Під своїм будинком волинянин викопав бункер, де лікував поранених бійців ОУН-УПА. Подвиг волинянина врятував життя десяткам людей. Втім, оминути «залізних лещат» репресивної системи Радянського Союзу Коваленку Платону Никифоровичу не вдалося, - повідомляє Інформаційне агентство Волинські новини.

Про це йшлося під час зустрічі голови облдержадміністрації з представниками обласної спілки політв’язнів і репресованих сьогодні, 25-го травня, в кабінеті голови облдержадміністрації.

Катерина Платонівна Гань, у якої дівоче прізвище - Коваленко, розповідає про свого батька.

«У нас у хаті був таємний госпіталь УПА. Його підпільно зробив мій батько, виривши під хатою бункер. Він пішов свідомо на ризик задля допомоги іншим, задля любові до України. І так, у нас лікували хворих. Потім схованку виявили. Усе наше майно забрали, а батька засудили на 10 років», - пригадує Катерина Платонівна.

Зі слів сім’ї репресованих Петра Царука, боролися за незалежність України в лавах ОУН-УПА не лише українці, а й представники інших національностей.

«Я вам скажу, що в УПА воювали не тільки українці, а й грузини, вірмени, білоруси, росіяни, були й євреї. Всі ці люди давали клятву боротися і загинути за Україну», - розповідає Петро.

Уже під час зустрічі голова облдержадміністрації Володимир Гунчик попросив потерпілих від тоталітарних режимів таки примиритися з воїнами радянської армії.

«Дуже непроста зараз ситуація в країні, ми бачимо, що молоді необхідно знати історичну правду саме від вас. Заважу, що моя родина теж через це пройшла. Мій дід у 1936-му році пішов у польське військо, 39-го повернувся, його забрала радянська влада. Далі він був у полоні, а з 1944-го року по 1954-й рік його відправили в Магадан за те, що лишився живим. Тому кожному із нас потрібно говорити про примирення, об’єднуватися, адже це потрібно для України», - наголосив губернатор.

Потому присутніх нагородили відзнаками та вручили подарунки з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій та за особистий внесок у відтворення історичної правди.

Зауважимо, в ОДА повідомили, що запросили саме цих людей, адже на 8 травня не змогли їх привітати, бо ті були в Києві за круглим столом з репресованими з усієї України.