З перших днів роботи атестаційної комісії з підбору кадрів в ГУ Національної поліції  України у Волинській області відчувалася нервозність і метушня: вчорашні міліціонери переживали, як то успішно пройти тести і скласти іспити, а члени  шістьох  атестаційних комісій поспіхом шукали на них компромат. Через соціальні мережі окремі члени комісій просили волинян надсилати інформацію про гріхи міліціонерів, щоб, як висловився найголовніший міліціонер України Арсен Аваков, в ряди поліції «потрапили  не корумповані «менти», а чесні «копи».

Кілька днів тому в інформаційній павутині один з членів атестаційної комісії звернувся до громади з проханням:  «Ядощук Богдан Миколайович. Чи володіє хтось інформацією про волинського правоохоронця. Будь ласка, напишіть в приват…»

Чи то прізвище міліціонера члену комісії не сподобалось, чи поведінка видалась підозрілою, що вирішив покарати його громадою. Тож щоб полегшити роботу членам атестаційних комісій, наведемо у приклад кілька фактів про діяльність вчорашніх корумпованих «ментів».  Почнемо з працівників УМВС у Волинській області.

Рейдери в погонах

Ще в липні 2013 року до слідчої обласної міліції Надії Желєзної-Бондарук потрапила заява від Антоніни Громико, співвласниці 60% акцій СГ ТзОВ «Україна», що в Луцькому районі, стосовно неправомірного розподілу дивідендів тодішнім генеральним директором господарства Ігорем Павловичем. Було відкрито кримінальну справу. Згодом виявилося, що Павлович  чужі кошти в мільйон гривень, які мали бути використані для розвитку підприємства, витратив для погашення власного боргу в 675 тис.грн. Це був тільки початок  афери. 29 липня 2013 року Ігор Павлович з Василем Яремою створюють господарство-двійник  СГ ТзОВ «Україна-Баїв» зі статутним фондом 18,5 тис. грн. за тими ж видами діяльності, що і в СГ ТзОВ «Україна».  Згодом, до засновників вводять «смотрящого» від тодішнього голови Луцької райради і районного осередку «Партії регіонів» Ігоря Волошенюка – Василя Кухарука. Далі відбулося рейдерське захоплення.

За 5 місяців ведення Надією Желєзною-Бондарук слідства СГ ТзОВ «Україна» було повністю  розграбоване, а на балансі СГ ТзОВ «Україна-Баїв» на початок 2014 року вже нараховувалося майже 3,5 млн. грн.  Походження цих коштів слідча взагалі не з’ясовувала. Після фактичного знищення господарства  створюється видимість  ведення слідства і пошукових дій. Щоб рейдери мали час все накрадене сховати і конвертувати, вони вдаються до старого перевіреного методу – затівають експертизу. Проте вже за півроку експертиза виявилася непотрібною. Далі починаються спекуляції на статтях обвинувачення -  з тяжких економічних злочинів її фактично змінюють на адміністративні. Досі слідство не вияснило, куди і на яку суму пропали урожай з майже 2 тис.га.,  все поголів’я тваринництва (понад 500 голів), цукор. Не розслідувано факти привласнення Павловичем і компанією мільйонів коштів за фіктивну оренду  бурякозбирального комбайна і обмолот кукурудзи та сої, оприбуткування посеред зими зерна пшениці, від переоформлення сільгосптехніки та багато інших правопорушень. Десятки мільйонів гривень безслідно зникли, ніхто шукати їх не збирався, бо вони вже давно були поділені.

Покажемо з яким цинізмом і зухвальством слідство «кришувало» рейдерів та покривало їх махінації. Зокрема, 30.03.2015р. Надія Желєзна-Бондарук безпідставно закриває кримінальне провадження за ст. 209 КК України (легалізація доходів) проти Ігоря Павловича, Василя Яреми та Лесі Корольчук, яке з розумним виразом обличчя  і заклопотаністю  розглядала більше півроку, з серпня  2014 р. Аргументуємо, чому безпідставно: по-перше, слідча не врахувала висновки спеціалістів Держфінуправління, незалежного аудиту та, зокрема, податківців області, які чорним по білому пишуть, що «є достатні підстави вважати, що дії осіб, причетних до діяльності СГ ТзОВ «Україна» та ТОВ «Україна-Баїв»… містять ознаки дій, відповідальність за які передбачена ст.209 КК України».

