Останні декілька місяців поспіль на Волині не вщухають суперечки навколо кандидатур на посаду начальника обласного управління лісомисливського господарства. Зокрема, ще в середині серпня в області виконуючим обов’язки було призначено Олександра Кватирка, який має понад 10 років досвіду роботи в галузі і у вузьких колах, його знають, як компетентного фахівця в лісомисливському господарстві. Натомість, активісти домоглися, аби було проведено відкритий конкурс з громадським обговоренням кандидатур. В результаті, між претендентами на посаду головного лісничого Волині зав’язалась «холодна війна» з гучними звинуваченнями та суспільними протестами. Зокрема, низку претензій громадські активісти висували до виконуючого обов’язки начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка. Таким чином, ми спробували поставити посадовцю кілька незручних питань і поспілкуватись на ті теми, про які чиновники не завжди воліють говорити.

 1.     Олександре Михайловичу, ви при виконанні обов’язків начальника управління лісомисливського господарства Волині вже півтора місяці. Встигли освоїтись і намітити певний план дій. Які проблеми на вашу думку потребують першочергового втручання і вирішення?

На сьогоднішній день перше питання – це бурштинокопачі. Це потрібно зупинити і ні в якому разі не допустити, аби розвинулась ситуація, як у сусідніх областях. Коли на Волині пошкоджено 8 гектарів, то в сусідніх областях для порівняння по 200, по 500. Тож не можна цього допустити. Друге питання – звичайно це фінансова стабільність підприємства. Є багато роботи: самовільні вирубки, нелегальні пилорами, електронний облік деревини. Пожежонебезпечний період вже пройшов, але в нас дуже багато роботи до наступного року. Щодо збитків, то вони ще не пораховані - доробляються, рахуються. Порівняно з минулим роком – значно більші. До цього ще й додались збитки, завдані лісам бурштинокопачами.

2.     Це по Маневицькому району?

Це не тільки Маневицький, це і Камінь-Каширський, частково і Любешівський. Це питання не одного дня. Воно виникло далеко не 22-го числа. На сьогоднішній день лісники не в змозі самі впоратись з цією проблемою. Дякуючи тому, що є злагоджена робота адміністрації, силовиків, екології, місцевих громад – всі залучилися. Оце, що організував губернатор в цій ситуації… ми тільки завдяки цьому змогли справитись. Коли є тисячі людей – ніколи б лісники з екологами не справилися. Сьогодні один майстер лісу працює в середньому на 700 гектарів. Тож ви можете уявити, що таке, коли на гектар прийшло тисячу людей.

3.     Яких збитків завдано нелегальними бурштинокопачами лісовому фонду Волині?

На сьогодні загальна площа пошкоджених лісових земель Держлісфонду близько 8,5 гектарів. По збитках це десь 131 тисяча орієнтовно. А розмір шкоди заподіяної на лісових землях – це 143 тисячі. Ми на сьогоднішній день залучившись підтримкою місцевої громади взялися за рекультивацію земель. Ось ці ями, які ви споглядаєте з минулого тижня в Маневицькому районі - усе загортається, відновлюється та рекультивується. Сьогодні на один гектар площі вартість такої рекультивації становить десь близько 120 тисяч гривень. Якщо нам всього за півтори доби перерили 8 гектарів, то на відновлення сьогодні треба десь до 1 мільйона 200 тисяч.

4.     Яка наразі там ситуація?

Ви ж чули що було там за останні добу-дві. Нелегальні копачі знову приїхали, завтра лісникам із цими наслідками справлятись, ми цього не поборемо самотужки. Поки буде спокуса цього каміння, поки буде збут – люди завжди будуть їхати. І це не вихід, кожного разу робити таку війну. На сьогоднішній день, що можна побачити – повалені ліси і купи грунту. Ну давайте, зріжемо ліс, дістанемо камінь і на цьому залишимо майбутньому поколінню голу місячну поверхню з кратерами. Там насправді бурштинокопачі за собою не лишають нічого.

5.     Який вбачаєте можливий вихід з цієї ситуації, як подолати проблему?

