Зараз 83-річна Євгенія Данилівна Климюк найбільше шкодує за тим, що колись, у  2008 році звернулась до Луцької міської ради з проханням допомогти їй, вдові ветерана Великої Вітчизняної війни провести ремонт.  Той ремонт перетворився на справжній жах: після його проведення будинок став аварійним, стіни після дощу бють током, а міські чиновники, покриваючи бракоробів і корупціонерів із структур міськради, проявляють цинізм у відношенні до старенької вдови і її сімї.

      Дім, який в 60-ті роки минулого століття, звів Володимир  Харлампієвич Климюк зовні залишається добротним, але за півстоліття існування  потребував  ремонту – де-не-де протікав дах, в окремих місцях прогнила підлога. Після його смерті, 1985 році, у сімї залишились одні жінки – вдова Євгенія Данилівна, їхня донька Світлана Драган, онука Олена, згодом на світ появилась і правнучка.

     - Краще б не зверталися у департамент соціальної політики Луцької міськради, - нарікає Світлана Драган. – Моя мама, відповідно до закону України  «Про  статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» має право скористатися пільгою провести капітальний ремонт помешкання за державний кошт.

      Євгенія Данилівна звернулася з відповідною заявою в травні 2008 року до Луцької міської ради. Згодом їй повідомили, що ремонт буде виконано у порядку черговості.  Більш як через рік, у вересні 2009 року до вдови приїхала виїзна комісія і обстежила будинок. Ні вдову, ні членів її сімї ніхто не ознайомив з переліком тих  робіт, які потрібно виконати, ні з кошторисом. Поважні представники 23 вересня 2009 р. констатували: « Комісія дійшла висновку про те, що будинок Климюк Є.Д. потребує капітального ремонту». Тут же хтось із членів комісії порадив написати заяву про заміну електропроводки  і даху.

      - Дах будинку, покритий шифером, протікав, тому його справді треба було лагодити, - продовжує  Світлана Драган. – А електропроводка, як на мене, була у доброму стані, варто було лише замінити розетки, вимикачі і лічильник.

     Однак, фахівці із підприємства-підрядника «Енергія-1», з яким Луцька міська рада уклала договір, розпочала ремонтні роботи із заміни електропроводки. « Акт обстеження об’єкту електропостачання» підписаний  2 квітня 2009 року інспектором ВАТ «Волиньобленерго» свідчить, що гострої потреби у повній заміні електричної проводки не було,  а потрібно було встановити належне  кріплення,  закрутити болт під лічильником, сфазувати його і зачистити контатакти на запобіжниках.  Робота електриків-бракоробів з «Енергії-1» перетворилась для сімї на справжнє пекло. Сліди їхньої халтури видно і по сьогодні. Обсяг роботи, яку 2-3 кваліфіковані спеціалісти могли виконати не більше як за  2 дні, вони розтягнули до кінця року. Спершу вирвали частину мідної проводки і замінили її на алюмінієву, хоч це категорично заборонено правилами техніки безпеки. Канали , в які проклали  дроти, заляпали штукатуркою. Через порушення при прокладанні проводки, в будинку згодом виникла пожежа, збитки на щастя виявилися незначними, ніхто не постраждав.

      - Ми знову звернулися в «Волиньобленерго», розповіли, що трапилося, - продовжує Світлана Драган.- Приїхали  інспектори і зробили припис, щоб повністю  замінили проводку на мідну. Електрики з «Енергії-1»  знову почали трощити штукатурку і  прокладати мідні проводи. Належних інструментів у них не було,  робили отвори і канали в основному при допомозі важких молотків, гамселили так, що по стінах пішли тріщини. Їх ніхто не заштукатурив, проводи видніються і зараз. Мати просила не чіпати тої проводки, а замінити лише розетки і світильники, але нас ніхто не слухав. Нас звинуватили, що ми перешкоджаємо роботі, викликали навіть міліцію.

   Старання електриків видніються і досі. Світильник при вході в будинок не обштукатурений. Дешеві китайські вимикачі і розетки належно не закріплені в гніздах, вони теліпаються,  у залі світиться лише половина люстри, яка  висить лише на самому електропроводі, не завжди можна подивитися і телевізор, бо «скаче» напруга, електролічильник чомусь коротить і бє током, особливо після дощу.

      Світлана Драган неодноразово  намагалася вияснити в міському департаменті соціальної політики кошторис виконаних робіт, тобто скільки коштує халтура електриків. Але чиновники робили з цього секрет. Лише  при допомозі одного із депутатів міськради вдалося ознайомитися з документами. Заміна електричної проводки міській казні обійшлася у 8 420 грн.  Що це – безоплатний ремонт для ветерана, чи відмивання державних коштів? До того в кошторис включено вартість малярних і штукатурних робіт, які взагалі не проводились.

