Прокуратура Волинської області оскаржує рішення Господарського суду Волинської області, в якому Феміда відмовилася визнавати незаконним договір купівлі-продажу земельної ділянки ПАТ «Луцькпластмас». Про це інформує інтернет-видання «Під прицілом».

Окрему апеляційну скаргу на це рішення подало і управління юстиції у Волинській області. Як пояснила в телефонному коментарі керівник сектору інтересів держави та органів юстиції в судах Оксана Мельник, їхнє відомство змушене реагувати на такі позови В даному випадку вони захищають інтереси Кабінету Міністрів України.

Таким чином на початку серпня цього року прокурор міста Луцька в інтересах держави та в інтересах територіально громади обласного центру звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та акта на право власності на земельну ділянку площею 11,8484га за адресою вул. Рівненська, 76-а у Луцьку. Позивач доводив, що у 2007 році, коли Луцька міська рада погодила продаж земельної ділянки, вона не знала, що ВАТ «Луцькпластмас» було підприємством з іноземними інвестиціями. Бо, згідно Земельного кодексу, продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад іноземним державам та іноземним фірмам місцевій раді обов’язково потрібно погодити  Кабінетом Міністрів. Відтак, на думку прокурора, суд повинен скасувати договір купівлі-продажу та повернути землю у власність луцькій громаді. Та не так сталося, як гадалося. Представник ПАТ «Луцькпластмас» взявся твердження позивача заперечувати. Мовляв, іноземними інвестиціями на «Луцькпластмасі» ніколи й не пахло.  

Аби підтвердити серйозність своїх доводів, відповідач залучив до справи ТОВ «Сапсан Плюс» та ще двох місцевих підприємців – Віктора Передрія та Вікторію Ткачук. Залучені підприємці та фірма заявили, що вони вже перекупили оспорювану ділянку в ПАТ «Луцькпластмас».  І в один голос стверджували, що ПАТ «Луцькпластмас» - суто українська фірма і вона, мовляв, не має жодної іноземної інвестиції. А тому, ці майже 12 гектарів по закону відбирати не можна. Згодом до третьої сторони ще приєднали ТОВ «Стройхем Луцьк» та ще одного підприємця – Тетяну Маткову.

Залишалося дочекатись тільки вирішення судом спору, у якому прокурор через мерію в 2008 році опротестовував продаж земельної ділянки на тій самій підставі. І «Луцькпластмас» таки зумів довести перед волинською Фемідою, а потім і підтвердити в апеляції свою правоту.  Тож і цього разу представникам «Луцькпластмас» вдалося переконати правосуддя, що фірма є Відкритим акціонерним товариством, а не Спільним підприємством. Таким чином протест прокуратури від 2008 року було скасовано і ділянка залишилася у власності покупця. А навіть якщо й іноземці купили, то є інша норма закону, яка не забороняє купувати землю, якщо закордонна фірма володіє майном.

Тим більше, в суді було доведено, що інвестори АТ «Хемосвіт» - не засновники, а лише учасники. Апелюючи в своєму рішенні до чималої кількості юридичних актів, суддя Господарського суду Волинської області таки вирішив спір на користь ПАТ «Луцькпластмас». А також вказав на те, що прокуратура забагато собі дозволяє, коли намагається вказати на порушення при прийнятті ухвали Львівським апеляційним судом на користь опонента. Таким чином прокуратурі і тут відмовили.

«Луцькпластмас» у відкритих джерелах

На офіційному сайті ПАТ «Луцькпластмас» товариство щонайменше себе позиціонує як таке, у якого інвестором  і власником контрольного пакету акцій є АТ «Хемосвіт» - фірма із Словаччини.

 

Фото з офіційного сайту підприємства

Іще одним прямим підтвердженням іноземної частки є й фірма-донька ВАТ «Луцькпластмас», що зареєстроване в Словаччині та теж словацького АТ «Хемосвіт» - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-словацьке підприємство  «Хемосвіт-Луцькхім».

 

Тепер варто звернути увагу на представників третьої особи, які виступали в процесі на стороні ПАТ «Луцпастмас».

1.      ТЗОВ «Сапсан Плюс» - товариство зареєстроване у приміщенні ПАТ «Луцькпластмас».

 

У засновниках цього товариства вказаний і один з нинішніх директорі в Спільного українсько-польського підприємства «Хемосвіт-Луцькхім» - Юрій Бондарук.

2.      Маткова Тетяна Олександрівна – офіційно зареєстрована як фізична особа-підприємець.

 

Ця ж особа вказана і серед засновників ТЗОВ «Сапсан Плюс»

 

І, швидше за все, є близькою родичкою керівника ТОВ «Луцькпластмас» Костянтина Маткова.

 

Не дивно, ТЗОВ «Стройхем Луцьк» можна знайти теж за адресою того ж таки ПАТ «Луцькпластмас».

 

Як і те, що на додачу «батьками» цієї фірми виступають ті ж словаки.

 

 

Ну, і цитата з інтерв’ю депутата Луцької міської ради, рідного брата одного з керівників Спільного підприємства «Хемосвіт-Луцькхім» Юрія Бондарука – Бондарука Романа Анатолійовича. Публікація розміщена на офіційному сайті Луцької міської ради, тож сумніватися у її достовірності якось не випадає. Як і в інформації, яку озвучив не хто інший, як представник громади в міськраді, колишній працівник «Луцькпластмас».

«Свого часу працював на українсько-словацьких підприємствах «Луцькхім» і «Луцькпластмас». Звідси виникла ідея заснувати приватне підприємство «Пластіком», яке займається виробництвом плівки для харчових і нехарчових продуктів і працює доволі ефективно» - Роман Анатолійович Бондарук ( «Роман Бондарук: «Я не повторюю чужих слів, а маю свою думку» 02.03.2012 р.)

Рішення Господарського суду у Волинській області у Рівненському Апеляційному господарському суді оскаржують аж дві державні установи – прокуратура Волинської області та Головне управління юстиції області. Ухвалою Рівненського Апеляційного суду від 3 жовтня апеляційні скарги заявників об’єднали в одне провадження. Розгляд справи призначили на 16 жовтня цього року.

І наостанок. Ми, як законопослушні громадяни, звикли вважати, що, оскаржуючи такі рішення ніби то в інтересах держави і територіальної громади, прокуратура робить благородну справу. А тим часом суди виграють опоненти. Як відомо, закон зворотньої сили не має. Тобто, якщо підприємство вирає в усіх судових інстанціях, то, не виключено, що ділянка буде узаконена за ПАТ «Луцькпластмас» довіку.