Луцький краєзнавець сумнівається, що гроші, які виділять на реконструкцію історичної пам’ятки, будуть використанні за призначенням. Таку проблему порушив краєзнавець Ігор Левчук - пише ВолиньPost.

Краєзнавець розповів, що історична пам’ятка «Будинок Косачів» руйнувалася практично на очах дирекції міського державного історико-культурного заповідника. Адже він розміщується у тому ж приміщенні на вулиці Драгоманова, 23.

Ігор Левчук зазначив, що руйнування будинку Косачів розпочалося через встановлення паркану навколо будівництва на вулиці Кафедральній, 13.

Усі звернення до дирекції заповідника були проігноровані. А після того, як штукатурка зі стін будинку Косачів почала відшаровуватися, вирішили виділити гроші на його ремонт.

«Тоді ми порушували це питання. Але ніхто не реагував, і дирекція зокрема. Бо у них тоді були свої зв'язки із забудовником на вулиці Кафедральній, 13. І зараз, коли вже паркан зробив свою справу, вони піднімають питання про це», – зазначив Ігор Левчук.

«Через самі розкопки на Кафедральній,13 і те, що там зробили, утворилося накопичення води, адже там є каналізаційні труби. І вся вона іде під будинок Косачів. Ще раніше було рішення обласної державної адміністрації, відповідно до якого на Кафедральній, 13 не рекомендувалося проведення цих робіт. У зв’язку з тим, що вони відбувалися в природоохоронній зоні кількох пам’яток – будинку Косачів, будинку-пам’ятки національного значення на вулиці Братковського, костелу і гостинного двору чехів Прайзлерів. Але на це також ніхто не зважав», – зауважив краєзнавець.

Відтак регіональною програмою розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2020 роки передбачено виділення коштів на «виготовлення проектно-кошторисної документації та здійснення протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт пам’ятки архітектури «Будинок Косачів» (Адміністрація Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, експозиція «Лесина вітальня», вулиця Драгоманова,23». Програму фінансують з обласного бюджету. Вона розрахована на два роки. Щороку на здійснення вказаних вище робіт планують витрачати по 600 тисяч гривень.

Тож краєзнавець стверджує, що таким чином заповідник «відмиває» гроші.

«Ось ще типовий приклад відмивання коштів в заповіднику. Спочатку комсомольці з дирекції ДІКЗ «облизували» забудовника на Кафедральній,13 і не цурались його «подарунків», а тепер хочуть ремонт офісу під маркою пам'ятки собі зробити. Ну і кафе сестрички Голєвої теж освіжити. Воно теж в цій пам'ятці. Коли ми били на сполох про руйнацію будинку Косачів при незаконному проведені робіт і встановленні паркану, від якого сиріли стіни, всім було начхати. А тут прокинулись, і гроші давай», – пише Ігор Левчук.