У редакції газети «Волинь-нова» відбулася «пряма лінія» ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана. Разом із ним на запитання студентів, майбутніх абітурієнтів та їхніх батьків відповідали проректор із навчальної роботи Світлана Гаврилюк та відповідальний секретар приймальної комісії Андрій Слащук. Пише газета Волинь-Нова.

— Що зміниться у навчальному процесі вишу після підписання політичної угоди з Європейським Союзом?
Коцан І.Я.: – Галузеві стандарти вищої освіти будуть єдиними і відповідатимуть європейським нормам. Це означає, що наші студенти стануть більш академічно мобільними, наші дипломи та кваліфікації визнаватимуть, ми будемо конкурентоспроможними на європейському ринку праці й матимемо доступ до нових навчальних можливостей, освітянських та наукових послуг.

Болонська система в Україні кардинально відрізняється від такої ж системи європейських університетів. Там кожен студент із першого курсу може займатися науковою роботою, викладач має можливість готувати та розробляти проекти, які фінансує держава через систему грантів. Навантаження українських науковців удвічі-втричі перевищує навантаження європейських колег, а науково–дослідна робота практично не фінансується. Щоб повноцінно перейти на європейський рівень, треба перетворити наш університет на науково–дослідну установу. Найближчим часом ми плануємо створити низку нових наукових лабораторій – центр біотехнології та мікробіології, здоров’я нації, біоінформатики, дієти та харчування, фармакології, охорони навколишнього середовища, енергозбереження, робототехніки і комп’ютерних технологій, дизайну.
— Як складати сесію заочникам, які проходять військову службу, а їх не відпускають через складну ситуацію в країні?
Гаврилюк С. В.: – Ми максимально сприятимемо, щоб призовники, які виконують свій громадянський обов’язок, зберегли статус студента Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та отримали диплом про вищу освіту. Є студенти, яких відпускають на два–три дні, вони приїжджають, пишуть заяву, і ми даємо їм можливість індивідуально скласти сесію. Державну екзаменаційну комісію затверджують на рік, але ми все одно стараємося відкоригувати графік її роботи і підлаштувати його під студента, який до кінця цього року зможе приїхати і скласти сесію. Можливість дострокового або індивідуального складання сесії та проходження державної атестації надаємо за умови короткострокового звільнення зі служби. Ми надсилаємо листи до військових частин із проханням на кілька днів відпустити на сесію та державну атестацію військовозобов'язаних, які є студентами, особливо якщо це стосується випускників. Уже маємо понад десять таких звернень від призовників, і всі питання вирішували позитивно.
— Чи змінилися цьогоріч умови вступу до вишу?
Слащук А. М.: – Так, нещодавно Міністерство освіти і науки оприлюднило їх на своєму сайті. Абітурієнти зможуть подавати сертифікати ЗНО, видані у 2008—2014 роках, максимальний бал атестата — 60 балів. Вступна кампанія розпочнеться 11 липня, заяви від вступників на денну форму навчання на основі повної загальної середньої освіти прийматимуть до 12.00 1 серпня. Випускники, які вступають на основі повної загальної середньої освіти і будуть проходити співбесіду чи творчі конкурси, мають встигнути подати документи до 24 липня. Співбесіди та вступні екзамени у вищих навчальних закладах відбуватимуться з 25 липня до 1 серпня, творчі конкурси — у кілька сесій, з 21 липня до 1 серпня.
     
     НЕ ТРЕБА ДАВАТИ ХАБАРІВ
     — Коли розпочнеться будівництво студентського містечка на вулиці Володимирській?
Коцан І.Я.: – Цей проект ми назвали «Науково–технологічний парк Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки» і над його реалізацією працюємо вже п'ять років. Насамперед подбаємо про наукові лабораторії та інфраструктуру навколо них. На території студмістечка розташуються наукові та виробничі приміщення, бібліотечний корпус, центр дозвілля, спортивний комплекс, басейн, їдальня. Збудуємо і два 9–поверхові гуртожитки для студентів та житловий будинок на 216 квартир для викладачів.
Спочатку ректорат розглядав можливість облаштувати студмістечко державним коштом. Але наразі чекаємо підписання економічної частини Угоди з ЄС, щоб залучити до будівництва наукового парку гроші Євросоюзу. Також розпочали переговори з посольством Європейського Союзу в Україні, із представником Посольства України у Брюсселі Костянтином Єлісєєвим. Проектна документація на стадії завершення завдяки сприянню голови наглядової ради Ігоря Палиці. Гадаю, що протягом трьох років ми збудуємо наше студмістечко.
— Якщо дитина навчається на платній формі навчання, чи має вона право перейти на державну?
Гаврилюк С. В.: – Звісно. Щороку з різних причин звільняється кілька державних місць. Позачергово переводимо на бюджетні місця дітей–сиріт, позбавлених батьківського піклування, інвалідів І–ІІ груп, дітей із малозабезпечених сімей. Якщо таких немає, то визначальним критерієм є навчальні досягнення студента, зокрема рейтинг успішності.
— Які перспективи поліпшити житлові умови студентів та викладачів?
Коцан І.Я.: – Нині університет має шість гуртожитків, де проживає дві з половиною із восьми тисяч студентів, які навчаються стаціонарно. За минулі два роки з допомогою фонду Ігоря Палиці у більшості гуртожитків замінено каналізацію, старі труби, переобладнано душові, кімнати гігієни, закуплено пральні машини. Але проблеми ще є, і ми будемо їх розв'язувати.
Протягом останніх дев'яти років усі наші професори та доктори наук, які мешкали в гуртожитках № 5 і 6, отримали квартири. В цьому питанні ми тісно співпрацювали з міською та обласною владою. Проект студмістечка на вулиці Володимирській також передбачає спорудження двох гуртожитків на понад 1060 місць та житлового будинку на 216 квартир для викладачів.
— Чи буде збережено категорії пільговиків при вступі?
Слащук А. М.: – Так, але цьогоріч, очевидно, буде більшою категорія – діти військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків.
— Нещодавно в інтернеті був опублікований список викладачів, яких звинувачують у хабарництві. Як до цього ставиться ректорат університету?
Гаврилюк С. В.: – Не треба платити хабарів, бо відповідальність несе і той, хто платить. Ректорат зацікавлений у тому, щоб викоренити це ганебне явище, і закликає студентів до співпраці. Просимо з конкретними фактами звертатися у правоохоронні органи.
— В яких країнах світу стажуються студенти Лесиного вишу?

