З 1 квітня набирають чинності норма Податкового кодексу, яка робить невигідним співпрацю юридичних осіб з приватними підприємцями-спрощенцями.

У результаті, на єдиному податку залишаться тільки спрощенці, кінцевими споживачами яких є фізичні особи. А підприємствам доведеться переглянути методи ведення бізнесу і почистити ряди своїх контрагентів.

Старший юрист юридичної фірми "ILF" Олена Пархоменко

Набуття чинності цієї норми (п.139.1.12. Податкового Кодексу) безумовно ставить хрест на багатьох схемах, спрямованих на оптимізацію оподаткування. Поряд з цим положенням, Податковий кодекс (п.139.1.13.) Забороняє відносити на валові витрати та витрати, понесені у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг з консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі більшому, ніж 4% річного доходу від реалізації продукції ( робіт, послуг) або в повному обсязі (при роботі з компаніями з офшорним статусом). Тому оптимізаційні схеми з "іноземним елементом" також стали менш привабливими для вітчизняних бізнесменів.

Адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "Гвоздій та Оберкович" Валентин Гвоздій:

Оптимальним виходом із наявної ситуації є реєстрація юридичної особи на єдиному податку, що тягне за собою сплату єдиного податку в розмірі 6% або 10% від суми виручки. У такому випадку підприємці понесуть додаткові витрати, але це є оптимальним виходом із замкнутого кола-ведення підприємницької діяльності тільки з фізичними особами спрощенцями.

Партнер юридичної компанії "Ващенко, Бугай та Партнери" Володимир Ващенко:

Для збереження стосунків "спрощенців" з юрособами на загальній системі необхідно розглянути і вибрати іншу форму ведення бізнесу і/або оподаткування: юрособа-платник єдиного податку або юрособа на загальній системі оподаткування з 0% ставкою податку на прибуток при обігу до 3 млн. грн., або фізособа чи юрособа на загальній системі оподаткування.

Існує версія, що приватні підприємці почнуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю поки це не заборонено, в зв'язку з цим можлива поява нових схем оптимізації, якими можна замінити нововведення "придбання консультаційних послуг".

Володимир Ващенко не вважає, що багато "спрощенців" почнуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю, оскільки для пересічного підприємця це передбачаєскладні митні процедури. Масове ж використання "спрощенців" в інтересах бізнес-структур не має сенсу, оскільки із ввезених товарів вони все одно сплачують митні платежі і ПДВ.

Час "придбання консультаційних послуг" для схем оптимізації вже безповоротно пішло: позиція податкових органів і судова практика нівелювали їх значення.

Для середнього і великого бізнесу в найближчому майбутньому залишиться тільки один відносно непроблемний інструмент оптимізації - виплата значної премії. У такому випадку, доведеться заплатити прибутковий податок (15-17%) від усієї суми. Але єдиний соціальний внесок нараховуватиметься лише з бази в 15 прожиткових мінімумів (14115 грн.).

Валентин Гвоздій каже, що залишається можливість оптимізації сплати податків, шляхом виконання кредитних зобов'язань перед нерезидентами за кредитами, позиками, а також в оплату страхових послуг. Такі способи оптимізації є більш витратними і будуть доступні в більшості випадків великих платників податків.