На Волині судять колишнього правоохоронця, який 3 роки офіційно був у розшуку. Сам підсудний стверджує, що усі злочини йому інкримінують неправомірно. Переконує, від міліції навіть не думав утікати, якби знав, що він комусь потрібен, одразу б прийшов.  Свою невинуватість Борис Житінський доводив в усіх можливих інстанціях. 

Як розповів брат підсудного, Віктор Житінський, у червні Бориса розшукали у Києві в бібліотеці. З його слів, брата без жодних пояснень пов'язали правоохоронці в цивільному одязі, закували у кайданки і маршрутним автобусом перевезли до Луцького СІЗО, Каже, тут його утримують немов найстрашнішого злочинця, а приписують спонукання до дачі хабара, непокору працівникам міліції та службове підроблення. 

Сторона обвинувачення доводить, що ще у 2006 році підсудний Борис Житінський. працююч на посаді оперуповноваженого відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України у Волинській області, ніби то затримав із підробленим паспортом волинянина Вадима Мельничука. І, замість того, щоб покарати злочинця примусив його занести 1600 доларів викладачу Ківерцівського медколеджу ніби то за гарантію вступу до навчального закладу. Хабарників спіймали на гарячому, а Мельничук в усьому зізнався міліції.

І Житінського, й Мельничука судили в Луцькому міськрайонному суді у 2008 році. Вадима Мельничука рішенням суду першої інстанції було звільнено від відбування покарання, а Вадима Житінського засудили до 5-ти  років ув'язнення. 

Житінський оскаржив вирок Луцького міськрайонного суду у Волинському апеляійному суді, де йому було зміненено вирок на 5 років умовно з відтермінуванням на рік.

Однак з невідомих йому причин волинські правоохоронці влаштували на нього справжнє полювання. 

Прокурори подали касаційну скаргу до Верховного суду України, ухвалу Апеляційного суду Волинської області було скасовано і направлено на новий розгляд. 

Тож зараз обвичуваний знову мусить звертатися до Апеляційного суду Волинської області щоб скасувати вирок Луцького міськрайонного суду. 

Однак сьогодні в Апеляційнму суді Волинської області до розгляду справи по суті так і не дійшли, хоч засідання тривало упродовж кількох годин. 

Справу призначили до розгляду на 10-ту годину у п'ятницю 8-го серпня. Бориса Житінського до приміщення дому правосуддя привезли в автозаку та кайданках. З невідомих причин близьких підсудного було оповіщено, що слухання розпочнеться в 11 годин. А захищати чоловіка прибув колишній його адвокат із суду першої інстанції Микола Веремчук. 

Підсудний заперечив проти цього захисника і уже вирішувалося питання про те, щоб він себе захищав сам. Після прибуття брата Бориса Житінського суд знову заходився радитися. 

Відтак у суді п'ять разів оголошували перерву. Врешті оголосили перерву і перенесли розгляд справи на інший день. 

Борис Житінський розповів журналістам, що усі справи, які йому інкримінують, шиті білими нитками. Запевняє, що не вчинив жодного злочину і ні разу не порушив закону. Каже, що перед службою в міліції 17 років віддав військовій справі, був командиром взводу Національної Гвардії України, командиром роти, начальником служби військової частини, заступником командира військової частини. 

Під час кривавих подій Майдану й відстоювання України від режиму Януковича постійно був у Києві в центрі подій. 

Зараз сподівається на торжество справедливості і неупередженість суддів при розгляді його справи.