     Одночасно із електротехнічними роботами таж сама підрядна організація «Енергія-1» хотіла розпочати заміну даху на будинку Євгенії Климюк. І це в пору холодної дощової осені.  Згодом в тому, що покрівельні роботи затягнулися,  Луцький міський голова Микола Романюк звинуватить саму Євгенію Данилівну. Ось що він пише у своєму листі до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідаючи на скаргу Євгенії Климюк: «…В період з 12 жовтня по 10 листопада 2009 року через несприятливі умови(опади у вигляді дощу) роботи із заміни покрівлі даху будинку участі у розгляді питання щодо ходу виконання ремонтних робіт Ви відмовились.

      ЦСТРІ «Енергія-1» підрядна організація надала замовнику робіт – департаменту соціальної політики акти,якими було зафіксовано факт перешкоджання проведенню ремонтних робіт, передбачених Договором підряду.

    26 листопада 2009 року було зафіксовано факт перешкоджання завезенню працівниками ЦСТРІ «Енергія-1» будівельних матеріалів(метало профіль оцинкований, дошка оббивочна), які передбачені кошторисом для виконання ремонтних робіт із заміни покрівлі даху, актом, який складено за участю членів комісії та представників управління муніципальної поліції.

      У зв’язку із тим, що під час проведення безоплатного капітального ремонту будинку створено умови, що перешкоджали виконанню умов Договору, комісією … було прийнято рішення (протокол №29 від 27.11.09) завершити ремонтні роботи, пов’язані з ремонтом електромережі із заміною арматури (вимикачів, розеток тощо)… не приступаючи до ремонтних робіт із заміни покрівлі даху.»

     Це ж треба мати глузд, щоб звинуватити  вдову, яка не дозволила   перед початком зими розкрити дах своєї хати. В будинку крім літньої жінки, її дочки і внуки знаходилась і крихітна правнучка. Та й хто зимою покрівлю  міняє?

     До ремонту халтурники з «Енергії-1» приступили вже наступного 2010 року. Планували  поміняти покрівлю влітку, а розпочали роботи чомусь лише в жовтні.

     - Надворі була холоднеча, коли розібрали старий шифер. Дах вирішили крити металопрофілем,  - пояснює Світлана Драган.  – Стару основу покрівлі розібрали, а листи металопрофілю постелили на розбитий карниз. Деревяний каркас під металопрофіль зробили неякісно, тому листи прогнулися, з них дощ потрапляє на стелю. Затікає також довкола комина.

     Ми не полінувалися і полізли на горище будинку. За свою журналістську практику довелось побувати на сотнях будмайданчиків, великих і малих обєктах. Бачив і авральні ситуації і неякісне будівництво та ремонт. Але такої розрухи, яку вчинили так звані  ремонтники з будинком Євгенії Климюк ще бачити не доводилось. Після проведеного Луцькою міською радою капремонту, дім фактично став аварійним:  несучі стіни в тріщинах, підлога в усіх кімнатах прогнила (за 8, 42 тис. грн. можна  було придбати тоді більше 10 куб. м дошки і поміняти підлогу в трьох будинках), у двох кімнатах зі стелі відпали великі куски штукатурки, кути кімнат в плісняві від вологи.  А все тому, що неякісно, з грубими порушеннями облаштовано дах.  Деревяних  обрешіток під металопрофілем немає, тому він прогинається, вода потрапляє на горище і стелю. Відсутня теплоізоляція, тому  взимку  холод потрапляє  на горище. Одним словом, все зроблено  тяп- ляп…

     Невдоволені  якістю ремонтів Євгенія Данилівна Климюк і її дочка Світлана Драган почали писати скарги. Спершу до Луцької міської ради, потім в міську і обласну прокуратури, різні контролюючі інстанції.  У Луцькій міськраді і її структурних підрозділах детально вивчати  і аналізувати ті скарги ніхто не хотів, адже самі ж вони виділяли кошти на ремонт, самі наймали ремонтників, самі підписували акти виконаних робіт. Хто ж визнає суцільний брак під час проведення ремонтів, визнає свою власну вину? Така холуйська поведінка за часів режиму  Януковича була повсюдною -  владі перечити ніхто не  наважувався, всі обслуговували владу і потурали їй. Тому з міськради скаржникам надсилали формальні відписки, мовляв,  всі виділені кошти освоєно і відчепіться. В жодній відповіді з міськради ніхто навіть не згадує про якість робіт. Члени різних комісій не наважились сказати, що нова  електропроводка бє током, а зведений дах – суцільний брак. Виділені кошти не освоїли, а змарнували, викинули на вітер. Недоліки і брак ніхто усувати не збирається. До того ж людям створили великі незручності.