Це однозначно треба вирішувати на загальнодержавному рівні. Спочатку на законодавчому рівні вирішити питання надання дозволів офіційно добувати бурштин. Якщо на сьогодні є цей камінь, чому не видобувати його законно? Я не бачу проблеми, аби офіційно відшкодувати збитки лісфонду, зібрати урожай лісу, заплатити податки з лісу, дати дозвіл викопати камінь, заплатити податки, дати людям заробітну плату, після того зробити рекультивацію, посадити ліс і робити подальшу георозвідку, якщо є такі поклади. Чому їх не використати для розвитку місцевої громади, для розвитку держави? Це така моя позиція.

6.     Як в даному випадку потрібно спрацювати владі, аби узаконити процес і усунути від «годівнички» тих, хто кришує цей бізнес, адже погодьтесь такі є?

Оце кажуть, що хтось кришує... Я на Волині другий місяць і стикнувся з цим. Це справа часу, думаю, що усе стане відомо, якщо доведеться до кінця питання легалізації видобутку. На сьогодні бачу досить великий плюс, спрацювали всі: і сільські голови, і громадські організації, дійсно молодці, і силовики. Та, переважно, коли потрібно було це все зупинити, дуже оперативно спрацювали саме органи влади і силовики. Уявіть собі, якби це не було зупинено у перші дні. Треба визнати – спрацювали всі оперативно і чітко.

7.     Але ж погодьтеся – як і бурштин, так і, загалом, волинські ліси завжди були майданчиком для нечесних схем.

Ні, не зовсім так, не згідний. Всі говорять… От я читаю днями, що можна було продавати ліс по одній ціні, а ми продаємо по іншій. Ну якщо всі так знають, як це робити, то ми запрошуємо – підкажіть нам. Не на прес-конференціях, а надайте пропозиції, зробіть розрахунки, покупців додайте.  Чи ми заявляємо, що все не так, а от лише, коли прийдемо до влади, от тоді і зробимо так, як потрібно. Де ж тоді громадянська позиція?! Говорити це одне – покажіть сьогодні, як це зробити. Тож я не погоджуюсь з цим і в мене трішки інше бачення.

8.     Хочете сказати, що на Волині не рубають ліс підпільно і не пиляють на нелегальних пилорамах?

Сьогодні дехто звинувачує мене, що ми надто сильно проводимо ревізії і рахуємо пеньки. Так з цього і потрібно  починати! За останні півтора роки дійсно збільшилась кількість нелегальних пилорам по певних районах. Вони працюють, а значить, і сировину десь беруть… А де вони беруть сировину – звісно в лісі. От тому сьогодні й проходять ці ревізії. Попереджені всі керівники, що з цим йде жорстка війна, що сьогодні самовільних рубок не повинно бути. Чому не працювати, хай працюють пилорами. Ніхто не проти – нехай сплатять податки, оформлять людей, візьмуть спеціальні дозволи, куплять ліс на аукціоні і нехай працюють. Всі сьогодні повинні працювати. Я не бачу виходу у тому, щоб позакривати пилорами – їх треба просто узаконити. Щоб ішли податки в державу і щоб люди отримували заробітну плату.

9.     Але ж з огляду на останні події ринок деревини дещо занепав, та й цінова політика вже не та… яка ситуація в області?

Загалом, на європейському та й світовому ринку по деревині цінова політика впала. Зокрема, на турецькому ринку через внутрішні відносини і скачок валютного курсу ціна на ліс знизилась. Якщо раніше ми могли продати в Туреччину деревину по 145 доларів, сьогодні це 120 доларів. Були моменти, коли палетну заготовку, яку ми виробляємо найбільше, можна було продати і по 100 євро. Та на сьогодні її купують не вище, ніж по 92-93 євро. Ми всі добре розуміємо, що на сьогодні в Україні деревини споживається дуже мало і ту деревину, яку купують на аукціонах – переробляють і відправляють на експорт. Тому на місцевому рівні, на внутрішньому ринку, завдяки скачку євро-долара на ліс ціна зросла… значно зросла.

10.                        То все ж таки, з огляду на останні законодавчі зміни місцевого рівня, в якому ринку збуту будете зацікавлені більше – місцевий ринок, чи таки експорт за кордон?

