Старі ядерні блоки під ялинку Здолбунівчанам

Старі ядерні блоки під ялинку Здолбунівчанам — cаме такий подарунок під ялинку вирішила подарувати місцева влада Здолбунівчанам. У середу, 21 грудня 2011 року відбулося перше засідання тринадцятої сесії Здолбунівської районної ради. Серед сорока питань порядку денного розглядалося питання «Про непогодження розміщення (добудови) енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС». Всеукраїнського Об’єднання «Свобода» вважає добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції № 3 та № 4 небезпечною для українського народу.

Згідно «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», до кінця 2016-го року планується ввести в експлуатацію третій та четвертий енергоблоки ХАЕС. Процедура наступна: рішення про добудову нових блоків має бути прийняте Верховною Радою України. Проект даного рішення готує Кабінет міністрів. Але, згідно чинного законодавства, дане рішення може бути прийняте народними депутатами лише в тому разі, якщо згоду на добудову нових блоків дали органи місцевого самоврядування, що розташовані на території, яка входить в тридцяти кілометрову зону спостереження АЕС. Щодо Здолбунівського району, то в зону спостереження ХАЕС входять території п’яти сільських рад: Копитківської, Миротинської, Дерманської Другої, Бущанської та Новосілківської. У червні 2011 року по даному питанню відбулися сесії цих сільських рад і жодна з них не погодила добудову блоків на тих умовах, які пропонуються. Разом з тим, у травні 2011 року у селі Копиткове відбулися громадські слухання щодо добудови блоків ХАЕС. І хоч, процедура проведення громадських слухань не передбачає голосування, позиція людей, судячи з їхніх виступів, була однозначною — вони категорично проти блоків. Наступила черга сказати своє слово і депутатам районної ради. На сесії 25 травня цього року ними було ОДНОГОЛОСНО прийняте відповідне звернення стосовно добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, в останньому абзаці якого говориться «...просимо запровадити мораторій на добудову технічно застарілих 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС...». Проте, дане звернення носило швидше політичний характер і, мабуть, Верховною Радою при розгляді даного питання не враховувалося б.

Тому виникла необхідність прийняти, так би мовити, «юридично правильне» рішення в якому чітко висловити свою позицію, яка, за логікою, мала б ґрунтуватися на рішеннях сесій сільських рад, на результатах громадських слухань та на попередньому зверненні райради. Депутатом райради Сергієм Кондрачуком було винесено на сесію проект рішення «Про непогодження розміщення (добудови) енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС». Голоси за даний проект рішення розподілилися наступним чином:

«Як бачимо, за те, аби не погодити будівництво блоків, цього разу проголосувало лише 13 депутатів (для того, щоб рішення було прийняте, необхідно 23 голоси), 16 — утримались, решта — з різних причин не з’явились на сесії. Що означає таке рішення? Воно означає, що деякі депутати, з особистих мотивів, не бажаючи наражатись на проблеми на роботі чи в бізнесі, ухилилися від вирішення важливого для громади питання.», — заззначив керівник Здолбунівської районної організації ВО «Свобода», депутат Здолбунівської районної ради Олександр Бухало.

«Перед тим, як хитати головами на зрадливих київських політиків, треба, мабуть, шукати колоду у своєму оці. Бо зрада виборців — вона всюди зрада. І в Києві, і в Здолбунові. Хтозна, можливо, питання добудови блоків ХАЕС ще матиме продовження, адже влада зацікавлена, навіть всупереч інтересам громади, таки дати зелене світло на добудову атомних реакторів. І вже завтра ті хто утримався на сесії, або не з’явився на неї з різних причин будуть голосувати за добудову енергоблоків» — зазначив керівник фракції ВО «Свобода» в Здолбунівській районній раді Олександр Бондарець.

Довідка. Будівництво енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС розпочалося ще у 1985 році. Роботи зупинили у зв’язку з оголошенням мораторію на будівництво ядерних об’єктів після аварії на Чорнобильській АЕС. Зараз планують встановити реактори іншої модифікації, тому це може бути ще більш небезпечним, оскільки нова модифікація реакторної установки має конструктивні відмінності від попередньої, що значно ускладнює проект та підвищує ризики експлуатації. Крім того, виникають сумніви і щодо довговічності та надійності наявних конструкцій, які свого часу не було законсервовано, й вони простояли просто неба чверть століття. Значну частину приміщень пошкоджено внаслідок пожежі, а багато з тих, що знаходяться нижче нульової відмітки, залито водою.

За попередніми підрахунками, на будівництво двох енергоблоків потрібно близько 40 мільярдів гривень. На думку екологів, ці гроші доцільніше вкласти у заходи з енергоефективності та енергозбереження.