Про махінації і кримінальні пригоди цієї людини за останні п’ять років можна написати детективний роман. Здавалося б, в правовій державі такі афери вчиняти  неможливо, це ніби продовження  телепередачі «Очевидне – неймовірне». Особа, яку потерпілі звинувачують у шахрайстві і привласненні понад  півмільйона доларів США, нанесенні тілесних  пошкоджень, хуліганстві і погрозах розправою заявникам, проти якої зареєстровано більше десятка кримінальних проваджень, спокійно і нагло продовжує свої кримінальні гастролі областю, її ніхто не затримував і не має наміру затримувати. Якщо великий комбінатор Остап Бендер, заснувавши фірму «Рога і копита» діяв  у хаосний  період НЕПу, то наш герой  безкарно оббирає людей в наші дні, здійснює безчинства і свавілля під надійною опікою працівників міліції та прокуратури.

      Розповімо про деякі його «подвиги», і читачі самі зможуть зробити належні висновки. 2008 року до Тетяни Чайки звернувся такий собі Юрій Вознюк , щоб купити в неї будинок в передмісті Луцька. Чоловік Тетяни Олексій  тоді серйозно займався бізнесом, на викупленій землі в районі Струмівки збудував кілька елітних житлових особняків і розпродував їх бажаючим. Обставини склалися так , що Олексій  Чайка на той час перебував  за кордоном , в Англії. Розпоряджалася нерухомістю Тетяна. Вона уклала з Юрієм Возняком договір купівлі – продажу будинку,  покупець мав повністю розрахуватися в червні наступного року. Так трапилося, що стали вони ще й сусідами.

Тетяна Чайка натерпілася багато

     Головне правило для аферистів, на думку психологів, це увійти в довіру, друге – діяти нагло і зухвало,  третє - залякування і шантаж. Саме так відбулося і в нашому випадку.

     - Коли настав день розрахунку, мене  з Ольгою Кондратьєвою, сестрою одного з високопосадовців  Луцької міліції , запросили в кафе  обговорити  питання оплати за будинок, - пояснює  Тетяна Чайка.-  Грошей у Вознюка не було, мали вирішити, що робити далі. Мене пригостили кавою, від якої стало зле,  а в цей же час грабували мій будинок. Вкрали 140 тисяч доларів. Зламу дверей не було, ключі у мене скоріш за все викрали або зробили дублікат. Згодом Кондратьєва звинуватила в крадіжці саме Вознюка, але її слова до уваги ніхто з правоохоронців не бере.

       Тоді, після крадіжки,  Вознюк з Кондратьєвою на словах  співчували  Чайці, підтримували її, тобто ввійшли в довіру потерпілої.

      - Заяву про пограбування в Луцькому райвідділі міліції  приймати спочатку не захотіли , - продовжує розмову Олексій Чайка. -   Ніхто не поцікавився і тим , що одразу після крадіжки Вознюк розбагатів , зокрема купив дорогий позашляховик. Справу про цю крадіжку ніхто не розслідує і досі.


Справа зрушила з місця, коли за розслідування махінацій взявся сам Олексій Чайка

       Далі з пограбованою Тетяною Чайкою відбувається ще одна загадкова історія.

    - Одного разу я поїхала помити свій автомобіль на автомийку, - продовжує розповідь Тетяна. – Випадково мимохідь побачила там Юрія Вознюка. Коли приїхала додому , до мене підійшли троє людей в цивільному . Як згодом виявилося ,це були працівники Луцького міськвідділу міліції – Романюк, Бекеша і Гамольчук.

     Далі читаємо скаргу Тетяни Чайки в обласну прокуратуру та начальнику внутрішньої  безпеки УМВС України у Волинській області: «Я поцікавилася, чим моя особистість їх зацікавила, на що вони мені повідомили, що  їх цікавить  мій автомобіль, який знаходиться на іноземній реєстрації і що нібито у них є сумніви в законності підстав перебування його на території України. Я надала відповідні документи на належний мені автомобіль і  які свідчили про моє право власності на даний автомобіль та законні підстави його перебування на території  України. Дані працівники оглянувши документи заявили, що мій автомобіль   «лівий» і мені потрібно з ними проїхати у міськвідділ м. Луцька. Я попросила аргументувати їхню вимогу, адже впевнена у справжності документів , а також легальності пересування на своєму автомобілі на Україні. Після чого мені пригрозили застосувати до мене фізичну  силу і заставили поїхати за ними спільно з міліціонером Романюком до відділу міліції у м. Луцьку.

