У Ковелі напередодні 495-тої річниці надання місту Магдебурзького права відбудеться Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція, - повідомили у прес-службі Ковельської міськради.

Так, у місті відбулося засідання організаційного комітету з підготовки конференції «Минуле і сучасне Волині і Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині». 

Як повідомила директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук, уже чимало волинських науковців, краєзнавців, представників навчальних закладів зголосились взяти участь в історико-краєзнавчому форумі та надати свої статті для збірника матеріалів конференції.

Заступник міського голови Ігор Прокопів доручив додатково поінформувати місцеві навчальні заклади, запросити колективи Ковельського району до участі в конференції, адже заявки, доповіді та повідомлення приймаються до 21 жовтня.

Цьогоріч до вивчення та розгляду представлено ряд тем, що стосуються історії та розвитку міста. Серед них – «Археологія краю», «Етнографія та фольклор», «Ковель в роки Другої світової війни», «Історичні постаті та Дослідники краю та інші.. Аби ознайомитись з умовами участі в конференції необхідно звернутись в історичний музей, де сконцентровано усю необхідну інформацію.

Довідка:
24 грудня 1518 року Ковелю надали Магдебурзьке право. Цього дня у Бересті польський король Сигізмунд І своєю грамотою дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто. Він також дозволив влаштовувати двічі на рік ярмарки. Із зміною королів Речі Посполитої ковельські старости, а також міщани домагалися підтвердження старих привілеїв для міста та надання нових. Один із привілеїв, виданий королевою Боною, давав дозвіл на торгівлю медом, воском, хмелем та худобою. Десятину від виручених грошей мало отримати місцеве самоврядування. Неаполітанська принцеса Бона Сфорца д’Арагон була другою дружиною польського короля Сигізмунда I.

Король подарував дружині багато земель, зокрема, й Ковельські помістя. Період, коли ковельські землі належали королеві Боні, був періодом їх інтенсивного економічного розвитку: заміна натуральної ренти грошовими податками, піднесення торгівлі і ремісництва, розбудова міста, прирівнення міських євреїв з рештою міщан у правах, відміна грошових зборів з єврейських поселень.

Польський король Сигізмунд ІІІ у своїй грамоті від 1611 року повторно надав Ковелю Магдебурзьке право, яке мало використовуватися без обмежень. Необхідність продублювати першу грамоту виникла через пожежу, під час якої згоріли попередні документи, що порушило діяльність управи міста.