У першу чергу - місцевий споживач. Це моя позиція. Зараз розробляється проект щодо продажу деревини стосовно того, як має продаватися деревина сьогодні. Якщо брати наші аукціони, то раніше для місцевого покупця виставлялось 30%, а 70% виставлялось на спецторги. Тож лише 30% деревини залишалось для місцевих. Сьогодні розглядається пропозиція, щоб 70% йшло для волинського місцевого переробника і залишати 30% на поставки по прямих довгострокових договорах. Тобто, сьогодні для місцевого переробника значно покращується ситуація. Зауважу, що першочергово сировина йде на потреби державних підприємств для переробки, решта деревини виставляється на аукціон. Натомість, деревина, яка не продана з аукціону, або яка неотоварена після аукціонів і яка не була куплена – продається на експорт. Така ринкова політика у нас є на сьогодні.

11.                        Ну якщо ви вже заговорили про політику в лісовій галузі… ви прийшли на посаду виконуюючого обо’вязки всього 1,5 місяці тому, але вже маєте купу претензій з боку громадських активістів… чи має це якесь підгрунтя?

А чи володієте Ви інформацією про те, скільки їх сьогодні є, громадських активістів?! Я тут лише 1,5 місяці, та за цей невеликий проміжок часу до мене їх стільки приходило, що на сьогоднішній день не можна сказати,  скільки їх є і що конкретно і кому потрібно. В окремих громадських активістів є дві претензії – щодо того, чия я людина і щодо  кримінальних справ, по яких я проходив у минулому. Це є їхня основна претензія. Як можна дати людині оцінку за місяць часу?! І у мене, і у громадських активістів є багато однакових поглядів. Була Революція Гідності, були  великі гасла, але в кінці-кінців, багато справ іде не в те русло. Самі громадські активісти регулярно висувають претензії один одному, особисті амбіції ставлять вище ідей, під якими об’єднувались. Щодо мене ж виступають не всі громадські організації – про це говорить 3 людини, яким я «муляю очі».

12.                        Зрештою, якщо більш конкретно по претензіях, то вас відносять до «клану Колісника». Наскільки це правда?

Як це зрозуміти, «клан Колісника»? А що є такий клан? Він є засуджений, чи в нього є кримінальні справи – який це клан? Так, я при ньому працював 12 років. Я пройшов, як це називають, його школу. Але я є людина, яка приймає управлінські, державницькі рішення без чиєїсь думки і, виключно, опираючись на власний досвід. Чесно кажучи, я це не зовсім розумію… «клан», в чому полягає цей «клан»?

13.                       Попри те, що ви працювали на нього - ви з цим не погоджуєтеся?

Ну чим, чим я є людина Колісника? Ну як я працював на нього? Я працював під його керівництвом. А хто за останні 15 років не працював? Усі працювали! Я стояв в одному ряду, як і інші директори. Це все,  що мене пов’язує з ним.

14.                        То як ви розцінюєте діяльність Богдана Колісника і яку оцінку ви можете дати йому, як керівнику?

Як керівник – він жорсткий. От саме це всі відмітять. Я не хочу ані засуджувати, ані заступатись. Але на мою думку, якщо людина щось робить неправильно – нею займаються правоохоронні органи, доводять справу до суду, садять за гарти, або карають. На сьогоднішній день є якісь питання? Я не чув цього. Голосно кричати це одне. Але на сьогоднішній день, щоб людині щось доказати… суд напевно приймає рішення, чи людина щось законно робила, чи незаконно. Говорити багато чого можна, а насправді…

15.                       То все ж таки, що зараз відбувається в лісгоспах і чому окремі господарства, зокрема Цуманський лісгосп, оголосили протест вашій кадровій політиці і яка в цьому роль кандидата від громадських організації Вячеслава Савчука?

Щодо Цумані, кадрова політика, я вважаю, правильна. Людина отримує за два місяці 2 догани, це ще до мого приходу, не Кватирко йому давав ці догани. Саме тому була перевірка, за її результатами людину оцінили, як керуючого. По Цумані ситуація для мене зрозуміла – у системі лісової охорони було практично 5 працівників, усі решта – люди певних підприємців і громадські активісти. Так нам тепер, виходить, за результатами кожної перевірки чекати акцій протесту? Зазначу відразу, їх буде багато. Перевірки проходитимуть у цілому ряді господарств. А от кого вони так лякають, ці перевірки, та кому вигідно відволікати увагу громадськості і влади від справжніх проблем – це інше питання.

