Якість і ціна на продукти завжди цікавить людей чи не найбільше. Тим паче, якщо питання стосується дітей. Батькам завжди хочеться, щоб малеча отримувала найякісніші та найсвіжіші продукти. Одна справа, які продукти вживають діти вдома і зовсім інша – чим харчують дітей у дитячому садку чи школі. Здавалося б де-де, а в навчальних закладах влада мала б дбати про найвищий рівень якості та безпеку харчування. Та недосконала система тендерних закупівель, недобросовісність постачальників і недбалість працівників кухні – подекуди призводить до плачевних наслідків.

У Луцьку питання харчування дітей в закладах освіти гостро стоїть вже не перший рік. Зокрема, неодноразово кухарів дитсадків ловили на привласненні продуктів, недоважуванні порцій та порушенні санітарних норм і технології приготування. Тим не менше, чи не найбільшого резонансу набували випадки, коли до шкіл чи садочків завозили неякісні продукти, або коли влада проводила закупівлі продуктів за завищеними цінами. Подібна ситуація назріває у Луцьку і з постачанням молочних продуктів на 2016 рік.

Зокрема, 6 листопада 2015 року на офіційному загальнодержавному веб-порталі державних закупівель з’явилось оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю молока та вершків. Процедуру закупівлі оголосило управління освіти Луцької міської ради, адже продукція необхідна для організації харчування дітей у дошкільних закладах. Загалом, за умовами торгів, необхідно закупити 250 000 літрів молока з умістом жиру не нижче 2,5%. Більше того, управління освіти висловило готовність викласти з бюджету кругленьку суму – 3 265 000 гривень.

Тож вже за місяць, 7 грудня відбулось розкриття пропозицій учасників конкурсних торгів. Таким чином, на участь у торгах подалося одразу 5 постачальників молочної продукції:

  • Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка (с. Угринів, Горохівський р-н, Волинська обл.), яке запропонувало ціну 9,00 грн/л.
  • ПП "Торговий дім "Тиверія" (с. Вікторяни, Луцький р-н, Волинська обл) – 7,9 грн/л.
  • ФОП Бояновський Олександр Васильович (Луцьк, Волинська обл.) – 8,05 грн/л.
  • ТОВ "Радивилівмолоко" (с. Крупець, Радивилівський р-н, Рівненська обл) – 10.04 грн/л
  • ПП "Торгпродгруп" (м. Луцьк, Волинська обл.) – 9,6 грн/л.

Як відомо, далеко не всі постачальники є виробниками тієї продукції, яку завозять. Зокрема, якщо ПОСП см. Шевченка (ТМ «Угринів-молоко») та ТОВ «Радивилівмолоко» мають власні виробничі потужності і на місці виготовляють та слідкують за якістю своєї продукції, то решта учасників – є всього лишень дистриб’юторами. Вони фактично можуть навіть не бачити самої продукції, а лише організовують закупівлю та поставки. Здебільшого, вони забезпечують замовників продукцією відомих виробників, однак з накруткою в ціні за рахунок зниження вартості при оптових масштабних контрактових закупівлях. Наприклад, якщо підприємство виготовляє молоко, собівартість якого приміром 5 гривень, то на прилавку воно коштуватиме 10 гривень, адже до ціни  ще додасться транспорт та націнка торгової точки. Натомість, дистриб’ютори, укладаючи контракти з виробниками на поставку великих партій, здебільшого самі займаються доставкою, та й вартість оптової закупки знижується в рази. В результаті, дистриб’ютор може закуповувати у виробника молоко по 7,50, а поставляти в роздрібні мережі по 9.00 гривень. Однак такий шлях молока від виробника до споживача, попри продумані системи логістики, не завжди є дешевшим і аж ніяк не гарантує якості.

Тож у даному випадку закупівель «молочки» для луцьких дитсадків з’являється багато запитань. Зокрема, кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» спробували все ж таки з’ясувати, яким молоком збираються годувати дошкільнят. В першу чергу нас збентежив ціновий діапазон, адже запропонована ціна коливається від 7,90 грн до 10,04 грн за літр молока. Тим не менше, саме цей чинник є одним з найважливіших для тендерної комісії при визначенні переможця торгів.

