Апеляційний суд Волинської області 20 серпня вирок щодо керівниці модельного агентства, де організували порностудію, залишив без змін - 8 років позбавлення волі, - пише ІA ZIK.

Одна із організаторок порностудії в Луцьку – колишній керівник модельного агентства Олена Дьоміна – визнана винною в торгівлі людьми та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Дьоміну та ще низку осіб звинуватили у торгівлі людьми у складі організованої злочинної групи. Окрім того, вони налагодили роботу порностудії в Луцьку.

Вироком міськрайонного суду від 18 листопада 2011-го Олену Дьоміну визнано винною за трьома статтями Кримінального кодексу та обрано міру покарання – вісім із половиною років позбавлення волі та конфіскацію. Ще одній учасниці студії – Діані Семенюк – дали 5 років «неба в клітинку». Інші фігуранти справи відбулися умовними термінами.

Нагадаємо, у лютому 2010 року прес-центр СБУ повідомив, що працівники спецслужби спільно з органами міліції припинили діяльність злочинного угруповання, яке займалось виготовленням та розповсюдженням через Інтернет фото- і відеопродукції порнографічного характеру. Встановлено, що громадянин Німеччини та місцева мешканка – директор одного з модельних агентств, організували на території обласного центру роботу порностудії.

Апеляційний суд Волинської області вирок щодо Дьоміної 20 серпня залишив без змін. Натомість. щодо Семенюк служителі Феміди ухвалили, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Зловмисники орендували квартиру в одному з житлових будинків у центрі Луцька, куди під’єднали Інтернет.

Фінансування цієї студії здійснювалось за кошти громадянина Німеччини, який привіз відповідну комп’ютерну техніку та налагодив її. Сам же організатор провів і кастинг завербованих десяти дівчат.

А в листопаді 2011 року місцева газета «Волинь-нова» оприлюднила схему діяльності студії. Конкурсний відбір молоденьких дівчат на ролі акторок для роботи в студіях Польщі, який проходив у лютому 2009 року у луцькому готелі, широко не афішувався. До Луцька прибув пан Адріан Колеснік, громадянин Німеччини, людина з великими фінансовими можливостями. Першим помічником у нього була луцький приватний підприємець Діана Семенюк.

Договори на підприємницьку діяльність (так називався цей процес) укладалися з польською фірмою, яку очолювала дружина Колесніка, громадянка Республіки Польща, пані Віолетта Ведріховська. Її представником на Волині стала Діана Семенюк.

Отож, моделям пропонували текстове еротичне спілкування через Інтернет з клієнтами, восьмигодинний робочий день, вихідні і зарплату – 800-1200 євро на місяць.

У подальшому Олена Дьоміна і Діана Семенюк самостійно підшукували дівчат привабливої зовнішності, пересилали фото та відео Колесніку. Семенюк, отримавши згоду на експлуатацію вродливих дівчат від хазяїна, готувала документи, візи і нерідко супроводжувала «моделі» на місця роботи, а вони знаходилися в Щецині та Старощецинську на орендованих квартирах.

Дівчат ніхто не закривав на замок, але їх лякали штрафами, фіктивними договорами-контрактами на півріччя, словом, влаштовували психологічний тиск. Тому хочеш чи ні, а треба було працювати протягом 12 годин, із двома-трьома перервами на 10-15 хвилин, без вихідних. Їхні «танці» виставляли на відео в Інтернет та в режимі реального часу демонстрували клієнтам.

За вербування і організацію, переїзди людей модельна пані Дьоміна та підприємець Семенюк отримували певні відсотки. Лише за декілька місяців у 2009 році завербували більше 15 осіб.

А перед тим була проведена підготовча робота за участю технічного спеціаліста Віктора Безушкевича, який раніше робив фото дівчат. Найняли квартиру на вулиці Сухомлинського, встановили апаратуру, підключили Інтернет.