Не зважаючи на те, скільки людина витратила коштів на здобуття вищої освіти, роботодавці цікавляться дипломом потенційного працівника лише тоді, коли переконаються, що кандидат на ту чи іншу посаду має хороші знання. Про це ВІПу розповів директор Луцького міського центру зайнятості населення Едуард Неймарк.

Оглянувши «прайс-листи» двох державних вузів Луцька, у яких вказана вартість навчання на різних факультетах, можна було дійти висновку, що найдорожче студентам, зокрема їхнім батькам, обійдеться диплом дизайнера та комп’ютерника у Луцькому національному технічному університеті, а також юриста та знавця іноземних мов у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Проте виникає питання, чи випускники цих спеціальностей затребувані на ринку праці.

Директор міського ЦЗ Едуард Неймарк переконаний, що майбутнє – за ІТ-технологіями. Тож спеціальності, пов’язані з комп’ютерами, будуть користуватися попитом. «Дизайн, я думаю, теж буде активно розвиватися, тому певною мірою він є виправданим. Це – моя суб’єктивна думка», - поділився він своїми міркуваннями. До речі, наразі на обліку у центрі зайнятості налічується одинадцять дизайнерів, три з яких – випускники. Протягом року вдалося працевлаштували лише трьох.

Щодо аналогічної статистики для безробітних із юридичною освітою, то на обліку їх – 103. Протягом року вдалося влаштувати на роботу двадцятьох. Варто зазначити, що це є найдорожчий факультет у СНУ – щороку, аби здобути рівень бакалавра, потрібно платити по 13,7 тисячі гривень.

Випускники факультету іноземної філології можуть себе реалізувати на викладацькій ниві чи то у навчальних закладах, чи на курсах із вивчення іноземної мови. Окрім того, роботодавцям цікаві брокери зі знанням іноземної мови. «Вакансії брокерів час від часу є. Але повинне ще бути знання економіки та математики. Тобто «чистих» перекладачів на сьогодні багато не потребують. Знання іноземної мови – чудовий додаток до технічної чи економічної спеціальності», - зазначив Едуард Неймарк.

А от історики, політологи, які шукатимуть роботу за своєю спеціальністю, навряд чи її знайдуть. «Їм потрібна суміжна робота. Наприклад, політолог – ідеальний кандидат для менеджерів із продажу – він продасть слона. Але вони повинні бути готові, що доведеться працевлаштовуватися не за основною спеціальністю», – попереджає знавець ринку праці.

Разом із тим директор міського центру зайнятості відмітив, що на ринку праці все ж більше затребувані випускники училищ, які мають технічну освіту. «75% вакансій за робітничими професіями або тими, які не потребують кваліфікації. 25% роботодавців потребують працівників з вищою освітою», - озвучив співрозмовник цифри.

Також Едуард Неймарк розповів, що нині роботодавець потребує випускників зі знаннями, активних, які готові до кар’єрного росту. «Роботодавці ставлять диплом про вищу освіту на друге-третє місце. На першому точно повинні бути знання і навички. Також важлива активна життєва позиція. А вже далі може бути диплом. Якщо перші дві якості є, а диплома немає, то роботодавець готовий розглядати кандидатуру. Бо не завжди за дипломом є знання», - прокоментував директор центру зайнятості.