи встановлення кіоску. Окрім цього, мешканці міста неодноразово заявляли про те, що місто перетворилось на суцільний базар. Та, вочевидь, Миколі Романюку до цього нема діла. Він продовжує активно підтримувати Волинську облспоживспілку в питанні оренди ринків та активно підписує дозволи на будівництва все нових і нових торгових центрів. Ба навіть коли лучани звертаються до нього з вимогою зупинити якесь будівництво через відсутність тих же дозволів або ж порушення при зведенні, оперативно знаходяться необхідні документи та важелі впливу. Чого тільки вартував останній бунт мешканців будинку на проспекті Соборності, які гуртом вийшли розбирати добудову. Та не всі здатні так згуртовуватись. Зокрема, повертаючись до того ж таки проспекту Молоді, вже кілька років поспіль мешканці будинку №10 (гуртожитки ВОЛТЕКС) не можуть зрозуміти на яких підставах у дворі їхнього будинку виріс пивний паб з літньою терасою.

Стосунки власниці кафе Олени Смолярчук з міською радою в питанні діяльності закладу громадського харчування на проспекті Молоді 10г виглядають досить дивно. Зокрема, у 2011 році підприємиці відмовили в оренді земельної ділянки через те, що вона самовільно її зайняла. Вже у 2012 році їй надали цю ж ділянку під обслуговування кафе, а в 2013 році – знову  відмовились надавати в оренду через ті самі причини. Попри це, рівно рік тому наприкінці травня міська рада приймає рішення «Про надання підприємцю Смолярчук О.П. дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування літнього кафе на пр-ті Молоді, 10г».

Не тяжко припустити, що в цій грі «дам-не-дам» перемогли далеко не мешканці будинку, у яких просто-напросто відібрали прибудинкову територію. Варто наголосити й на тому, що фактично кафе на пр. Молоді, 10 г є не тимчасовою, а капітальною спорудою з фундаментом. І, вочевидь, питання тут було не стільки в 5 сотках землі, скільки в ціні, адже так довго міська влада ніколи не торгується.

Не меншого подиву викликає і те, що зовсім поруч ТЦ «Гостинець» і фактично навпроти горезвісного пивного пабу на проспекті Молоді пів року тому почалось будівництво… чергового торгового закладу. Зокрема, підприємець Максим Пеньковський за адресою пр. Молоді 21а під самісінькими вікнами багатоповерхівки почав зводити кафе-магазин.

І як виявляється, цей бізнесмен мав на вказану земельну ділянку договір оренди ще з 2007 року і лише в 2013 році міська рада нинішнього скликання всього лиш поновила його. Щоправда фактично перевірити коли ким і на яких умовах було укладено з підприємцем договір  досить тяжко, адже архіви міської ради тих років, немов «Чаша Граалю» – заховані подалі від людського ока.

Загалом, колишній ринок «Ювілейний» - це тема для окремого матеріалу, адже проблем з торгівлею,  на які міський голова закриває очі – дуже багато. Так до прикладу, місцеві «продавчині» розповіли, що на території біля кафе-піцерії з’явився окремий торговий ряд, на магазинчики в якому немає жодних дозволів.

Зокрема, окрім квіткового кіоску і «будки» з гарячою випічкою незрозуміло звідки з’явився ще й магазинчик заморожених напівфабрикатів та газетна ятка. Така ж історія і з кондитерським магазином поблизу пішохідного переходу на перехресті – хто, коли та на яких підставах встановив цей МАФ невідомо самим місцевим, які щодня торгують квітами.

В той же час, дізнатись з сайту міської ради якусь інформацію по оренді землі чи наданні дозволів просто нереально, адже в добудовах і прибудовах, які здійснено між будинками на проспекті Соборності 11-11в – лихий голову зломить.

Та ще більш цікавим є випадок з появою у цьому районі нікому невідомої металоконструкції, яку, схоже, готують під магазин. Так, ще минулоріч між будинком №13 на проспекті Соборності та дитячим майданчиком біля магазину «Тигрес» стояв переїзний вагончик по чистці подушок, або ж ятка з овочами. Натомість цьогоріч, прямісінько над теплотрасою виріс добротний новенький кіоск.

