З Ольгою Зизюк на роботі в санітарно-епідеміологічній станції (СЕС) м. Луцька та Луцького району торік вчинили не по-людськи. Перед самим новим роком надіслали повідомлення про те, що заклад ліквідовується, а Ольга, як молода мати, залишилася без роботи. І ніхто не взяв до уваги те, що більше десяти років вона сумлінно пропрацювала лаборантом, що на руках у неї тримісячна дитина і перебуває вона у відпустці, яка гарантує збереження за нею робочого місця.
Прикриваючись реформою в системі медицини, грубо і цинічно викинули з роботи і колег Ольги Зизюк – Наталю Приходу, яка виховує двох дітей, Галину Теодорович – матір трьох дітей, молоду маму Ольгу Новосад, а також Ірину Ткачук, Раїсу Шмигеровську та інших. Аргумент простий – СЕС м. Луцька та Луцького району ліквідовано. В результаті медичних реформацій зараз в області діє дві структури – головне управління Держсанепідемслужби у Волинській області та державна установа «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України». Є в цій державній установі міськрайонний відділ лабораторних досліджень. Ольга Зизюк сама звернулась туди, щоб взяли на роботу, однак отримала формальну відписку - вакансії лаборантів відсутні.

Колишня СЕС м. Луцька і Луцького району успішно функціонує, але вже під іншою вивіскою

Якщо більшість звільнених молодих мам змирились із свавіллям чиновників, то Ольга звернулась в суд, щоб поновитись на роботу. Луцький міськрайонний суд 10 вересня цього року відмовив їй в позові. Аргумент такий: « Судом встановлено, що у грудні 2012 року відбулась повна ліквідація державного закладу « Санітарноепідеміологічна станція міста Луцька та Луцького району» без права наступництва, а тому посилання позивача на те, що відповідачем при винесенні наказу про її звільнення не було запропоновано інших посад є безпідставною»
Погодитись з таким аргументом важко. Очевидним є те, що повної ліквідації СЕС м. Луцька та Луцького району не було. Всі приміщення, весь майновий комплекс, техніка та устаткування були передані державній установі - «Волинському обласному центру Держсанепідемслужби України». Сюди перейшли майже всі чиновники, які раніше працювали в СЕС. Реформа звелася до банально простого – треба було скоротити певну кількість людей. І скоротили. Викинули на вулицю найбільш незахищених – матерів з малими дітьми. Заступитися за них не було кому.
Великі "рехворматори" медицини на Волині за паперовою волокитою допустили значний промах. На папері ніби ліквідували СЕС м. Луцька та Луцького району, але в Єдиному державному реєстрі ця державна установа діє, хоч і перебуває в стані припинення своєї діяльності. Ось таке головотяпство.

Витяг з ЄДР засвідчує, що СЕС м. Луцька і Луцького району не ліквідовано

Ще однієї помилки допустилися в трудовій книжці Ольги Зизюк. Запис про дату звільнення, номер та дата наказу вказані з помилками. Тобто в записах є розбіжності. А такий наказ фактично не має юридичної сили. З реформою спішили, і людей насмішили.
Про зневажливе ставлення до досвідчених працівників свідчить і такий факт. Списки людей, яких позбавили роботи, просто переслали в Луцький міський центр зайнятості, не повідомивши про це навіть самих звільнених. Але про себе дорогих чиновники не забули. Зараз в новоствореній державній установі, працює не один і не два пенсіонери, до того ж керівниками середньої ланки. Мам з малолітніми дітьми викинули з роботи, а пенсіонери виявилися незамінними спеціалістами.
Не погоджуючись з рішенням Луцького міськрайонного суду, Ольга Зизюк звернулась в Апеляційний суд Волинської області. Тут до її прохань поставились уважніше. Суд врахував те, що на день звільнення вона мала на утриманні тримісячного сина та перебувала у відпустці по догляду до досягнення трирічного віку, а відтак зобов’язана бути працевлаштованою. «При звільненні О.О. Зизюк, - читаємо рішення Апеляційного суду Волинської області, - не були дотримані норми закону, оскільки ДЗ «Санітарно-епідеміологічна станція м Луцька та Луцького району самоусунувся від працевлаштування позивача…, будь-яка робота, яка б відповідала фаховому рівню та кваліфікації Зизюк О.О не пропонувалась» Апеляційний суд поновив Ольгу Зизюк на попередній роботі. Але супротив чинять міські та обласні чиновники, яким Ольга довела свою правоту.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області Ольгу Зизюк на роботі поневлено

Зараз в Луцькому міськрайонному управлінні головного управління Держсанепідемслужби України тишина і спокій, про звільнених людей ніхто і не згадує. Начальник цього управління І. М. Ульчак всю вину покладає на ліквідовану СЕС, мовляв, сам змушений був писати заяву в обласну державну установу, щоб взяли на роботу. Ми запитали Івана Миколайовича конкретно:
- Скільки людей залишилось без засобів для існування внаслідок такої реформи?
- Не знаю.
- Скільки обійшлась ліквідація СЕС?
- Не знаю.
- Скільки пенсіонерів працює зараз у вашому управлінні?
- Не знаю.
Як таке може бути, щоб керівник установи нічого не знав? Думаю всі добре знають про поневіряння тих, хто залишився без роботи, але мовчать, щоб і їх не попросили. Сфера медицини перетворилася на удільне князівство, а місцеві чиновники на маленьких князьків на рівні області, міста, району. Всі творять, що їм заманеться, бо знають, ніяких наслідків не буде, ніхто їх до відповідальності не притягне.
Приклад Ольги Зизюк, яка довела свою правоту в суді, міг би знадобитися її колегам - Ользі Новосад, Наталії Приході, Галині Теодорович, Ірині Ткачук та багатьом іншим. Але для цього треба діяти швидко і рішуче. Перш за все варто звернутись в прокуратуру про порушення права на працю, щоб ця поважна установа належно оцінила те, що діялося в СЕС м. Луцька та Луцького району наприкінці минулого року, коли молодих матерів просто викинули на вулицю. Чи не є свавіллям таке звільнення? Відповідь - за прокуратурою. Ми ж будемо раді, якщо це допоможе поновитись на роботі, хоч комусь з колишніх працівників СЕС. Але для цього варто проявити наполегливість і самим потерпілим.
Ярослав АНДРУСЯК