Щодо В’ячеслава Савчука, я бачу достойного кандидата. Думаю, ми всі прагнемо прозорого конкурсу і пройду я обговорення на громадській раді, чи не пройду, пройду я чи не пройду конкурс у Києві, покаже час. Пройде Савчук у результаті – буде Савчук, пройде Кватирко – буде Кватирко. Я вважаю так. Навіщо сьогодні така війна проти Кватирка? Що я зробив не так за свої перші місяці господарювання? Чому уся увага прикута саме до Колісника? Куди дівається період управління мого попередника Мазурика?! Я для себе на ці запитання відповісти не встигаю. Ці півтора місяці виявились не простими.

16.                       А ви не намагались поставити ці питання до громадських активістів, які висувають до вас ці претензії, чи запросити їх до діалогу?

Ні, я з ними спілкуюсь. У мене перші 2 тижні двері були відчинені – вони не закривались. Одні, другі, треті приходили. Претензій конкретних активістів я не можу порахувати і якщо хтось зробить об’єктивний список – буду тільки радий. Однак, платити грошей не збираюсь нікому.

Погоджуюсь, на сьогодні дуже актуальним є питання того, щоб брати бійців АТО на роботу. Підтримую це питання і вже підняв його в Державному агентстві лісових ресурсів. Та, перш за все, нас цікавить, як юридично правильно оформити це працевлаштування. Не можна взяти просто людей в державну лісову охорону – для них потрібно створити робочі місця, провести навчання. У цьому питанні,  дійсно, у нас погляди збігаються. Щодо решти – це безпідставні, нічим не обгрунтовані закиди «людина Колісника» і все. Це все, що я від них про себе чую.

Стараюсь спілкуватись зі всіма активістами, але про що домовлятися? От вимоги конкретні є? Я їх не чув конкретно. Перші кілька днів мені заявляли – «ви геть повинні звідси піти». У зв’язку із чим? Що я не так зробив? Відповіді на це питання ніхто так і не дав. Вочевидь, є певні люди, які за цим стоять, яким я є не вигідний.

17.                       Але все ж таки вам висловили свою підтримку лідери профспілки лісової галузі…

Це в певній мірі додає оптимізму. Сьогодні багато кого діючих працівників області знаю, багато із ким ми працювали, адже я працював у трьох державних підприємствах – це Маневичі, Володимир і Цумань. Хоч хтось підтримав. Потрібно роботу робити, а говорити – воно завжди легше, когось обговорювати, вичікувати, кричати, аніж робити.

18.                       А яка ситуація з заробітною платою?

Заборгованості немає. Середня заробітна плата – 4169 гривень, але вона на сьогоднішній день, на нашу думку, є низькою. Є підприємства, на яких середня заробітна плата - 5600 гривень. У найближчих планах є переглянути нарахування, щоб досягти середньої по області не менше 4700 гривень. Це середня, бо, наприклад, в лісовій галузі є водії лісовоза, які на сьогоднішній день вже отримують по 10-12 тисяч гривень. Також на лісозаготівлях отримують хороші зарплати. Зокрема, на сьогодні є гостра потреба підвищення заробітної плати у лісової охорони, найближчим часом ми над цим попрацюємо.

19.                        Так за що взялись у першу чергу після призначення на посаду виконуючого обов’язки?

Роботи багато. І коли сьогодні, починаю вникати, виявляється, що за пів року зросла дебіторська заборгованість на 20 %, або майже на 20 мільйонів гривень. З цим треба розібратись. На сьогоднішній день потрібно зробити оцінку господарствам області. Інвентаризувати те, що сьогодні у нас є, а тоді вже давати оцінки та говорити про те, куди ми йдемо.

20.                       В такому випадку на чому в подальшому будете акцентувати свою увагу?

Перше питання – зробити облік деревини. Це одне із основних питань. Зробити облік і зав’язати його у електронному вигляді із бухгалтерським обліком. Управління бореться за цей електронний облік деревини з 2009 року. Тому, нарешті,  це треба узаконити та довести до логічного завершення. Дуже багато коштів на це витрачається і, все одно, область на рівні України не на кращих позиціях. Також потрібно формувати ринок. Сьогодні в області усі так часто говорять про «ринок деревини»… так немає цього ринку деревини! У нас немає його, як ринку послуг, адже на сьогодні він не сформований. Це і послуги з лісоперевезення, і лісозаготівля. Саме головне, зробити це прозоро і ринок сформується.

Бачу напрямки роботи, бачу стратегію просування управління на кращі позиції та готовий працювати.  Усім нам зараз потрібно багато працювати, особливо лісівникам.