Про те, кому він належить чи хто є замовником будівництва споруди з великими скляними вітринами - ніде жодної інформації. Разом з тим, міська рада та виконавчий комітет не приймав жодного рішення про оренду чи передачу в користування землі за цією адресою. Ба більше – на онлайновій кадастровій карті жодним чином не вказано що на цій прибудинковій території визначено окрему земельну ділянку. Тож лишається лише гадати, хто собі збудував фешенебельну виставкову точку на одному з головних проспектів обласного центру Волині. В той же час закрадаються сумніви, що міський голова не відає про це будівництво, адже бути мером і не знати, що коїться в тебе під носом – це аж ніяк не про Миколу Романюка.

Найгірше в цьому те, що така картина спостерігається в усіх куточках міста і колись затишні та охайні вулички міста дедалі частіше перетворюються на торгові ряди без газонів, дитячих майданчиків та тротуарів. Та ж сама ситуація на вулицях Львівській, Дружби народів, Відродження чи Ковельській. Лише від Братського мосту до Чернишевського кореспонденти видання нарахували добрий десяток кіосків та МАФів. Так, на Ковельській окрім новенької висотки від «Континіуму» з’явилось кілька точок, які торгують замороженими напівфабрикатами, технікою, квасом та хот-догами.

Та ж сама ситуація на вулиці Львівській, де на кожному кроці як не торгова ятка, так кіоск з продуктами. Не меншою популярністю в Луцьку користуються торгові павільйони (металопластикові конструкції), які переросли у цілу мережу по всіх районах міста. Так, до прикладу в обласному центрі Волині за останні кілька років з’явилась низка торгових павільйонів, які належать кільком привілейованим бізнесменам в м’ясній галузі.  

В той же час, і міський голова не приховує своєї прихильності по відношенню до діяльності таких успішних підприємців, як депутат міськради Євген Ткачук, його тесть Богдан Линник чи підприємець Сергій Забіяка.

Про це зокрема свідчить і те, з якою активністю в місті з’являються все нові й нові «м’ясо-ковбасні» торгові точки  та наскільки активно міська влада приймає під них рішення та видає дозвільну документацію. Таким бізнесменам міський голова Микола Романюк з готовністю дає «зелене світло».

Та окрім продуктових магазинчиків у Луцьку чи не найбільше розвивається мережа пивних забігайлівок. Хтось накриває цілі шатра на десятки столів, як от «Пивний Сад» від пабу «Карабас Барабас» на проспекті Соборності.

Та здебільшого міська рада десятками штампує дозволи на виділення землі під облаштування невеликих пивних наметів. Вони у Луцьку вже на кожному кроці. І в той час, як діти далеко не в кожному дворі мають власну окрему пісочницю чи гойдалку – ледь не під кожним деревом стоїть бочка з пивом.

І це в той час, коли вся країна так активно бореться проти алкоголізму, міський голова активно підтримує розвиток пивної галузі в Луцьку та видає цілі пачки дозволів на відкриття літніх терас під розлив хмільного напою. На це вказує зокрема і кількість рішень міської ради та виконавчого комітету де під виглядом «торгового кіоску» площею 0,0024 га з’являється додатково ще 3-4 столика для розпиття пива.

Тож в той час як міський голова Микола Романюк цинічно закриває очі на тотальну забудову міста всілякими ятками та МАФами, лишається питання – на що дивляться контролюючі та дорадчі органи. Так, зокрема, при міській раді діють Координаційна рада з питань розвитку малого та середнього підприємництва та містобудівна рада, які, власне, й повинні розглядати подібні питання і знаходити оптимальні рішення, аби не перетворювати місто в «суцільний базар». Однак, з огляду на політику міського голови по відношенню до бізнесу та будівництва складається враження, що окрім Миколи Романюка в нашому місті більше ніхто не вирішує що і де має стояти та хто і чим має торгувати.

Найцікавіше те, що хвиля захаращення вулиць торговими та пивними точками докотилася навіть в історичну частину міста, де, здавалося б, ці питання повинні перебувати на особливому контролі. Так, зокрема, на вулиці Караїмській поруч з Кірхою кілька років тому виріс магазинчик з типовим «загашником», де місцеві випивохи збираються перехилити чарчину-другу.

І усе це дійство відбувається прямісінько посеред Старого міста, де навколо розташовано кілька храмів вірян. Однак питання забудови історичної частини міста – це вже тема для нашого наступного матеріалу.

Далі буде…