Восени уряд планує доповнити кожне міністерство так званими генеральними директоратами. Спочатку тисячею працівників поповнять 10 міністерств, а згодом подумають, як діяти з рештою державних органів.
Закон про реформу державних службовців працює в Україні ще з травня 2016 року. Однак системних зрушень так і не відбулося. Коли реформу лише починали, опитування 2015 року засвідчило, що 44% населення вважає чиновників гальмом реформ, до того ж основним. Навіщо збільшувати кількість чиновників та до чого це приведе Україну
Службовців у нас достатньо
Попри те, що в Україні кількість держслужбовців на душу населення є доволі високою (один чиновник обслуговує 170 громадян), наша країна традиційно посідає дуже низькі позиції в рейтингу якості врядування (114 місце за показником Public-sector performance рейтингу Global Competitiveness Index WEF).
А неефективна бюрократія є четвертою серед причин, що стримують розвиток бізнесу в нашій країні.
Очікується, що в 2017 році видатки на оплату праці в державному секторі сягнуть 10,8% ВВП. У ЄС частка видатків на оплату праці державних чиновників у 2016 році в середньому становила 10,2% національного доходу. Тобто, видатки навіть вищі, аніж в розвинутих країнах.
Водночас, статистика свідчить, що за останні 15 років витрати на оплату праці часто зростали швидше, аніж ВВП. За розрахункамиЦентру економічної стратегії, з травня 2016 року фонд оплати праці чиновників та їх середні зарплати зросли більш ніж вдвічі, а в 2017 році очікують зростання ще на 48%.
Середня зарплата працівників центральних апаратів органів державної влади у 2016 році була на 11,4% вищою за середню зарплату у промисловості, але на 31% нижчою від середньомісячної зарплати у секторах фінансових послуг та IT.
Зміна номінального ВВП та видатків на оплату праці працівників сектору державного управління, 2001-2016 роки, % за рік
Оплата праці для держслужбовців залежала від місця роботи. Для різних міністерств в 2016 році вона варіювалася в межах 2 882 - 9 377 грн. Тобто, подекуди не сягала навіть рівня мінімальної.
З початку реформи проведено 26 тис. кадрових конкурсів, а держслужба стала однією з трьох найбільших сфер на ринку праці за кількістю розміщених вакансій. Та все ж держслужба в очах українців не надто приваблива для працевлаштування - лише 2% нових працівників прийшли з секторів, не пов’язаних з державним, стверджує Національне агентство з питань державної служби.
Що стримує українців від кар'єри в державній службі
Найчастіше перепоною зайняти державний пост для громадян стає низька заробітна плата, надмірна зарегульованість системи та непрозорі конкурси.
За словами експерта Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій, в Україні відсутняєдина база держслужбовців, яка б показувала, скільки працівників в якому міністерстві і яку зарплатню отримують.
Тетяна Ковтун, заступниця Державного секретаря КМУ, під час обговорення «Кадрова революція влади: як Уряд буде набирати нових фахівців-реформаторів та шукати шляхи зробити систему більш ефективною», заявила що основною причиною звільнень державних чиновників залишається низька заробітна плата.
Найбільше непорозумінь викликає структура нарахування заробітної плати, яка змінилася з початку реформи незначно - посадовий оклад з 26% у 2015 році зріс до 34% у 2016 році. Решта заробітку (близько 70%) по суті залежить від особистого ставлення керівництва. Навряд чи людина, яка постійно переживає, чи заробить достатньо за місяць, буде ефективно реформовувати країну.
Менеджер групи «Публічна адміністрація» Реанімаційного пакету реформ Сергій Сорока вважає, що ще одна проблема гальмування реформи захована в кадрах, які працюють на державних посадах досі: “Оскільки 25 років у державній службі відбувався так званий “негативний відбір” і залишалися там здебільшого дві категорії людей. Перша категорія: не висовуйтеся, робіть собі якусь “текучку” і не заважайте іншій категорії “тирити”.