 

Вказується і сума відмитих коштів - 2 млн.132,7 тис. грн.

 

По-друге, і це найголовніше, вона не мала права закривати провадження чи висувати  звинувачення без висновків фінансового моніторингу, який уповноважені здійснювати окремі державні установи, визначені законом. Скажемо простіше - це майже те, якби слідство закрило справу про  нанесення тяжких тілесних ушкоджень без вивчення належних медичних висновків. Звичайно, на це порушення мав би звернути увагу прокурор Олександр Мотрунчик з прокуратури області. Але, як свідчить хід подій, рейдери, слідство і прокуратура були заодно - вони разом знищили і розграбували успішне, прибуткове господарство, з якого зникло фінансів, активів, основних засобів і матеріальних цінностей майже на 30 млн. грн. Що кому перепало з цього? -компетенція іншого слідства і НАБУ.

Більше як через півроку після закриття Надією Желєзною-Бондарук слідства, завдяки нововиявленим фактам, мені вдалося поновити кримінальне провадження за 209 ст. КК України. Ой як цього не хотіли ні в міліції, ні в прокуратурі. Вони, звісно, одразу відмовились відкривати таке провадження. Довелося через суд змусити їх зробити це. Потім відмовилися розгядати кримінал, посилаючись на те, що вони раніше його уже розглядали. Довелося знову йти до суду. І суд вдруге зобов’язав слідчих проводити слідчі дії.

 

Мені ж закидали зацікавленість  у цьому розслідуванні. Щоб надалі припинити різні пересуди, зізнаюся, що я маю тут зацікавленість – роблю це ради світлої пам’яті про  хлопців, які чинили опір рейдерам в Баєві, викидали Волошенюка з регіоналами з Луцької райради, а потім пішли добровольцями на фронт і загинули під чужим і далеким Металістом. А лихварі, «бариги», перевертні в погонах різних мастей жирують і надалі.

Про мафіозний зв'язок слідства і рейдерів свідчить те, як Желєзна-Бондарук разом з Мотрунчиком провернули закриття обвинувачення щодо Павловича  в порядку ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Навіть великий комбінатор Остап Бендер, напевне, не додумався б до такого розумного і витонченого формулювання, щоб закрити кримінал… «у зв’язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення у справі про приватне обвинувачення». Виходить, що звинувачувані рейдери і грабіжники одночасно  назвалися потерпілими і попросили слідство не притягувати самих себе до відповідальності. І слідство погодилося з цим, бо, можливо навіть саме й придумало таку оборудку. До того ж ст..191 КК України  про вчинення важкого злочину проти власності  на свій розсуд перекваліфікували, як  приватне обвинувачення. В підсумку – Павловича, організатора рейдерського захоплення, лише оштрафували аж… на 850 грн. Волинська мафія, дійсно, безсмертна, управу на неї знайти важко, але, як кажуть, ще не вечір.

Дивним чином не побачило слідство того, як колишні «регіонали» дерибанили і дерибанять землі і розкрадали врожаї на території  Одерадівської сільської ради, яку очолює кум Волошенюка – Анатолій Ковальчук. Схема проста, але надійна і перевірена часом, діє з 2013 р. і по сьогодні. Із осені 2013 р. стали незаконно розорювати землі запасу і резерву за межами населених пунктів і засівати їх ріпаком, який потім відправляли за кордон. Оранка, посів, обробіток робилися за рахунок пайовиків. А ось збирати готовий урожай приїхали новоспечені фермери Ольга Волошенюк, мати регіонала Ігоря Волошенюка, Василь Кухарук екс-смотрящий в СГ ТзОВ «Україна-Баїв» та Віктор Горобець. Зі скандалами і стріляниною (ми писали в попередньому матеріалі) Волошенюк забрав збіжжя. Жодного криміналу в цих грабежах не побачили ні слідча Желєзна-Бондарук, ні прокурор.  Недолуга районна влада теж змовчала, бо, можливо, була в долі. Минулого року новоспеченими фермерами об’явили себе також Ігор Павлович та Василь Ярема і випробувана схема махінацій пішла по новому колу.