Як нам пояснила провідний економіст, керівник відділу економіки та прогнозування централізованої бухгалтерії управління освіти Ольга Цьок, при визначенні переможця, комісія дає перевагу тому постачальнику, який запропонував найменшу ціну. Але це в тому випадку, коли дотримані усі умови конкурсних торгів і наявна документація.

Зокрема, у 2015 році освіта закуповує молоко по середній ціні 8,08 грн/л. Вже на 2016 рік максимальна ціна, передбачена управлінням освіти на закупівлю молочки сягає 13,06 за 1 літр.

Тож стає очевидним, що найбільші шанси здобути перемогу на відкритих торгах має ТД «Тиверія», або ж підприємець Олександр Бояновський. Однак жоден з цих двох учасників не є виробником, а відповідно – виставляли продукцію інших торгових марок.

Як повідомив інсайдер видання «Під прицілом», який має доступ до інформації по тендерних закупівлях управління освіти Луцької міської ради, окремі учасники відкритих торгів пропонують для постачання продукцію сумнівної якості. Тим не менше, конкурсний комітет отримав усі необхідні документи на відповідність молочної продукції вимогам ДСТУ. У який же спосіб вони були отримані постачальниками – це вже інше питання, тим не менше до участі допустили усіх зареєстрованих.

Таким чином, «Торгпродгруп», який є дистриб’ютором, виставляв на торги продукцію «Білоцерківський молочний комбінат». ПОСП ім Шевченка – місцевий виробник, який виставляв власну продукцію під ТМ «УгринівМолоко». ТзОВ «Радивилівмолоко»  також виставляв власну продукцію під однойменною назвою. В той же час, Торговий Дім «Тиверія», як дистриб’ютор, виставляв продукцію ПП «Дживальдіс» з Хмельниччини. Найцікавіше те, що молочку цього ж виробника на конкурс висував і підприємець Олександр Бояновський.

Нагадаємо, що саме два останні учасники (ПП Бояновський та ТД «Тиверія») запропонували на відкритих торгах найнижчі ціни на молоко. Тож автоматично постає питання – як продукція, яка постачається з іншого регіону за сотні кілометрів, може бути дешевшою, аніж у місцевих виробників. Єдиний логічний висновок, який напрошується – собівартість такого молока є значно нижчою.

За словами столичних експертів, здебільшого здешевлення продукції відбувається за рахунок використання рослинної сировини, коли в молокопродукти, сметану чи сири додають рослинні жири чи те ж саме пальмове масло, штучні згущувачі і усілякі добавки. В такому випадку виробники отримують багато продукції, собівартість якої є значно нижчою від натурального продукту.

Тим не менше, усі учасники подали супровідну документацію на товар, який вони планують постачати в дитячі садочки Луцька. Тож у членів конкурсного комітету не могло з’явитись жодних сумнівів стосовно невідповідності молока вимогам ДСТУ. Однак, як виявилось, продукція ПП «Дживальдіс» викликає багато сумнівів. Як йдеться в інформації на сайті виробника - приватне підприємство «Дживальдіс» створене у 2012 на базі ПП «Енергосистема», яке працювало з 2003 по 2012 рік. Основним напрямком діяльності підприємства є заготівля молока від населення та виробництво молочних продуктів, які реалізовуються на місцевому, регіональному та національному ринках.

На даному етапі молочний комплекс України і його фундамент – сировинна база знаходиться в складному економічному становищі. Різке скорочення виробництва молока в державному секторі є однією з основних причин сировинних проблем молокопереробників. Основним джерелом сировини ПП «Дживальдіс» являються селянські господарства Новоушицького, Дунаєвецького та Віньковецького районів. Доставку молока здійснюють автомолцистерни.

Тим не менше, у ЗМІ цей виробник має сумнівну репутацію.

Зокрема, зовсім нещодавно, у серпні 2015 року Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оштрафувало ПП «Дживальдіс» (м. Кам'янець-Подільський) на 4 тис. грн за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення оманливої реклами. Відповідно до проведених досліджень, зразок продукції містив немолочні жири у кількості 100% від загального вмісту жиру.

«Встановлено, що ПП «Дживальдіс» у серпні 2014 року реалізовувало на сільськогосподарському ярмарку у Голосіївському районі міста Києва свою продукцію - сир кисломолочний 18%, який не відповідав фактичним вимогам ДСТУ», - повідомляла  прес-служба Антимонопольного комітету.

