Справжній переполох в обласних чиновників викликали результати перевірки в дошкільних і навчальних закладах Волині молочної продукції, яку провели працівники обласного управління Дежсанепідемстанції та фахівці випробувальної лабораторії «Волиньстандартметрології». 
Із 34 зразків вершкового масла , сметани, кисломолочних і твердих сирів з дошкільних і шкільних закладів міст Ковеля, Луцька, Горохова, Володимира- Волинського, смт. Іваничі та Колки у 19 виявили рослинні жири, яких у молочній продукції, згідно з українським законодавством, не повинно бути взагалі.
Порушення визначили у 155 пробах вершкового масла і 16 – сиру твердого. Звичайно, неякісну продукцію забракували і вилучили. А скільки тих рослинних жирів діти зїли - ніхто уже не визначить.
- Як можна годувати дітей неякісною продукцією? Ми ж відповідаємо за дітей, довірених батьками. Усе це - на совісті постачальників , – обурювався на нараді в облдержадміністрації губернатор Борис Клімчук і рекомендував при проведенні тендерів надавати перевагу продукції місцевих виробників, яка є якісною і значно дешевшою.

Невдоволення губернатора Бориса Клімчука можна прочитати на сайті облдержадміністрації
На нараді також було прийнято рішення щомісячно проводити дослідження продуктів харчування за кошти постачальників – переможців тендерів в арбітражній випробувальній лабораторії «Волиньстандартметрології».
Невдоволення губернатора, як і тисяч батьків дітей, можна зрозуміти. Адже школярі на Волині й без того не надто здорові. За даними обласного управління охорони здоровя лише 46 відсотків учнів можуть в повному обсязі відвідувати уроки фізкультури, бо є відносно здоровими, 35 процентів – займаються підготовчою фізкультурою, бо мають хронічні захворювання, 17 процентів – за спеціальною програмою, бо надто слабке в них здоров`я. Все частіше діти хворіють не дитячими, а, так би мовити, дорослими хворобами – хронічними гастритами, недугами печінки , порушеннями обміну речовин, погіршенням зору і т.д. Крива показників цих хвороб щороку повзе вгору.
На думку медиків, саме екзотичні рослинні пальмові олії найчастіше і призводять до порушення обміну речовин в організмі дітей, сприяють ожирінню, спричиняють хвороби шлунка і печінки. Правда, ніхто з контролюючих органів не визначив, які саме олії добавляли в тваринне масло і сири. Це могли бути очищені пальмові олії, а могли бути і технічні, подібні до нашої оліфи, які поставляються в Україну для виробництва мила, інших мичих та змащувальних засобів. Відповісти на це ніхто не може, бо таких результатів аналізів взагалі нема. А наші бадяжники- виробники здатні і не на таке. Вони навчилися з однієї пачки справжнього білоруського коров’ячого масла, додаючи рослинні жири, виготовляти 3 пачки українського самопалу. Ось такий дикий бізнес на здоров'ї людей при відсутності державного контролю.
Спробуємо розібратися, чому неякісні продукти потрапляють в дитсадки і школи. Прискіпливо вивчаючи це питання та прислухаючись до думок фахівців, можна прийти до висновку, що дана проблема має дві складові. По-перше – це організація процесу харчування, по-друге – здійснення контролю за якістю. Те, що контролери виявили олію в молочних продуктах, є скоріше винятком, ніж закономірністю. Дав губернатор наказ перевірити молокопродукти в дошкільних і шкільних закладах, тоді і виявили кричущі факти порушень. Якщо б не було такої команди, то ніхто зловживань не виявив би і не знав, що споживають діти. Подібні недоліки, з усього видно, повторювались з року в рік, але на них не звертали уваги, бо не було вказівки зверху.
Проаналізуємо, як в області організовано сам процес харчування в дитячих навчальних закладах (ДНЗ) і школах.
- Все відбувається відповідно до діючого законодавства України за тендерною схемою, - пояснив начальник обласного управління освіти і науки Олександр Хомич. - Міські і районні відділи освіти разом з місцевими органами влади наприкінці кожного року проводять конкурс за участю не менше 2 – 3 претендентів і визначають хто буде забезпечувати школи і дошкільні заклади продуктами харчування. Виграє той, хто запропонує найкращу пропозицію.