     Мати з дочкою писали все нові скарги. Коли їх кількість перевалила за півсотні, з квітня 2011 року з міськради відповіді перестали давати. В своїх писульках  Луцький  міський голова Микола Романюк, його заступники Святослав Кравчук, Лариса Соколовська і навіть керівник департаменту житлово- коммунального господарства Іван Кубіцький зухвало повідомляють: «На засіданні постійної комісії міськради з питань розгляду звернень громадян прийнято рішення ваші звернення не розглядати». Це вже вершина чиновницького цинізму.

     Шановні керівники Луцької міськради, часи свавілля ,  зневаги і хамства до людей режиму Януковича закінчилися! Напевне і вам пора уважніше  і чуйніше ставитися до простолюду, зокрема до вдови ветерана  війни та його родини. Цікаво, як би ви  відреагували на якість такого ремонту (уважно подивіться фото) у ваших непосильною працею  зведених особняках і квартирах?!

   Звертались бідолашні  жінки за допомогою в обласну і міську прокуратури. Там з усього видно, розглядають  більш важливі питання, а тому, Євгенії Данилівні допомогти ніхто не зміг чи не захотів. Прокурор міста Сергій Данілін взагалі вбачає, що «підстав для прокурорського реагування на даний час не вбачається». Відповіді  колишніх  прокурорів  області  Андрія Гіля, Андрія Параки, заступників С. Чигура, В. Невірця зводяться до того,що «підстави для внесення прокурорського реагування…відсутні.»  Деякі відповіді з прокуратури написані під кальку, тексти одинакові, змінено тільки дати і прізвища тих, хто підписував. З усього видно , прокуратура обслуговувала владу, а не вирішувала проблеми простих людей. Ніхто з прокурорів не захотів побачити кричущих недоліків при проведенні ремонтів, марнування державних грошей. Вони навіть не ознайомилися з висновками Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз і контрольно – ревізійного управління у  Волинській  області, де конкретно вказані  обставини, що спричинили брак при проведенні ремонту. Ніхто не звернув уваги на висновок заступника начальника Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації  Ярослава Сеника, де чітко вказано: «Перевіркою на місці  встановлено наступне. Роботи  з капітального ремонту даху проводились без належної проектної документації, що унеможливлює перевірку якості виконання  будівельних робіт. Технічний нагляд за їх веденням не здійснювався.

     Роботи по заміні електропроводки проводилися за неузгодженим з Луцькою міською філією ВАТ «Волиньобленерго» проектом. Технічний нагляд за цими роботами також не здійснювався.»

     В цьому то і головна причина всіх проблем. Без проектної документації і здійснення належного технічного нагляду дуже легко халтурити, робити брак, здійснювати приписки, відмивати державні гроші, тобто вчиняти корупційні дії. Напевне, не випадково директора підрядної будівельної організації  «Енергія-1» Леоніда Мацюка згодом було засуджено за службову недбалість та підробку тендерної документації.

    …Наступає  День Перемоги, день  памяті за загиблими воїнами  війни і вшанування ще живих ветеранів і свідків тих буремних літ. Як завжди міський голова і його свита підуть на Меморіал Слави, покладуть квіти до обеліска, вручать дарунки літнім ветеранам. Хотілося б щоб в  цей день  луцькі чиновники згадали і про вдову Євгенію Данилівну Климюк і в знак поваги до неї нарешті вирішили її проблему з ремонтом будинку, який звів колишній солдат Володимир Харлампович Климюк.

      Якщо цього не трапиться, то сподіваємося,що свою некорумпованість і небайдужість проявлять працівники прокуратури. Їм  хочеться побажати,щоб вони  самі виїжджали до скаржників і розбиралися з їхніми проблемами. А то і надалі діє ганебна схема: прокурори направляють скарги на реагування тим, на кого скаржаться, зокрема в міськраду, звідти приходять викривлені, брехливі відписки (хто ж погане про себе напише?), на підставі чого клерки з прокуратури готують скаржникам формальні відповіді, а керівники підписують всю цю офіційну  макулатуру. Шановні прокурори, дайте нарешті принципову оцінку бракоробам- ремонтникам, замовникам халтури з Луцької міської ради, які змарнували державні кошти,  а будинок вдови належно не відремонтували.

       Ярослав АНДРУСЯК