25 березня 2012 року Луцьк відвідав голова Всеукраїнського обєднання «Свобода» Олег Тягнибок. Лідер націоналістичної політичної сили погодився на ексклюзивне інтерв’ю інтернет-виданню «Під прицілом», в якому відповів на актуальні питання соціального та національного характеру, які сьогодні хвилюють українців, і висловив бачення ВО «Свобода» щодо системного оновлення України.  

 

1. Не секрет, що сьогодні в українському суспільстві панує глибоке розчарування правлінням корумпованої псевдоеліти та олігархічних кланів, які узурпували владу в державі. Які кроки потрібно зробити для того, щоб влада служила на благо України та українців, а не займалася власним збагаченням?

Нинішня ситуація в Україні – це наслідок колоніального минулого та кількасотлітньої окупації. При владі в Україні перебувають, на жаль, представники колишньої московсько-большевицької окупаційної адміністрації, для яких усе українське і досі залишається не просто чужим, а почасти, відверто ворожим. Тому завдання української нації – не просто здійснити механічну заміну людей при владі, а нарешті остаточно розрубати зашморг окупаційної спадщини, позбутися окупантів при владі та наслідків окупації, що глибоко в’їлися в суспільство.

Позитивні та, головне, кардинальні зміни в нашій державі можливі лише після проведення люстрації, яку пройшли усі без винятку країни Східної Європи, тобто докорінного очищення влади від представників колишньої совєцької окупаційної адміністрації та каральних структур.

Після зміни влади потрібна чітка і зрозуміла програма суспільно-політичних, соціально-економічних перетворень та політична воля неухильно втілювати її у життя. По суті це має бути програма відродження української нації, встановлення соціальної, національної та історичної справедливості. Детальне обґрунтування необхідних змін міститься в «Програмі захисту українців» Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Зараз ключові пункти першочергових кроків «Свобода» запропонувала до виборчої платформи Комітету опору диктатурі.

Окрім програми і політичної волі, для її виконання не менш потрібні любов до своєї країни та нації. Бо у владі «професіоналізм» без патріотизму як правило приводить лише до «професійного грабунку» без будь-яких моральних застережень.

Виклики, що стоять перед нашою нацією, надзвичайно великі, але водночас це унікальний шанс перезавантажити державу і відродити українську націю. Маємо виходити з того, що найбільша європейська країна та одна із найстаріших націй на континенті просто не можуть дозволити собі другорядні ролі та животіння на периферії.

2. Які реальні ініціативи пропонує ВО «Свобода» з подолання корупції та масового корумпованого світогляду, які загрожують існуванню української державності?

По-перше, в державі потрібно встановити справедливі «правила гри», тобто відповідну нормативно-правову базу. Слід посилити відповідальність за економічні злочини, особливо коли йдеться про будь-які зловживання, пов'язані з використанням влади. Треба запровадити наджорсткі покарання за корупцію, максимальною мірою яких має стати смертна кара за завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Щодо підприємців, які використовують «послуги» корумпованих чиновників, то боротись із цим слід засобами фіскальної політики, коли економічно вигідно було би працювати легально і навпаки – перебування «в тіні» наражало би не лише на проблеми з законом, але й суттєво шкодило економічним інтересам.

По-друге, потрібно зробити так, щоби всі ці правила виконувалися, тобто йшла «гра за правилами». Для цього "Свобода" пропонує зробити правоохоронні органи і владу загалом максимально відкритими для народу й підзвітними йому. Слід запровадити виборність суддів громадою та забезпечити територіальним громадам право відкликати депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів, право висловлювати недовіру голові виконавчого комітету, землевпоряднику і керівникові відділу внутрішніх справ шляхом референдуму.

Як відомо, «риба гниє з голови», тому будь-які антикорупційні дії дадуть очікувані суспільством результати лише якщо буде очищено від корупціонерів найвищі щаблі влади. Важко примусити місцевого чиновника не брати хабар, коли міністр у Києві «бере» десятки мільйонів. Саме тому потрібна люстрація як один із засобів боротьби з корупцією.

3. Олеже Ярославовичу, прокоментуйте, будь ласка, останні соціальні ініціативи Януковича, які сьогодні так широко піаряться на всіх рівнях – від загальноукраїнського до місцевого.