Відчуваючи безкарність і покровительство з боку міліції та  прокуратури, кум Волошенюка – Анатолій Ковальчук разом з Павловичем вирішили піти ще далі і вижити з району іноземного інвестора - бельгійську фірму «Кріс-Віт Україна», яка орендує в селян Одерад 515 га землі, на яких вирощує в основному зернові культури. З людьми розраховуються вчасно, податки сплачують належним чином. Проблеми якщо і виникають у них,то саме, як вважає директор ТОВ «Кріс-Віт Україна» Вікторія Конінгс, через Ковальчука, який постійно підбурює людей проти бельгійців. Якби «регіони» протрималися при владі трохи довше, то бельгійській фірмі давно, як кажуть, «сплели б лапті» і витурили б з Одерад.

Кілька років тому серйозна провокація уже була: на тракторній бригаді бельгійців і біля неї найняті дядьки на тракторах трощили все, що було довкола. Тоді бельгієць, який привик до порядку, став захищати свою власність, не зазіхаючи на чуже. В сільраді викликали міліцію, почали звинувачувати іноземця в пошкодженні техніки і нападі на людей, як кажуть –шили кримінал. Потім влада змінилася і про все забули. Зараз на вершині безкарності Анатолій Ковальчук з компанією вирішили знову посунути іноземців.

«Ми уклали  і зареєстрували у 2010 -2012 р. договори оренди землі строком на 10 років. Органом реєстрації тоді був Держкомзем. У 2013р. повноваження перейшли до управління юстиції і був створений єдиний державний реєстр речових прав  на нерухоме майно, - пояснює Вікторія Конінгс. – Павлович з допомогою сільського голови та землевпорядника намовив орендодавців підписати договори з ним, зареєстрував їх у державному реєстрі і отримав витяги. Державні реєстратори помилково чи  навмисне не перевірили наявність речових прав на ці ділянки. Представники сільської ради не тільки знали про незаконну реєстрацію, але й брали в ній участь».

 

Очевидним є те, що земельні паї переоформлені незаконно, працівники держреєстру допустилися помилок, а голова сільради Анатолій Ковальчук (одне кримінальне провадження  проти нього відкрите, інше за допомогою друзів-прокурорів вдалося закрити) і землевпорядник Володимир Нечипорук не мали права підписувати нові акти, поки не розірвано договори оренди із бельгійською фірмою. Ось так, заради компаньйонів по злочинному бізнесу виживають іноземних інвесторів. А може дійсно, навіщо нам ті інвестори, хай і надалі землею розпоряджаються місцеві «бариги» і бандюки, а  міліції і прокурорам від цього буде сито і комфортно.  Слід зауважити, що подібне незаконне переоформлення земельних паїв більш як на 1300 га Ігор  Павлович при потуранні слідчої Надії Желєзної-Бондарук  провів  три роки тому в с. Баїв. Злочинний досвід вирішили повторити.

Дуже добре про рейдерство, розбої, незаконне розорювання земель і розкрадання врожаїв знали в обласному управлінні міліції, зокрема керівник Петро Шпига. Говорилось неодноразово про це на сесіях обласної ради, які відвідував головний міліціонер області.  В особистих розмовах Петро Петрович вину за нерозслідування злочинів покладав на прокурорів, мовляв, міліція мусить робити так, як вони скажуть. Все це – відмовки.