Хтось зауважить, що ця інформація стосується кисломолочного сиру, а не всієї продукції виробництва ПП «Дживальдіс». Однак, окрім цього в мережі Інтерент можна знайти ще кілька подібних повідомлень, які вказують на сумнівну якість і самого молока. Зокрема, у листопаді цього року львівські ЗМІ оприлюднили інформацію про результати дослідження, яке провели фахівці незалежного центру споживчих експертиз «Тест».

Як йдеться у публікації на сайті VGORODE.UA. Львів, у тесті були задіяні 10 марок пастеризованого молока українських виробників, серед яких була і продукція «Дживальдіс». Схема тестування цього разу залишилася незмінною: оцінка маркування та упаковки, перевірка продукту в лабораторії за мікробіологічними та фізико-хімічними показниками, у тому числі і пошук немолочного жиру, а також оцінка смакових особливостей молока. Тож за результатами тесту загальну оцінку якості «відмінно» отримало 5 видів молока (ми навмисне не повідомляємо назви торгових марок, аби не робити реклами окремим підприємствам на фоні інших не надто добросовісних виробників). Тим часом оцінку «добре» отримало 2 не менш відомі торгові марки. Все це молоко було справжнім, без рослинних жирів і не мало жодних зауважень з боку лабораторії. Одному зі зразків поставили оцінку «погано» через проблеми з мікробіологією.

Однак, виявились і такі торгові марки, які отримали за свою продукцію оцінку «дуже погано». Власне два продукти попалися на фальсифікації рослинними жирами. Це «Кожен день», його оцінка «погано» і «Дживальдіс», його оцінка – «дуже погано». Як виявилось, найнижчу оцінку виробник отримав одразу за дві негативні характеристики – виявлений немолочний жир та проблеми з мікробіологією. Якраз ці два «продукти» під ТМ «Кожен день» і «Дживальдіс» були найдешевшими серед протестованих (0,79грн і 1,02грн за 100г), але, на жаль, не справжніми. Разом з тим, фізико-хімічні дослідження лише підтвердили наявність немолочного жиру в продукції «Дживальдіс», що вчергове підтвердило інформацію про фальсифікацію цієї молочної продукції.

Що ж до мікробіологічних досліджень, то здебільшого продукцію перевіряють на кишкову паличку і МАФАМ (кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів), яке можна розглядати як загальне мікробне число, тобто вміст усіх мікроорганізмів у продукті. За ДСТУ +2661: 2010 у пастеризованому молоці має бути не більше 1х105 КУО в 1мл. в результаті дослідження, перевищення цієї норми було виявлено лише в одному молоці, яке пропонувало «Дживальдіс». Також в цій продукції виявили антибіотики.

Таким чином, після отримання інсайдерської інформації, кореспонденти видання «Під прицілом» звернулись до організаторів відкритих торгів. Журналісти вже не вперше відмічають складність отримання інформації про державні закупівлі, які проводить управління освіти. Зокрема, ми вже писали свого часу про закупівлі м’яса, масла і тому подібне. Цього ж разу, ми кілька днів телефонували до централізованої бухгалтерії управління освіти, аби отримати від організаторів необхідну інформацію. Нам розповіли, що тендерами та відкритими торгами займається провідний економіст, керівник відділу економіки та прогнозування цього відділу Ольга Цьок. Однак, кілька днів поспіль жінка відмовлялась надавати журналістам коментарі, посилаючись на свою зайнятість у зв’язку з підготовкою до затвердження нового бюджету на 2016 рік. Ба більше, коли кореспонденти навідались до її кабінету – держслужбовець заборонила їм проводити аудіо- та відеозапис розмови і вимагала викласти усі телефони, аби пересвідчитись чи її не записують з-під поли.

Таким чином, вона заборонила журналістам запис, а це в свою чергу є грубим порушенням:

ч.2 ст.34 Конституції України, яка гласить, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, ч.1 ст.25 Закону України – журналіст під час виконання професійних обов´язків має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів. Таким чином, будь-які випадки, підстави для обмеження права на використання техніки повинні ґрунтуватися лише на конкретному посиланні на конкретну норму діючого Закону України. В інакшому випадку, без посилання – вимога припинити зйомку, «бо я не хочу», є протиправною і такою, що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України.