Посилили недовіру громадян до державної служби випадки не зовсім прозорого конкурсу на вакантні посади, як от минулорічний скандал навколо посади керівника Миколаївської ОДА. Майбутній переможець допустив 45 помилок в 7 реченнях презентації своєї конкурсної роботи. А конкурсна комісія, між іншим, визнала цю роботу найкращою з-поміж кількох десятків інших. Ще одним фактором підозр стало те, що потенційний держчиновник зумів надати відповіді на 40 питань всього лише за 6 хвилин та 4 секунди.
Презентація конкурсанта на посаду керівника Миколаївської ОДА
Після Євромайдану бажання змінити країну привело на державні посади чимало прогресивних людей, однак система швидко “вбила” їх запал та відбила бажання щось змінювати.
Саме тому зараз склалася ситуація, що реформа державної служби ніби-то триває, але по факту проводити її нікому.
Яких змін чекати
Осіннім нововведенням до реформи стане створення при кожному міністерстві так званих генеральних директоратів, які поділятимуться на управління та відділи й адміністративно підпорядковуватимуться держсекретарю міністерства.
Міністр КМУ Олександр Саєнко пояснює: кожен директорат відповідатиме за одну або кілька сфер політики. Генеральний директор буде керувати командою рівних між собою фахівців та відслідковувати ситуацію у своїй галузі, визначати проблеми та розробляти альтернативні рішення. Після цього відомство пропонуватиме міністру ухвалити відповідне рішення, моніторитиме його результати.
Як пояснює на своїй сторінці у Facebook співзасновник Громадянської Платформи “Нова Країна” Валерій Пекар, фактично у кожному міністерстві створиться невеличка "теплиця", де буде вирощуватися майбутнє міністерство, а решта функцій поступово скорочуватиметься. Нові люди в першу чергу мають змінити самі міністерства, налагодити нові процеси, принести нову культуру.
Тобто, нові чиновники повинні стати своєрідним фундаментом для змін. Після того, як вони налагодять основу реформи, система буде відсіювати держслужбовців "старої закалки". Тож зрештою кількість чиновників в Україні вдасться скоротити, як це й прописано в законі реформи.
Уряд планує залучити 1000 нових працівників в 10 міністерств, зокрема:
1. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ
2. Міністерства охорони здоров’я
3. Міністерства соціальної політики
4. Міністерства культури
5. Міністерства освіти та науки
6. Міністерства юстиції
7. Міністерства фінансів
8. Міністерства інфраструктури
9. Міністерства енергетики та вугільної промисловості
10. Міністерства аграрної політики
Гроші на реформу планують залучати зовні - Європейський Союз виділить понад 100 млн євро на реформування системи державного управління в Україні.
Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко повідомив, як нараховуватиметься зарплатня:
Керівник директорату матиме заробітну плату в межах 70 тис. грн, керівник експертної групи в директораті – трохи більше 60 тис., державний експерт, який працює в директораті, – в межах 50 тис. грн.
Загалом нововведення матиме кілька етапів:
З 16 серпня уряд готує до запуску веб-портал для нових вакансій для фахівців з питань реформ, після цього повинні сформуватися конкурсні комісії.
22 серпня - Секретаріат Кабміну та Офіс реформ КМУ проведуть неформальну зустріч, присвячену питанням щодо конкурсів на урядові посади фахівців з питань реформ в 10 міністерствах першої хвилі.
З 1 вересня повинен стартувати рекрутинг.
А вже 1 листопада за сприятливих обставин міністерства поповняться новими фахівцями з питань реформ.
Детальні вимоги до конкурсантів обіцяють оприлюднити найближчим часом. Важливими нововведеннями повинні стати відеофіксація відбору та оновлений склад комісії з залученням іноземних фахівців. Також документи на вакантні посади можна буде подавати онлайн.
Тетяна Ковтун під час круглого столу заявила що, серед вимог до конкурсантів відповіді на 800 запитань на знання законодавствана на перше місце не виносимуться. Ухил робитимуть на так звані “м’які” навички (лідерство, мотивація тощо). Також конкурсантів тестуватимуть на знання української мови - потрібно буде підтвердити свої знання атестатом.
Коментарі
коментарів немає