 

Відписки від Петра Шпиги

Чому ж тоді слідчі міліції жодного разу не оскаржили рішення, дії чи бездіяльність прокурорів, як це передбачено ст. 311 КПК України?  Причина напевне в тому, що слідчі і прокурори діяли як єдина «мафіозна група», вони так само як і рейдери причетні до пограбування і знищення СГ ТзОВ «Україна», а також до  «кришування» розбоїв і грабежів.

Звичайно,  цей матеріал ми направимо керівнику Національної поліції України Хатії Деканоїдзе. Треба ж якимось чином зупинити це свавілля, беззаконня і корупцію. Всі хто причетний до покривання перерахованих вище злочинів, добре розуміють, що творили беззаконня. Вони загралися і  зупинитися в своїх корупційних діях уже не можуть. Обласне керівництво міліції мовчить, щоб утаїти шило в мішку, щоб  факти зловживань не набрали розголосу. Тож може цей театр абсурду зупинять в Національній поліції  України?

А судді хто?

Сподіваюся, що факти наведені мною у двох останніх публікаціях, допоможуть членам атестаційних комісій побачити справжнє обличчя вчорашньої міліції. Сотні подібних фактів корупції, службових зловживань можна при бажанні і наполегливості  знайти в кожному райвідділі. Хочу також висловити власну суб’єктивну думку з приводу проведення самої атестації, чи спроможна вона зробити фаховий відбір нових поліцейських кадрів. Якщо чесно, то сумніваюсь. Самі комісії формувались поспіхом, потрапили до них ті, хто перший подав заявки. Більшість заявників  навіть на співбесіду не запросили. Нещодавно випадково зустрів  відомого журналіста, редактора  «Волинської газети»  Володимира Данилюка, який також подавав заявку. Він теж висловив невдоволення з приводу формування атестаційних комісій,  вважає, що потрапило туди чимало випадкових людей, які взагалі не знають структуру  цього правоохоронного органу. З  Володимиром  тяжко  не погодитися, він написав сотні публікацій про роботу міліціонерів, знає багато їхніх  зловживань і гріхів, схеми корупції, володіє інформацією, якої не мають всі члени атестаційних комісій від різних громадських організацій разом взяті.

Проаналізуємо склад всіх шести атестаційних комісій. Кожна складається з шести чоловік,  разом буде 36 членів. Половина з них представляють Нацполію України, тобто – свої атестують своїх. Друга половина списку членів комісій – за представниками громадських організацій. При всій повазі до громадських активістів ніяк не можу зрозуміти, як збирають оцінювати і аналізувати правоохоронну діяльність представники ГО «Волинські перспективи» чи благодійного фонду «Волинь-2014», або центру «Політичного аналізу та виборчого консалтингу». Останнім часом спостерігається тенденція присутності одних і тих же активістів на різних  публічних заходах. Всюди вони хочуть побувати, «засвітитися», пропіаритися, створити видимість бурхливої, великої роботи, якої фактично нема. Та декому така «громадська активність» потрібна, щоб відзвітуватися за отримані закордонні гранти.

Великий сумнів викликають знання правоохоронної системи, її тіньових схем представниками ГО «Чисте довкілля», які надають по Україні «вичерпну інформацію про ринки і компанії».  Краще б вони про чистоту довкола міст і населених пунктів подбали, а то, як тільки зійшов сніг – всюди звалища сміття видніються.  При всій моїй повазі до Миколи Тихоновича Собуцького, важко уявити причетність фермерів до атестації правоохоронців. Напевне користі було б більше, якби в комісію включили його сина - Миколу Собуцького-молодшого, якого, як і ще 5 активістів, під час  Майдану незаконно затримували правоохоронці.  Цікаво, чи успішно пройшли атестацію майже 20 слідчих, які чинили беззаконня, висували безпідставні обвинувачення  протестувальникам під час Революції  Гідності та намагалися їх засудити?