Тож журналісти видання хочуть вчергове нагадати чиновникам та посадовцям, що за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, в тому числі щодо права на використання техніки, передбачено кримінальну відповідальність - згідно ст.171 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Вже за кілька днів, кореспонденти видання навідались до держслужбовців у кабінет вдруге. І на диво, після роз’яснень щодо законності проведення аудіо- та відео-зйомки та натяків на перешкоджання журналістам в роботі – Ольга Цьок та Катерина Рибка надали досить вичерпні коментарі, щодо проведення відкритих торгів на закупівлю молока для дошкільних закладів Луцька.

Зокрема, Ольга Цьок повідомила, що відкриті торги ще тривають, адже вони ще не визначились з переможцем. Тим не менше, вже відбулось розкриття цінових пропозицій.

«Наші документи ще не вивчені до кінця по молоку, вони ще йдуть в роботі опрацювання… інформація про учасників і цінові пропозиції вже опублікована на сайті», -повідомила провідний економіст, керівник відділу економіки та прогнозування централізованої бухгалтерії управління освіти Ольга Цьок.

Однак на запитання журналістів де можна побачити документацію конкурсних торгів, Катерина Рибка повідомила, що її не оприлюднюють, оскільки це не передбачено законодавством. Зауважимо, що до числа цих документів входить і сертифікати на відповідність продукції вимогам ДСТУ. За словами юрисконсульта централізованої бухгалтерії управління освіти, тендерний комітет не вправі перевіряти саму продукцію, а лише покладається на сертифікати. Мовляв, вони видані державними установами і повинні гарантувати якість того ж таки молока. Ба більше, Катерина Рибка зауважила, що вони можуть перевірити продукцію лише після визначення переможця, та й то у випадку, коли на нього будуть скарги.

«Ми посилаємось виключно на документи. Ми можемо лише подати запит на підтвердження сертифіката відповідності. І все», - повідомила Катерина Рибка.

Однак і цей процес перевірки «пост-фактум» є проблемним. Адже на експертизу продукції, яка закуповується за бюджетні кошти для луцьких дітей, управлінню освіти необхідно додаткове фінансування. Мовляв, дослідження в лабораторії коштують досить дорого. Як розповіла Катерина Рибка лише один аналіз на вміст ГМО в якомусь продукті коштує близько півтори тисячі гривень. Тож загалом, минулоріч їм на дослідження необхідно було близько 20 000 гривень.

Однак міська рада чомусь не передбачає у бюджеті витрати на це. І це на думку юрисконсульта – дуже велика помилка. Тим не менше, Катерина Рибка розповіла, що на сьогодні у зв’язку зі змінами до законодавства вони опинились у заручниках ситуації, коли дійсно організатори закупівель повинні покладатись лише на документи і не має змоги до визначення переможця – перевірити на якість саму продукцію.

Що ж до продукції «Дживальдіс», яка викликає у споживачів багато сумнівів, то на запитання журналістів чи все ж таки луцьким школярам доведеться його вживати, лише через те, що ціна значно дешевша – Ольга Цьок обурено відповіла: «Скажіть будь ласка, якщо їм виданий сертифікат, і експлуатаційний дозвіл, що їхня продукція відповідає ДСТУ, то як члени тендерного комітету, на підставі чого можемо ми виявити те соєве молоко?.. вони приносять копії виконання попередніх договорів на постачання де не було ніяких претензій, ми ж вимагаємо виконання аналогічних договорів…. Ми пересвідчені, що вони мають 3-4 договори, що постачають цю продукцію».

Однак навряд чи дистриб’ютори будуть надавати замовникам інформацію, яка містить зауваження щодо якості продукції від того ж таки Антимонопольного комітету чи якоїсь лабораторії, яка виявила у молоці рослинні жири. Тим не менше, Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» поставив тендерні комітети у таку ситуацію, коли їм доводиться фактично наосліп обирати продукцію, адже не всі постачальники насправді є доброчесними і дбають про якість. А подекуди навіть навпаки – намагаються всілякими способами здешевити продукцію. Тож в результаті виходить парадокс – держава настільки дбає про здоров’я дітей, що фактично дозволяє харчувати їх в навчальних закладах продуктами сумнівної якості. З огляду на все – луцьким дошкільнятам таки закуповуватимуть у місцевих дистриб’юторів молоко ПП «Дживальдіс» і влада навіть не поворухне й пальцем, аби перевірити насправді чи не містить воно рослинних жирів… ну хіба що якийсь прикрий випадок змусить її провести експертизу.