Коцан І.Я.: – Студенти і випускники університету беруть активну участь у програмах стажувань та навчання за кордоном. Так, шість наших випускників є аспірантами Варшавського університету за спеціальностями «політологія», «філологія», «історія», «полоністика», «економіка». У Греції стажуються 60 студентів, які опановують туризм і готельну справу. Десять наших математиків паралельно навчаються у Краківській гірничо–металургійній академії. Чимало студентів Інституту іноземної філології достроково склали сесію і вже поїхали вдосконалювати свої знання мови за кордон. А нещодавно 16 наших студентів пройшли співбесіду й стажуватимуться в Німеччині.
І щороку ці показники зростають. Ми активно впроваджуємо тактику мовної стратегії, щоб студенти мали достатній рівень володіння іноземною мовою. Цього навчального року вперше набрали академічну групу на факультеті міжнародних відносин, яка всі дисципліни навчального плану вивчає англійською мовою.
     
     У НАС АФРИКАНЦІ ВИВЧАЮТЬ УКРАЇНСЬКУ
 — Серед студентів нашого вишу неодноразово бачила іноземців. Звідки вони приїхали?
Гаврилюк С. В.: – Одна з візитівок вишу четвертого рівня акредитації — наявність іноземних студентів. Це своєрідне визнання якості освіти. Нам вдалося ліцензувати сто місць на підготовку іноземних студентів до вступу у вищі навчальні заклади. Насамперед вони вивчають українську мову як іноземну.
Цьогоріч в СНУ навчається 20 студентів із Конго, Сенегалу, Камеруну, Сирії, Бенгалії, Республіки Гана. Цікаво, що їх вчили не тільки української мови, а й традицій. Африканці ставили виставу за українською казкою і просилися залишитись на канікули, бо дуже хотіли побачити, як ми святкуємо Різдво. Маємо також 100 ліцензованих місць на навчання у нашому виші за акредитованими спеціальностями. З кожним роком кількість студентів з інших країн зростає.
— Нині багато говорять про двомовні та подвійні дипломи. Коли вже нашим студентам їх вручатимуть?
Коцан І.Я.: – Цього року ми вперше видаємо двомовні дипломи про вищу освіту – українською та англійською мовами. Окремі випускники отримають додатки до дипломів за європейським зразком. У червні 2014 року дев'ять магістрів Інституту економіки та менеджменту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки завершують навчання за програмою подвійних дипломів у Вищій школі економіки та інновацій в Любліні (Польща). У середині липня плануємо спільно з польськими колегами вручити такі дипломи про вищу освіту в Інституті економіки та менеджменту, що підтверджує наш статус як Східноєвропейського університету.
У 2014 році університет випускатиме 4865 студентів, з них магістрів – 654 (денної форми – 501). Уперше маємо магістрів філософії, релігієзнавства, туризмознавства, економіки підприємства. Торік мали перший набір за магістерськими програмами «Управління фінансово–економічною безпекою», «Консолідована інформація», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Цьогоріч уперше набиратимемо на магістерські програми «Педагогіка вищої школи», «Медіакомунікації», «Економіка довкілля і природних ресурсів».
— Які перспективи працевлаштуватися у випускників вашого вишу?
Гаврилюк С. В. – Ми передбачили цілу низку навчальних та виробничих практик, які часто стають першим робочим місцем випускників. Двічі на рік проводимо Ярмарок кар’єри, де студенти мають можливість зустрітися з представниками різних фірм та підприємств як зі своїми майбутніми роботодавцями. Успішні студенти можуть продовжити навчання в аспірантурі за 49 спеціальностями. Аспірантів, які протягом трьох років встигають написати дисертаційне дослідження, вчена рада рекомендує працевлаштовувати у нашому виші.