Янукович озвучив кілька несистемних пропозицій, абсолютно не конкретизованих і, судячи з окремих названих цифр, неадекватних нинішнім українським реаліям. Наприклад, було проголошено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу зросте в середньому на 14%. Навіть якщо уявити, що режим Януковича виконає цю обіцянку, ця цифра є відвертим глузуванням з народу, враховуючи нинішній рівень прожиткового мінімуму, інфляцію, тарифний гніт та урізання соціального забезпечення. Подібна ситуація – і з так званим «податком на багатство», який буде абсолютно непомітним для найбагатшого прошарку населення – олігархів та наближених до них осіб. Замість того, аби зменшити фіскальний тиск держави на дрібне та середнє підприємництво, запровадити прогресивну шкалу оподаткування за принципом «малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки» й встановити серйозні, прогресивні податки на розкіш (на нерухомість, предмети розкоші тощо), Янукович вдався до проголошення набору популістських гасел, сподіваючись тим самим одурити і задобрити українців.

Інші «ініціативи» також є банальним піаром, зокрема мізерне, але раптове підняття пенсій, виплати вкладникам Сбербанку СССР втрачених заощаджень, державна програма іпотеки тощо. Але звідки уряд Азарова-Тігіпка візьме гроші на «ініціативи» Банкової, якщо режим Януковича не проводить жодних системних економічних реформ? Очевидно, влада проштовхне ці передвиборчі подачки за рахунок зниження рівня життя усіх громадян внаслідок розкручування інфляції, банально друкуючи гривню, проїдаючи золотовалютні резерви, поглиблюючи боргову яму, в яку заганяють наших дітей.

Для всіх очевидно, що це «покращення життя вже сьогодні» є лише тупим передвиборчим популізмом режиму Януковича, мета якого –зберегти владу після парламентських виборів 2012 року.

4. Верховна Рада України, більшість у якій контролює Партія регіонів, вже з наступного року має запровадити продаж землі сільгосппризначення. В чому причина такої поспішності? Чим це загрожує Україні та українцям?

Причина поспішності тут проста – режим Януковича боїться втратити колосальну можливість для персонального збагачення своїх хазяїв. Абсолютна більшість українців категорично проти запровадження ринку сільськогосподарської землі й, очевидно, що на всеукраїнському референдумі український народ сказав би категоричне «ні» торгівлі землею. Саме тому влада всіляко перешкоджає ініціативам щодо проведення референдуму (лише 2011 року ЦВК «поховала» дві загальноукраїнських ініціативи «Свободи» з проведення референдуму про заборону торгівлі землею), а натомість проштовхнула злочинне рішення про ринок землі. Як тільки буде дозволено торгувати землею сільськогосподарського призначення, більшість угідь новітні латифундисти скуплять у селян за безцінь. Придбану землю або нещадно експлуатуватимуть, не думаючи про стратегічні інтереси нації, або набагато дорожче перепродадуть чужинцям та їхнім корпораціям.

Цей сценарій несе стільки загроз українській нації та державі, що в рамках цього інтерв'ю їх усі навіть неможливо перелічити. Селян буде де-факто повернено в кріпацтво, адже вони не матимуть жодного контролю над своєю землею. Малі та середні агровиробники збанкрутують, а їхнє місце посяже безликий, переважно транснаціональний, капітал, зацікавлений лише у граничному збільшенні своїх прибутків будь-якою ціною. Україна втратить контроль над стратегічним ресурсом, що матиме катастрофічні наслідки для її міжнародного становища та продовольчої безпеки; не виключно, що дійде й до голоду «на нашій, не своїй землі». І, повірте, голодомор під ліберальними гаслами – це такий самий голодомор, що й під комуністичними.

Проте, ще не вечір. Я впевнений: українці ще скажуть своє вагоме слово в цьому питанні, зокрема на парламентських виборах, коли не віддаватимуть свої голоси адептам ринку землі.

5. Які зовнішньополітичні загрози для України несе нове президентство Путіна в Росії? Чи прогнозуєте ви посилення тиску на нашу державу з боку Кремля?

Повернення Путіна на царювання в Російській імперії, без сумніву, відгукнеться в Україні. На відміну від псевдоліберальної маріонетки Мєдвєдєва, Путін демонструватиме російські імперські амбіції «без зайвої дипломатії». Головне завдання Путіна – повернення України в імперське ярмо. Тому тиск економічний, політичний, дипломатичний, релігійний, інформаційний, який ніколи і так не припинявся, лише посилиться.

Путін хоче увійти в історію як «сабіратєль рускіх зємєль», батько геополітичної стратегії «рускава міра», яка без України не просто кульгає на одну ногу, а фактично нежиттєздатна. Путін розуміє, що Україну потрібно «брати» саме зараз – доки інші країни борються з наслідками кризи, а влада в Україні не користується жодною підтримкою нації. Тому й торпедуються питання здачі Москві української газотранспортної системи та стратегічних підприємств, торгівлі землею, у силовий та гуманітарний блоки уряду вживлюють агентів Кремля. Але час грає проти московського імперіалізму: проживши 20 років в умовах відносної свободи, українці не хочуть повертатися в рабство, в новітній «союз», в «рускій мір». Та й нинішній прокремлівський режим Януковича може впасти вже після парламентських виборів восени 2012 року.

