Мінсоцполітики створює новий контрольний орган і збирається ввести інститут стукацтва

Міністерство праці та соціальної політики підготувало кілька законопроектів, спрямованих на боротьбу з тіньовими зарплатами. За словами першого заступника міністра соцполітики Василя Надраги, ці документи найближчим часом будуть внесені на розгляд до Верховної Ради. Про те, що ймовірність прийняття цих законопроектів досить велика, говорить той факт, що Віктор Янукович ще під час відкриття поточної сесії ВР висловився про необхідність прийняття даних законів — «заради підвищення доходів населення та стабілізації бюджету Пенсійного фонду».

За оцінкою віце-прем‘єр міністра з соціальної політики Сергія Тігіпка, обсяг тіньових зарплат в Україні — 140 млрд. грн. А прем’єр-міністр Микола Азаров якось помітив, що з 20,5 млн. працездатного населення України 6 млн осіб є офіційно непрацевлаштованими. Тобто відрахування до ПФ платять лише 14 млн активних населення. Прем‘єр натякав на те, що «офіційно непрацевлаштовані» насправді працюють, але нелегально. На його думку, в разі легалізації зарплат, бюджет ПФ зможе «додатково отримати» близько 50 млрд грн.

Крім податківців, стежити за сплатою податків на зарплату будуть трудові інспектори
Однак реальна картина виглядає інакше. По-перше, заявлена ??кількість офіційно непрацевлаштованого населення можна порівняти з кількістю українських гастарбайтерів. За оцінкою президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменко, ці люди тільки за дев’ять місяців минулого року легально перерахували в Україну валюти на 4,89 млрд доларів. По-друге, посилення контролю над оплатою праці і посилення санкцій призведе лише до відтоку бізнесу в тінь. Адже сьогодні навантаження на Фонд оплати праці (ФОП) становить понад 50%. Якщо припустити, що всі українські компанії будуть платити тільки білу зарплату, то багатьом українським підприємствам доведеться оголосити про банкрутство. Економічні збитки при такому повороті подій виявиться набагато більше, ніж нинішня криза. З усіма витікаючими наслідками: від безробіття до падіння ВВП. У той же час, уряд ніяк не хоче переглянути ставки єдиного соціального внеску хоча б для самого дрібного бізнесу. Реакція від такої реформи буде те саме наслідків від прийняття Податкового кодексу, коли сотні тисяч підприємців згорнули свій бізнес.

Звичайно, ніякі законопроекти не змусять роботодавців платити тільки білу зарплату. І це обнадіює. Лякає інше. Ці ж законопроекти, як уже говорилося, ще більше заженуть економіку в тінь.

Отже, що ж конкретно пропонує Мінсоцполітики? Перш за все — ручне управління оплатою праці. А саме, — крім мінімальної заробітної плати передбачається запровадити, так звану, гарантовану. Ставка співробітника того чи іншого рівня в різних сферах виробництва не може бути нижче певної суми. При цьому гарантовану зарплату буде встановлювати уряд. Варто зазначити, що ідеологія мінімальної зарплати (МЗП) полягає в тому, що держава повинна забезпечити працівнику умовну продуктову корзину. Ставка МЗП встановлюється щорічно законом. У випадку ж з гарантованою зарплатою, незрозуміло за якими критеріями її будуть визначати, скільки разів на рік Кабмін зможе переглядати своє рішення і пр. Як в таких умовах працювати бізнесу, планувати бюджет і оптимізувати витрати — залишається загадкою. З іншого боку, зберігаються можливості для схем мінімізації оподаткування ФОП.

Очевидно, що запропонована урядом система не зможе працювати без жорсткого контролю. Тому передбачається створити контролюючий орган з повноваженнями, яким, напевно, позаздрить навіть податкова. Йдеться про суттєве розширення можливостей Державної інспекції з питань праці. Дана структура була створена ще в квітні минулого року на базі Департаменту з праці профільного міністерства. Тепер же нове відомство отримало статус центрального органу виконавчої влади, підпорядкованого безпосередньо Кабміну (нагадаємо, до 1996 року податкова служба також функціонувала лише в складі Мінфіну).

Разом із зарплатними законопроектами Мінсоцполітики оприлюднило проект своїх змін в КЗпП. Цей документ пропонує значно розширити права ревізорів згаданої Держінспекції. Зокрема, трудовим інспекторам пропонується надати право безперешкодно і без попереднього сповіщення в будь-який час відвідувати всі приміщення підприємств і робочі місця співробітників. Ревізори отримують право доступу до приміщень і споруд, в яких знаходяться фізособи, «щодо яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов‘язки». Крім того, чиновники зможуть вивчати будь-які документи юросіб, задавати питання керівникам підприємств, виносити їм обов’язкові до виконання приписи, складати адмінпротоколи, вимагати у працівників паспорти, проводити кіно-, фото -, аудіофіксацію перевірок і т.д.

Якщо працівник не повідомить органам про тіньову зарплату, йому може загрожувати штраф

В уряді, ймовірно, сподіваються, що втрати бюджету, пов‘язані зі скороченням кількості підприємців після такої реформи, буде компенсовано за рахунок штрафів. Швидше таку логіку, ніж бажання випередити конвертні зарплати, можна побачити в запропонованій урядом системі штрафів за порушення у сфері оплати праці. Зокрема, за ухилення від офіційного оформлення працівників пропонується штрафувати роботодавців на 34 тис. грн. за кожного неоформленого. За ухилення від сплати єдиного соцзноса — штраф до 17тис. грн. За виплату зарплати нижче мінімалки — 11,9 тис. грн. за кожного. За неповну виплату зарплати — 2250 грн. за кожного. При чому, у відповідному законопроекті передбачений штраф і за «інші порушення вимог законодавства про працю» — 510-1700 грн. (Звідси випливає нехитрий, по суті, висновок — розмір мінімальної хабара складе 500 грн.). При цьому відповідальність трудового інспектора за неправомірні дії в документі не передбачена. А за перешкоджання його роботі винний буде покараний штрафом до 2250 грн. Більш того, обговорюється питання введення кримінальної відповідальності «за грубе порушення законодавства про працю» — аж до п’яти років позбавлення волі.

Але українські реалії такі, що принаймні половина суми від очікуваних санкцій осяде в кишенях чиновників. Апологети реформування системи оплати праці пропонують стимулювати самих співробітників стукати на своїх роботодавців. При чому, як стимул буде не пряник, а батіг: на даний момент обговорюється сума штрафу для працівників за те, що вони знали про нарахування чорних зарплат, але не повідомили про це відповідні органи …

Чи варто за таких підходів говорити про якусь дерегуляції підприємницької діяльності або поліпшення умов ведення бізнесу?

Що пропонує Мінсоцполітики

1) Встановити мінімальну зарплату для кваліфікованих фахівців, щоб роботодавець не міг звільнитися виплатою мінімально допустимого окладу.

2) Створити Держінспекцію з питань праці, яка отримає повноваження, сопостовімие з повноваженнями податкової.

3) Надати «трудовим інспекторам» право раптово проникати в будь-які виробничі приміщення, вимагати документи, опитувати співробітників і т.д.

4) Ввести нові штрафи за ухилення від сплати обов'язкових платежів на фонд оплати праці — від 510 грн. до 17 тис. грн. за кожного працівника.

5) Змусити працівників повідомляти «куди треба» про тіньові зарплати.