Про недосконале українське законодавство щодо тендерних закупівель доводилось чути від усіх, з ким спілкувався. Це законодавство скоріше спрямоване для відмивання державних коштів, ніж на проведення справжніх конкурсних торгів. Але маємо те, що маємо. На місцях це законодавство мусять виконувати. А термін «найкраща пропозиція» під час проведення тендерів зводиться до того, що виграє здебільшого той, хто запропонував найдешевші послуги. Та не завжди найдешевше є найкращим. І така дешевизна вилазить боком, скупий змушений платити двічі, або отримувати неякісну продукцію.
Всього 2013 року на харчування в школах і ДНЗ, училищах, технікумах, спеціальних навчальних закладах Волині державою виділено майже 87,7 млн. гривень, ще 27,3 млн. гривень внесли батьки і меценати, тобто , всього витрачено майже 115 млн. гривень.
- У дитячих садочках відповідно до діючого законодавства на селі 70 процентів вартості харчування сплачує держава і лише 30 відсотків – батьки, а в містах співвідношення 50 до 50-ти,- пояснив провідний спеціаліст департаменту фінансів облдержадміністрації Юрій Фридюк. - У школах для учнів 1 – 4 класів обіди фінансує держава. Учні 5 – 11 класів харчуються за власні кошти. Безкоштовним харчуванням забезпечуються діти-сироти, напівсироти, діти з малозабезпечених сімей. На повному державному забезпеченні школи–інтернати, спеціалізовані навчальні заклади, учні –сироти професійних і вищих технічних училищ та багатодітних родин.
Здавалося б, цифра виділених на дитяче харчування коштів є великою. А насправді в середньому обід учня в школі коштує 6 гривень, дитини в дитсадку – 10 гривень, в професійно-технічних і вищих технічних училищах одноразове харчування обходиться в 16 гривень, а триразове – в 40 гривень. Гроші мізерні, але кухарі навчилися і за ці незначні кошти готувати смачні страви.

Смачно готують обіди в їдальні Луцької спеціалізованої школи №1
Підсумок проведення тендерів простий – той, хто його виграв , зобов’язаний поставляти якісну продукцію в дитсадки, школи, училища , інтернати, технікуми. І тут виникає основна проблема – контроль за якістю їжі. Він фактично відсутній. В області немає жодної інстанції, яка б систематично здійснювала аналіз того, що їдять діти. Перевірки тією ж санстанцією чи іншою компетентною установою проводяться від випадку до випадку. Всі, від освітян до перевіряючих, просять Бога, щоб не трапилось, особливо в літні місяці, чогось надзвичайного.
Добре, що недавно перевірка виявила в молочних продуктах рослинну олію, але це - тільки одне з багатьох порушень у сфері дитячого харчування. Досі ніхто не перевіряє продукцію на вміст ГМО (генномодифіковані організми), холестерину, нітратів і нітриіви, гербіцидів і пестицидів, інших хімічних сполук. А вони ще небезпечніші, ніж пальмова чи кокосова олії. Зокрема, генномодифіковані продукти, а це здебільшого соя і кукурудза, вкрай негативно впливають на спадковість, призводять до безпліддя. Нітрати і нітрити в овочах і фруктах викликають онкозахворювання, гербіциди і пестициди руйнують нервову систему і печінку. Чому ж тоді ніхто систематично не проводить перевірку на вміст цих шкідливих сполук? А все тому, що на місцях, в районах і містах, немає необхідного обладнання і устаткування для проведення таких аналізів. Таке можна зробити тільки в єдиній арбітражній випробовувальній лабораторії «Волиньстандартметрології», що знаходиться в Луцьку на вулиці Лідавській.
- Нам заборонено безпосередньо здійснювати контроль за якістю продуктів харчування, - пояснила заступник директора «Волиньстандартметрології» Тетяна Єрко. – Ми можемо проводити аналізи найвищої складності. Наша лабораторія є госпрозрахунковим підприємством, роботи виконуємо за відповідну плату. Коштує це недешево, тому мало хто звертається до нас.
Управління Держепідемслужби у Волинській області провести комплексну перевірку продуктів харчування не має змоги. Тут триває реорганізація, десятки людей скоротили, лабораторія технічно оснащена дуже слабо. Тому, як годиться, обходяться періодичними оглядовими перевірками.
Управління захисту споживачів області теж час від часу перевіряє тих, хто поставляє дитяче харчування, виявляє недоліки, накладає незначні штрафи. Ефективність таких дій незначна. Сплативши за порушення невеликий штраф, наприклад, луцькі приватні підприємства «Тиверія» і «Вестпрод», знову взялися за старе, неякісні поставки продовжувалися.
Методика перевірок в управлінні захисту прав споживачів видається дивною . Що б її провести відповідно до діючого законодавства заяву скаржника відправляють в Київ. І тільки після отриманого із столиці погодження, а це може тривати до 10 днів, організовують перевірку. Не методика, а діагноз.
Виходить, що комплексно контролювати якість продукції харчування у школах і дошкільних закладах визначати наявність в ній тих чи інших шкідливих хімічних сполук в нашій області фактично нема кому.
Найбільше бояться порушники перевірок прокурорських працівників. Вони здійснюють нагляд від часу проведення тендерів, застосовують санкції за допущені порушення. Начальник відділу захисту прав і свобод дітей обласної прокуратури Сергій Самчук пообіцяв нам детально розповісти як вирішуються проблемні питання у сфері дитячого й шкільного харчування одразу після Нвого року. Що ж, почекаємо. 
На сьогодні ситуація з харчуванням дітей в області є тривожною. Масово відбуваються тендери, в них беруть участь і ті, хто неодноразово допускав порушення. Проводити детальні аналізи дитячої їжі ніхто, з усього видно, не буде, бо це надто затратно. Все піде за старою схемою. Виробники і переможці тендерів і надалі постачатимуть неякісні продукти, перевіряючі, в силу їх можливостей, будуть робити вигляд, що контролюють і карають порушників, а діти і надалі споживатимуть обіди і не знатимуть, скільки в них пальмової олії, ГМО сполук, холестерину. нітратів чи гербіцидів.

Ярослав АНДРУСЯК