У Луцьку розмовляли про те, як університет може стати фінансово незалежним, при цьому не просячи грошей у держави, - інформує Волинська правда.

Про це говорили під час воркшопу «Як університет може заробити гроші». Дійство відбулося у приміщенні головного корпусу СНУ імені Лесі Українки в рамках проекту «Освітня галузь «Активна громадянська позиція у світлі міжкультурної комунікації» в інституті іноземної філології. 

Як розповіла пані Маріон, за минулих 15 років відбулося багато змін у сфері фінансів університету міста Фехта. У ФРН не має права фінансувати кожен університет окремо. В Нижній Саксонії університети отримують певні суми грошей. Між іншими університетами триває дискусія з приводу того, що основне фінансування є недостатнім. Тож доктор закцентувала свою увагу на головній темі, притаманній кожному навчальному закладу – нестачі грошей.

Вона розповіла, що держава виділяє певні кошти на функціонування університету. Однак виш не вправі спрямовувати ці кошти на інші свої потреби. Для цього університет повинен сам шукати джерела фінансування.

«В нас є державна програма, яка фінансує дослідження, себто науку. Проблема в Німеччині – старіюче суспільство, себто багато людей пенсійного віку. І якщо ми подамо заявку на дослідження цієї теми, то, можливо, отримаємо на це фінансування від держави», – навела приклад Маріон Рікен.

Окрім того, гостя розповіла, що в Німеччині також дуже багато проблем у навчальній галузі. Завдяки Болонському процесу відбулося багато змін у структурі університету. В них є курси підвищення кваліфікації, під час яких відбуваються зустрічі з колегами з інших університетів та студентами, йде обмін досвідом та відбувається дискусія. Для цього проекту університет подав заявку і отримав фінансування від держави. Університет у місті Фехта з числа тих, чисельність студентів якого останнім часом значно зросла.

Ще один пункт – проведення он-лайн навчання, для чого звісно, теж потрібні гроші, зокрема, на інфраструктуру. Університет успішно подав заявку на цей проект. Виш отримав завдання від держави зробити місток між собою і професійним світом. У межах цього проекту університет отримав 2,5 мільйона Євро на 4 роки.

У Німеччині є державна програма для потреб університету, яка передбачає конкурентоспроможність випускників на європейському ринку праці. Над цією заявкою вони працювали дуже довго, однак результативно. Вони таки отримали погодження на неї.

Існує також програма фінансування інтернаціональної мобільності студентів та викладачів, як, наприклад, проект, в рамках якого і відбулася сьогоднішня зустріч в Луцьку.

Стосовно оплати за навчання, Маріон розповіла, що кілька років тому в університеті була введена плата за навчання – 450 євро за семестр. Якщо студент не склав іспити до певного терміну, оплата за навчання нараховувалася у вищому розмірі. Однак таке нововведення зустріло значний супротив у студентів та викликало жваві дискусії, тож уже невдовзі плату за навчання було скасовано.

Так університет втратив найважливіше джерело фінансування. До слова, екскурсії студентів теж має оплачувати університет. Тому директорату вишу довелося переконати міністерство освіти, що вони не мають змоги без оплати зробити навчання якісним. Тоді міністерство вирішило, що воно саме збиратиме кошти за навчання від студентів, але вони йтимуть виключно на потреби самих студентів, а не на ремонти чи добудови. Якщо в університеті бракує коштів, наприклад, на те, щоб закупити нові стільці в аудиторію, вони навіть призупинять договір з викладачем з певної дисципліни.

Стосовно приватного фінансування, то університет знаходиться в тісному контакті з фірмами та підприємствами регіону. Ці підприємства помічають, що їм потрібні відповіді на нові питання – тому вони контактують з університетом і подають йому заявку на певні завдання, себто університет продає нові знання, нові технології.

У сусідньому місті вони відкрили науковий магазин. Цим магазином ВУЗ має на меті показати, що він відкритий для діалогу. Фінансування приватними особами відіграють важливу роль. Для фінансування певних заходів вони шукають спонсорську допомогу, а вигода з цього для обох, бо спонсор передусім отримує рекламу.

У Фехті є велика туристична агенція, яка постійно фінансує університет постійно.

У Німеччині немає певного стипендійного центру. Тому міносвіти кілька років тому ввело особливу програму – для успішних студентів запровадило особливу стипендію. Однак, що характерно, стипендія видається лише в тому випадку, якщо університет знаходить співфінансувальника, тобто половину суми оплачує держава, половину – приватна особа. Як зауважила доктор, це є однією з провідних тем Президента, який у телефонному режимі веде діалог з підприємствами саме в цьому ракурсі.

«Якщо нічого не робити, то нічого не отримаєш. Отримання додаткових доходів має багато передумов. Подання заявки на отримання фінансування можливе тільки в рамках певних проектів. Тому для нас важливо щоб викладачі і студенти були обізнаними в написанні таких проектів.

Щоб отримати спонсорську допомогу, університет повинен себе гарно презентувати, зокрема, високим рівнем професійності», – наголосила Маріон Рікен.