Насправді, головна загроза для України – не у Кремлі, а на Банковій. Сила Росії щодо України прямо пропорційно пов’язана зі слабкістю української держави. Буде сильна українська держава – і Росія миттєво обмежить імперські апетити. Інакше по сусідству з імперією просто не вижити.

6. У лютому цього року Рада польського міста Замостя ухвалила звернення до Луцької міськради, в якому закликала скасувати рішення про присвоєння Степанові Бандері звання Почесного громадянина Луцька. Крім того, рішення Луцької міськради польська сторона дозволяє собі називати «прославлянням нацизму і фашизму». Такі формулювання дивним чином збігаються із позицією російсько-совєцької пропаганди. Чи не вважаєте ви такі дії польської сторони грубим втручанням у внутрішні справи суверенної держави?

Як українські націоналісти, що виступають за Європу вільних націй, ми, без сумніву, є прихильниками порозуміння з нашими західними європейськими сусідами поляками. І віримо, що власне нам, націоналістам, найшвидше вдасться це порозуміння знайти. Водночас поляки мусять усвідомити, що для нас питання історичної пам’яті та національної справедливості не менш важливі за соціально-економічне благополуччя і закордонні інвестиції. На відміну від нинішніх вітчизняних можновладців ми не збираємося торгувати пам`яттю про наших батьків та відмовлятися від ушанування наших Героїв.

Поляки мусять усвідомити, що наші Герої – це не розмінна монета в геополітичній грі, так само як і ми не вказуватимемо їм, хто має чи не має бути героєм польського народу.

Напевно, нашим сусідам було би прикро, якби ми вимагали засудити за військові злочини Пілсудського чи вояків АК. Ці питання потрібно винести за дужки дискусії і сказати чесно в очі один одному: ми поважаємо вас такими, якими ви є, з вашими героями та історією. В іншому разі хтось третій зі Сходу вчергове скористається нашими непорозуміннями.

7. За потурання місцевої влади та бездіяльності правоохоронних органів сьогодні в нашій країні відбувається захоплення і приватизація природних багатств, які є власністю української нації. У приватну власність потрапляють цілі ліси, озера, береги рік та морів, масово знищуються зелені насадження. Така ж ситуація і на Волині, де місцева влада намагається передати лісові угіддя у приватні руки за допомогою сумнівних схем. Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоби навести лад у цій сфері і припинити ці злочинні процеси?

Необхідно виконувати Конституцію України. Природні ресурси України – чи то земля, її надра, чи водні ресурси, атмосферне повітря, ліси – не можуть бути власністю якоїсь однієї людини чи групи осіб, вони є власністю української нації.

Отже, якщо з цих ресурсів отримується економічна вигода, то кожен українець має її відчути, якщо ж йдеться про доступ до рекреаційних зон, то кожен українець має право відпочивати серед української природи. Це має бути пріоритетом будь-якої влади, але стане ним лише після її докорінного очищення та подолання корупції.

8. З ініціативи ВО «Свобода» Волинська обласна рада ухвалила звернення щодо неприпустимості легалізації одностатевих стосунків. Тим часом 20 травня в Києві запланували проведення гей-параду. Невже українці таке допустять?

Звісно, це виклик усьому українському суспільству і свідома провокація, метою якої є не захист прав певних меншин, а брутальне насаджування невластивих нашій нації форм поведінки, агресивний наступ на наші традиційні моральні цінності, релігійні та національні почуття. Гадаю, українці зуміють гідно захистити себе від агресії «толерастів». Вважаю, що своє слово має сказати Церква та інші моральні авторитети.

9. Як реагуватиме «Свобода», якщо в єдиний список мажоритарних депутатів від опозиції союзники спробують включити одіозні фігури чи потенційних «тушок»?

Ми постійно закликаємо наших союзників дуже серйозно і відповідально поставитися до формування списку кандидатів у мажоритарних округах. Це мають бути люди, яких неможливо ні підкупити, ні залякати. Рецепт простий – внутрішня люстрація. Саме тому ми вважаємо, що кандидати, які себе заплямували співпрацею з режимом, яких аргументовано критикує громада, є неприйнятними і можуть зашкодити перемозі над режимом Януковича.

10. Наостанок, щоб ви хотіли побажати волинянам цього року напередодні парламентських виборів у нашій державі?

Напередодні Великодня, у цей відповідальний рік парламентських виборів хочеться побажати всім українцям Віри у наше гідне майбутнє та Волі здійснити необхідні перетворення. І звичайно, людського щастя та родинного затишку всім!

 

Розмовляв Герасименко Петро