Лише 12 луцьких шкіл можна вважати добре освітленими, а решта або ж потопають у темряві, або ж освітлюється декількома лампами, - пише Волинь-нова.

Вечірнім Луцьком їздила журналіст Леся Бондарук. За її оцінкою, не потопають у пітьмі загальноосвітні заклади №1, 4, 5, Луцький навчально-реабілітаційний центр, 7, 9, 15, 21, 22, 24, 26, які розташовані або у центральних районах міста, або біля головних доріг.

Решту навчальних закладів можна поділити на дві групи: взагалі неосвітлені й освітлені, але з темними бічними вулицями в радіусі 50—100 метрів, якими діти вечорами йдуть додому. Майже біля кожної школи є один або два дитсадочки, довкола яких — тьма-тьменна.

Отже, освітлено території шкіл №№ 10, 14, 16, 17, 19, 23, 25, а от бічні вулиці, що ведуть до житлових будинків, і сусідні дошкільні навчальні заклади — ні.

Особливо нарікають жителі вулиці Софії Ковалевської, яка веде до одного з корпусів Луцького національного технічного університету, двох дитсадочків — № 24 і № 38, де нещодавно відкрили інклюзивну групу, і ЗОШ № 23. Не все добре і в районі Гнідави, бо учні гімназії № 14 на темну вулицю Гречану бредуть крізь напівморок подвір’я ДНЗ №36 і 21. На території біля школи №17 вісім стовпів зовнішнього освітлення. У радянські часи працювали всі, нині — жоден. Якби хоч один знову світив — батькам і дітям було б за щастя, бо ходити бічними вулицями дуже моторошно.

Які ж школи у Луцьку не освітлюються

До неосвітлених навчальних закладів журналістка відносить ті, де щось побачити можна лише при вході або завдяки поодиноким ліхтарям, — гімназія №18, ЗОШ №№ 3, 11, 20. Довкола цих навчальних закладів також темні бічні вулиці, а коли ще й по периметру нічого не вгледиш, то як повернеться рука написати, що все гаразд? Біля школи №11 мама вела сина впритул до стіни, під вікнами, коли частково освітленою доріжкою за два метри йшла гучна компанія молодиків із пивом у руках. Звісно, таким не хочеться переходити дорогу. А слідом за ними на відстані старший брат тихенько вів зі школи молодшого, бо, як зізнався, тут завжди темно і страшно.

Школу № 13, що біля дороги, вечірньої пори впізнати годі, добре, що роздивилися її номер на старому корпусі. Але найважче було знайти о шостій вечора навчальний заклад №12. Біля освітленого дитсадка на Вишкові батьки пояснювали, як проїхати до школи різними бічними вулицями. Ми обрали ту, що з дорожнім знаком «Обережно, діти!». І між приватними будинками фари машини вряди-годи таки вихоплювали силуети школярів, які без ліхтарів, тихенько, як мишки, чимчикували додому в суцільній темряві. Під’їхали до школи, а там, як кажуть, хоч в око стріляй. Зупиняємо двох дівчаток, які поспішають на спортивну секцію. На запитання, чи не страшно, відповідають, що звикли, бо щодня так ходять.

А як же державні норми та правила?

За Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, їхня територія повинна бути освітлена у вечірній час при нормі освітленості на землю — 10 лк, що дорівнює 10 квадратним метрам. Невже директори шкіл та завідувачі дитсадків у такий спосіб економлять, ризикуючи життям та здоров’ям своїх вихованців та їхніх батьків? Порушуються навіть Правила пожежної безпеки, розроблені відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку». Зокрема, у статтях 3.1.4. і 3.2.14. ідеться, що територія об'єктів повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, що розміщені на фасадах будинків (споруд), протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд, світильники евакуаційного освітлення мають вмикати з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.