      Приблизно з 17– 00 год. , мене залишили невідомо чого чекати біля чергового під наглядом жінки міліціонера та ще кількох працівників у штацькому. При цьому нічого не пояснюючи у мене забрали особисті речі та мобільні засоби зв’язку…  Я заявила про незаконність їхніх дій , а також поставила вимогу про надання мені можливості зв’язатися  з моїм адвокатом та надати можливість повідомити рідних про місце свого перебування. На що у грубій  формі Романюк почав хамити та повідомив , що у мене взагалі немає ніяких прав і щоб  я скаржилась в ООН. Приблизно через годину вони спустилися в фойє міськвідділу ще з якимись людьми і повідомили  , що  це поняті, та запропонували мені пройти до мого автомобіля  для огляду. Під час огляду  приблизно в 19 -00 годині, було дуже темно (відбувалось це в січні 2010 року – ред..),  міліціонер Романюк невідомо звідки дістав з автомобіля три пакетики якогось порошку та пред’явив мені та понятим. Після чого мене безпідставно у принизливій формі освідчували на предмет вживання  наркотиків у місцевому наркодиспансері… Працівники міліції протягом чотирьох годин цікавилися, де перебуває мій чоловік, яке майно за мною рахується, скільки у мене є грошей, яка нерухомість перебуває у моїй власності… Автомобіль… загнали на штрафмайданчик…».

    Ті, які організували цю операцію з наркотиками, діяли як досвідчені психологи, вони намагалися переключити увагу Тетяни на більшу загрозу. Їй вже було не  до пограбування житла, її звинувачували у зберіганні наркотиків. А це - сувора стаття. З потерпілої  вона ставала підозрюваною. І тут знову « співчуття» проявив Вознюк, він навіть забрав її з Луцького міськвідділу міліції.  Порадив Тетяні поїхати відпочити, а сам пообіцяв придбати  для неї наділ землі в Старій Вижівці і попросив на це гроші.

   - Я при свідку Тетяні Субтельній дала Юрію Возняку 120 тисяч доларів США на придбання землі. Він пообіцяв оформити всі документи на нашу родину, -  пояснила Тетяна Чайка. 

     Згодом дії правоохоронців , які затримали Тетяну з «білим порошком»  прокуратура визнала незаконними.  А в пакетах «в результаті проведення якісних хімічних реакцій та дослідження …у складі наданої на дослідження порошкоподібної речовини білого кольору наркотичних алкалоїдів опію, героїну , амфетаміну, метамфетаміну, метилендіоксиметамфетаміну (МДМА) не виявлено».  Це підтверджено експертизою науково–дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Волинській області. Міліціонери, які фабрикували цю справу, звільнилися з органів міліції. Тільки чому не дали правової оцінки їх незаконним діям, відповідно не покарали за затримання Тетяни з порушеннями законів, за погрози і психологічний тиск, чому не вияснили, хто підкинув ці фальшиві наркотики. А може , плата за  фабрикування  цієї справи була настільки солідною, що дрібні міліцейськи чини пожертвували за неї погонами?

      - Взявши  гроші , Вознюк на придбаній землі організував в Старій Вижівці деревообробне підприємство, закупив обладнання, але оформив  все це не на Тетяну , а на свого родича, - додає Олексій Чайка.  -  Про це я дізнався, коли  приїхав  із-за кордону. Згодом виявилася ще одна неприємність,  зникли  документи на власність станції підйому   та  очистки  вод у Ковелі. Обладнання з Ковеля  пропало, його варварськими методами вирізали і здали на металобрухт.  До цього   приклав  руки той же Юрій Вознюк.  Але це вдасться зясувати  не одразу.

     Олексій , як колишній працівник міліції , взявся сам розслідувати махінації Вознюка. Правоохоронці   кричущі факти зловживань розслідувати не хотіли. Він поїхав у Стару Вижівку, там побачив окремі вузли і агрегати  з ковельської  станції. Наполіг, щоб правоохоронці оформили все документально.