В складі атестаційних комісій є 6 адвокатів, які представляють різні громадські організіції. Не полінувався і поцікавився діяльністю цих громадських формувань. Чи не єдина ГО «Центр правої допомоги» уже кілька років надає кваліфікований правовий захист людям. Інші – або створені недавно, або існують лише формально на папері. Решта на своїх сайтах займаються політичною тріскотнею та поливають один одного «партійними помиями». Чи можуть вони  кваліфіковано атестувати поліцейських? До того ж адвокатська діяльність і робота слідчих – це прямий конфлікт інтересів. Ніхто не може гарантувати, що адвокат  не захоче, наприклад, помститися міліціонеру, що суворо покарав  його клієнта, або що обоє не домовляться між собою.

Дивним чином в складі однієї атестаційної комісії  виявився помічник народного депутата України від «Народного фронту» Ігоря Гузя, який безпосередньо зацікавлений у просуванні кадрів Авакова, Андрій Гаврищук. Правда, потрапив він туди, як представник Асоціації захисту прав молоді Волині. Кого і для чого обманюєм?  Коли сьогодні у владі спекулюють усі, то і помічнику  депутата певно можна. Маю сумніви, що викликає повну довіру робота в атестаційній комісії одного з ветеранів МВС, який ще в радянські часи задля кар'єрного росту родинне українське прізвише змінив на російське.

Довелося порозмовляти з кількома членами атестаційних комісій. На моє просте запитання, де беруть інформацію про тих, кого атестують – відверто відповіли, що такої інформації бракує, шукають її хто де може. Напевно, перед початком засідань комісій варто зробити найпростіше – полистати сторінками газет за минулі роки, де були опубліковані матеріали про роботу міліції, отримати необхідну  інформацію на телебаченні, в  інтернет-виданнях, інших джерелах. Тоді не довелося б гарячкувати, поспіхом запрошувати до проведення атестації громадськість. Тому дивує, чи спроможні окремі члени фахово оцінювати роботу правохоронців? Адже від такої атестації-профанації можуть постраждати перш за все кваліфіковані спеціалісти, слідчі, чесні, порядні люди. В той же час потрапити у нову поліцію великий шанс мають ті, хто вміє справити добре враження, хоч і з корупційним чи хабарницьким минулим. Поки що про роботу деяких членів атестаційних комісій можна судити з інтернету, де глузують з товстих і незграбних міліціонерів, висміюють їх безгромотність і тупість, обговорюють хто в костюмі чи у вишиванці прийшов на атестацію, розповідають про них різні небилиці та анекдоти. Ніхто не в захопленні від інтелектуальних здібностей  міліціонерів, але щодня розказувати про них байки – це те, на що по суті здатні самі атестаційні комісії.

Кожного дня під час засідань комісій в приміщенні управління обласної поліції біля прохідної довелося зустріти багатьох людей, які прийшли сюди зі своїми бідами – Василина Фенько поскаржитися, що слідчі не розслідують шахрайство, вчинене проти її чоловіка, через що сім'я залишилася на вулиці, Руслан Синяков жалівся на п'ятирічну тяганину в розслідуванні розбою, Григорій Стеценко, що третій рік чекає поки слідчий Сергій Никитюк розслідує грабіж. Але людей до слідчих не пустили, та й ніхто з членів атестаційних комісій з ними також не зустрівся. Тут не до людських проблем, коли проходить така показова кампанія, як атестація.

Дозволю собі висловити ще одну непопулярну думку. В Україні, якщо довіряти статистиці, молодих людей з вищою юридичною освітою є у п'ять разів більше від потреби. Тисячі хлопців повернулося із зони АТО. То ж навіщо переатеатестовувати старі кадри, ментівську психологію яких уже змінити неможливо, навіщо ліпити з них  поліцейських, коли є з кого сформувати нову  систему. В прокуратурі атестація і рефоми уже відбулися. Якщо подібні зміни будуть і в поліції,  то страшно уявити, яку правохоронну абракадабру буде створено. Чи не вийде з цього помісь корупціонерів з грабіжниками, які як обслуговували, так і надалі будуть обслуговувати та захищати владу, як і брали, так і  братимуть хабарі і лише удосконалюватимуть свої корупційні схеми. Вочевидь, саме до цього все йде.

ЯРОСЛАВ АНДРУСЯК