У розпорядженні інтернет-видання «Під прицілом» потрапив пакет документів, на підставі яких Волинські торфовища дістались кіпрським офшорним компаніям 

Нагадаємо, що 14 листопада 2012 року Волиньрада надала дозвіл користування надрами для дослідно-промислової розробки торфу у Камінь-Каширському районі ТзОВ «Зелена Енергія В». Перед винесенням питання на розгляд обласних обранців видобувати торф одна за одною дозволили: Добренська сільрада (родовища «Хвилка» та «Сийро»),

Карасинська сільська рада (родовище «Стобихівське»),

Гуто-Боровенська сільська рада (родовище «Блудний мох»),

Сошичненська сільська рада (родовище «Сошичне»),

Мельнико-Мостищенська сільська рада (родовище «Хвилка»),

Хотешівська сільська рада (родовища «Хвилка» і «Боровуха»),

Полицівська сільська рада (родовище «Блудний мох»),

Стобихівська сільська рада (родовище «Стобихівське»),

та «Сошичне»

Новочервищанська сільська рада (родовища «Збещина» і «Веприк»),

Проти бізнесменів-зайд нічого не мали і в Камінь-Каширській райраді, оскільки з легкої руки депутати віддали сільські торфовища у руки маловідомих столичних бізнесменів.

Не зволікаючи, генеральний директор ТзОВ Людмила Чехович звернулася до Волинської обласної ради за остаточним погодженням.

Між тим, як видно зі статуту товариства, ТзОВ «Зелена Енергія В» рік тому була зареєстрована в Києві, а його учасниками стали чотири компанії, створені і зареєстровані в Республіці Кіпр.

 

Попри те, що у зверненні на ім’я голови облради Володимира Войтовича гендиректор ТзОВ «Зелена Енергія В» Людмила Чехович запевняє у тому, що її фірма має достатньо ресурсів для здійснення діяльності, статутний капітал Товариства становить всього лишень… 305 тисяч гривень. 

Цікаво, що представниками кіпрських фірм-учасників є громадяни України.

Нагадаємо, "за" проект проголосувало 47 обранців не залежно від партійної чи фракційної приналежності. Такої одностайності серед них давно не спостерігалось.

Оборудку підтримали 13 регіоналів, а саме Олег Батюк, Петро Гайдучик, Василь Денисовець, Володимир Дибель, Віталій Карпюк, Юрій Лобач, Андрій Мельник, Віталій Павлов,Надія Поліщук, Петро Пронь, Валентин Скуба, Андрій Тимейчук, Валерій Трикош.

Підтримали цей проект ще одинадцятеро представників Батьківщини: Сергій Іванюк, Василь Васковець, Анатолій Грицюк, Валентина Касарда, Віктор Коротун, Юрій Лазаренко, Ігор Лех, Віктор Радчук, Олександр Свирида, Яків Смокович,  Анатолій Якубюк.

«Фронт Змін»: Святослав Кравчук, Ігор Гузь.

Із «Ннародної Партії» «За» проголосували: Михайло Скопюк, Богдан Колісник, Віктор Шумський.

Та позапартійні депутати -  Віктор Карпук, Галина Майко.

Із партії «Наша Україна» Михайло Бегаль та Віктор Прокопчук.

Зелене світло проекту дали свободівці Олександр Бик, Анатолій Вітів, Євген Мельник, Олександр Пирожик, Віталій Собко, Микола Собуцький.

До них приєдналися п”ять депутатів із «Української республіканської партії «Собор». Це Любомир Валіхновський, Василь Пецентій, Валерій Діброва, Володимир Дуб та Лідія Томашевська.

Також підтримала проект рішення Раїса Кучмук із партії «Солідарність жінок України».

І, звісно ті, хто зверху благословили дерибан торфовищ: голова обласної ради Володимир Войтович та губернатор Борис Клімчук.

Однак чи не найбільш цікавим є той факт, що більшість родовищ є окремо визначені урочища, які впритул межують з заповідними територіями. Зокрема зовсім поруч розташовані: Гідрологічна пам'ятка природи "Озеро Добре"; Ландшафтний заказник "Сірче" у селі Добре, площею194.7га; Лісовий заказник "Ново-червищанський"; Ботанічний заказник "Карасинський"; Гідрологічний заказник "Озеро Стобихівське". Чи не найбільшим у Камінь-Каширському районі є Ландшафтний заказник "Стохід" між селами Стобихва і Старі Червища, який також розташований поруч з родовищами торфу, які планує розробляти ТзОВ «Зелена Енергія».

Навряд чи цікавились столичні фірми у місцевих природознавців про можливий негативний вплив розробки торфовищ на флору та фауну поліського регіону. Тай взагалі, чи цікавилась волинська влада тим, наскільки це вплине на сусідні заповідні території і чи не спричинить це знищення пам’яток природи і заказників.

Щоправда, складається враження, що в нашій країні поняття «кіпрська компанія» отримало статус недоторканності і викликає у влади лишень беззаперечне «так». Тож з легкої руки волинських депутатів, поліські торфовища незабаром розроблятимуть кіпріоти, інтересами яких місцева влада вочевидь перейнялась більше, аніж питанням нищівного впливу такої діяльності на природні багатства нашого краю.