   Однак , як раніше ковельські міліціонери не змогли зясувати , куди поділося ,і як так безперешкодно вивезли більше 313 тонн металоконструкцій. Це ж більше 5 –ти вагонів металобрухту вартістю понад  800 тисяч гривень. Все це устаткування треба ж було десь і комусь порізати , завантажити , вивезти , хтось же здійснював проплату за металобрухт, тобто відбувався обіг коштів, хтось отримував гроші.  Цим ніхто не цікавився , поки за справу не взявся сам Олексій Чайка. Колишні працівники міліції розповідали нам, але просили не називати прізвищ, що бізнесом металобрухту опікується один з високих чинів обласної міліції, тому в районах безкарно діють десятки нелегальних приймальних  пунктів  металолому, які нерідко організовують колишні міліціонери, а тому справи  про крадіжки металу в людей, з дач фактично не порушуються і не розслідуються. І справді , навіщо руйнувати такий прибутковий бізнес.

Понищене приміщення Ковельської станції підйому та очистки вод, з якої вивезли все технологічне обладнання і здали на металобрухт

        Але повернемося у 2011 рік, коли Тетяна Чайка  почала розуміти, хто саме причетний до її негараздів і нещасть. І тоді  Вознюк  вдався не просто до залякування та шантажу Тетяни, а , як вона стверджує, до замаху на її життя. В серпні того року Тетяна разом з своїми родичами і знайомими Оксаною  Черняк, Тетяною Субтельною та Григорієм  Веліщуком після святкування Дня міста поїхали в сторону Гнідави. Біля моста через Стир на вулиці Данила Галицького автомобіль Тетяни підрізав «мерседес»   Вознюка. Правда, на той час  Юрій Вознюк  став Юрій Боярин, він змінив прізвище, всього за останні роки він тричі міняв паспорти. 

- Він хотів вирвати ключі від машини, але це йому не вдалося. Тоді він схопив мене за шию і почав душити, - з тривогою згадує Тетяна Чайка.

     Згодом експертиза виявила в потерпілої зміщення шийних хребців, її постійно мучить біль. Тетяна звернулася з заявою в Луцький міський відділ міліції. Як розглянули заяву, неважко здогадатися. Правильно, лейтенант міліції відділу дільничих інспекторів  Андрій Чернацький  ( зараз уже теж колишній працівник міліції – ред.) своєю постановою відмовив в порушенні кримінальної справи, стосовно Боярина–Вознюка. А тому наш герой і надалі спокійно  міг шахраювати, бити людей , погрожувати їм, що він і робив , але про це згодом.

   І тільки майже через два роки Тетяна Чайка в судовому порядку домоглася справедливості. Луцький міськрайонний суд  24 травня 2013 року скасував постанову дільничного інспектора і направив матеріали  у Луцький міський відділ міліції для проведення додаткової перевірки. Але досі, зі слів адвоката Тетяни, Боярина звинувачують лише в нанесенні легких тілесних пошкоджень , хуліганські дії  правоохоронці поки що не розглядають. Виходить, душив  він  Тетяну з  благими намірами.

   Ми розповіли лише про декілька подвигів Вознюка – Боярина. Однак, в Луцькому міськвідділі міліції є документи про більше десятка проваджень про шахрайство,хуліганство, крадіжки, тілесні ушкодження, незаконне поводження зі зброєю нашим фігурантом. Достеменно знають міліціонери і про арсенал  Вознюка- Боярина, що є в нього і пістолет, і карабін, і гладкоствольна зброя. Добре відомо правоохоронцям і про оборудки, і про правопорушення, вчинені не ним тільки в  Луцьку, але й у Ківерцівському, Ковельському, Луцькому районах, а також за межами України, зокрема щодо бізнесмена з Польщі, якого волинський комбінатор «кинув» більш як на 300 тисяч доларів США.

Про все це обізнані і в прокуратурі, і в міліції, але всі мовчать, роблять вигляд , що нічого не знають. А  навіщо нищити курку, яка роками несе їм золоті яйця. Про інші кримінальні  історії нашого героя , думки та коментарі  колишніх міліціонерів з цього приводу розповімо в наступній публікації.

        Ярослав АНДРУСЯК