Департамент соціального захисту Луцької міської ради не хоче визнавати, що має у своїй роботі певні недоопрацювання та допускає помилки. Лучанка Ольга Стрижевська вже не перший рік бореться за справедливість, однак поки влада не реагує навіть на рішення суду. Про це вона розповіла інтернет-виданню «Під прицілом».

Справа в тім, що у 2007 році мама Ольги Стрижевської тяжко захворіла. 74-річну жінку прикувало до ліжка. У Луцькій міській клінічній лікарні №2 їй видали довідку про те, що вона потребує постійного догляду.

 

Тому Ольга Стрижевська була змушена звільнитись з роботи, аби доглядати маму.

Аби хоч якось вижити, їй порадили оформити опікунство над матір’ю, мовляв, «хоч якась копійка на хліб перепаде, та й трудовий стаж йтиме».

Проте, як виявилось, держава по догляду за лежачими хворими видає матеріальну допомогу у розмірі всього лишень 6 гривень на місяць. Більше того, Ользі заборонили покидати хвору матір і влаштовуватись десь на роботу, навіть на півставки. Лише на таких умовах жінці призначили матеріальну допомогу в розмірі 6,62 грн.

Цілий рік жінка зводила кінці з кінцями, доглядаючи стареньку лежачу матір. Тож, в черговий раз, прийшовши в управління соцзахисту, жінка висунула працівникам претензії стосовно того, щоб їй або дозволили вийти хоча б частково на роботу, або ж підняли допомогу. Тому жінці запропонували переписати заяву на допомогу по догляду за хворим. Як їй «підказали» в департаменті соцзахисту – є два види допомог по догляду. Таким чином Ользі замість 6 гривень з  копійками призначили 97 гривень матеріальної допомоги.

Хвора матір Ольги Стрижевської невдовзі померла. Лишень після того жінка зацікавилась питанням призначення матеріальної допомоги, і тим, як вона індексується.

Ользі Стрижевській вдалось провести власне розслідування, яке розбило уявлення про «благі наміри» соціальних служб в питанні допомоги незахищеним верствам населення.

Отож жінка розповідає, що взяла витяги з нарахувань у пенсійному фонді та виписки по фактичних виплатах, які вона отримувала за період догляду за хворою матір’ю. Різниця в сумах – колосальна.

Беручи до уваги період, протягом якого жінка отримувала по 6-8 гривень щомісячної допомоги за першою формою оплати - їй було виплачено за рік 97 гривень з лишком, про що свідчить довідка про прибутки сім’ї, у якій вказані лише компенсації Ользі Стрижевській, як працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи.

 

Після переписання заяви на другу форму оплати – Ользі призначили по 100 гривень допомоги і щомісяця ця сума почала рости на кілька гривень. Тож фактично за 4 роки жінка отримала по догляду за хворою матір’ю державної підтримки в розмірі 4447 гривень, з яких 4349 гривень жінці виплачували саме в якості «підвищеної» матеріальної допомоги.

Усе було б нічого, якби жінка у вересні 2011 року не запросила у Пенсійному фонді виписку про пенсійні нарахування їй за той період, коли вона доглядала свою маму. Жінці стало цікаво, скільки ж з тих 6-9 гривень в місяць з неї знімали в якості страхового внеску на пенсійне забезпечення. Цифри жінку вразили та відверто обурили.

Виявляється, за 4 з лишком роки їй було виплачено не 4,447 тис.грн, а 32 тисячі гривень допомоги!!! Тож, як виявилось, жінка за вказаний період отримувала не 6, чи 9, чи навіть 100 гривень (як вказувалось на офіційних паперах) – а нараховували по 400, а в останні місяці життя матері – в середньому 800-900 гривень. 

Про це свідчать виписки Пенсійного фонду про сплату соцвнесків з отриманого доходу.

Тож зрозумівши, що у департаменті соціальної політики її обдурили, жінка спробувала відстояти своє законне право і з'ясувати все ж таки особи тих, хто має понести відповідальність за фальсифікацію довідок про доходи і приховування інформації про різні види допомог.

В ході власного розслідування Ольга Стрижевська з'ясувала, що на час, коли вона оформлялась по догляду за хворою матір'ю вже діяло дві форми матеріальної допомоги. Перша – вираховувалась в розмірі 32% від рівня мінімальної заробітної плати. Така система існувала ще з 1996 року і після переходу з купонів на гривні вона фактично і становила тих же 6 гривень, які отримувала жінка. Однак у Міністерстві соціальної політики забули про те, що відтоді мінімальний розмір зарплатні виріс з 15 до 45 гривень, та й про рівень інфляції ніхто не згадав… Тож зарплати зросли, а соціальні гарантії – ні. Фактично матеріальну допомогу «забули» проіндексувати, тому вона лишилась на тому ж самому рівні.

У розрахунку на нинішній рівень мінімальної зарплатні, та 32%, які мали б виділятись працездатним громадянам, які оформлені по догляду за хворими та немічними людьми, то на сьогодні рівень компенсації має становити не менше 400 гривень.

Що ж до другої форми допомоги, то її почали виплачувати вже у 2004 році і вираховувалась вона відповідно до рівня прожиткового мінімуму. Таким чином, довгий час її виплачували громадянам в межах 90-140 гривень.

При порівнянні виписок Департаменту соцполітики Луцької міськради та Пенсійного фонду різницю у цифрах помітно одразу. Зокрема у довідці Департаменту соцполітики Луцької міськради, наприклад, за листопад 2008 року вказано суму у 100,35 гривень призначеної компенсації.

 

Натомість у довідці управління по нарахуванню пенсій Управління ПФУ у м.Луцьку вказано за цей же місяць зовсім іншу суму, яку обліковують для нарахування пенсії в майбутньому – 743,37 гривні.

Звісно, ті цифри, які вказані у виписці Пенсійного фонду відповідають реальному прожитковому мінімуму, однак на руки жінка отримувала набагато мізерніші суми…

Тож питання навіть не в тому, чому жінці ніхто не допоміг оформити другий тип матеріальної допомоги по догляду за хворою матір'ю. Найбільше жінку цікавить те, чому дані Департаменту соцполітики та пенсійного фонду не збігаються.

Фактично, жінці виплачували одні суми, а призначали набагато більші… однак зрозуміти у чиїх кишенях вони осіли за 4 роки не вдається навіть суду.

Ольга Стрижевська вже неодноразово зверталась до міської, обласної та генеральної прокуратури, однак майже всюди їй відписують, мовляв, «розуміємо вашу проблему, є певні неточності, але нічого вдіяти не можемо». Жінка почала судитись з департаментом соцполітики і навіть виграла два суди. Більше того, Ольга Стрижевська писала заяви та листи-звернення до різних міністрів, проте по нині ніхто не взявся вирішувати це питання на державному рівні. Адже справа в компетенції Міністерства соціальної політики і проблеми виникають в рамках недоопрацьованого законодавства.

На сьогодні Ольгу Стрижевську вже й не цікавлять ті гроші, які їй фактично не виплатив департамент соцполітики – жінка намагається з'ясувати, хто винен у системному допущенні помилок в законодавстві щодо соціального захисту. На одній людині держава «зекономила» 27 тисяч гривень, але ж таких людей в країні – сотні. Тож кошти, які заощаджує країна на своїх же громадянах в житті обчислюються шестизначними сумами…