Кажуть, нам посилають лише ті випробування, які ми здатні подолати. Лучанці Надії Оксенюк доля неодноразово підкидала складні головоломки. У місті Надія Василівна осіла з 1986 року,  дитячі роки провела у Маневицькому районі, у селі Годомичі. Навчалася у медучилищі, працювала у лікарні, останні роки до пенсії у пологовому будинку, де доглядала за новонародженими. Про це повідомляють на сайті Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

Біда в сім’ї Надії Василівни сталася після того, як чоловік після черепно-мозкової травми отримав інвалідність другої групи. Лікування виявилося недешевим, а кошти на підтримання нормального фізичного стану потрібні регулярно. По допомогу звернулися в громадську приймальню Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

«Там дуже хороший колектив. Особливо – Світлана Володимирівна. Усе розкаже, які документи, коли прийти і як і що сказати. Чекати не довелося, одразу прийняли. Після того як я здала документи, чоловіку виділили таку допомогу – соціальна карточка на придбання ліків. Я теж стабільно лікуюся, гіпертензивні препарати, проти тиску. Ці щоденні препарати трохи вартують і не вистачає грошей. Дякуючи Фонду, і мені вдалося отримати таку картку. Здається, ніби невелика сума, але підтримка відчутна», – розповідає Надія Оксенюк.

Незважаючи на пенсійний вік, жінка змушена все ще працювати, аби хоч якось допомагати дітям і самим втриматися. Значні кошти йдуть на те, аби привести до пуття своє житло.

«Коли починається зима – в нас паморозь на стінах, все цвіте в шафі. Це не життя. Я вам кажу… тільки от так дійсно, якби в керівництві та у місцевій владі були такі люди, як Ігор Палиця, то, певно, всі питання були б вирішені. Хай навіть не за один день, хай навіть поступовою… Ніхто не заставляє за один день, але вирішуються. Душа в нього така чиста і, як то кажуть, людяна, совісна. І він хоче усім допомогти!», – розмірковує Надія Василівна.

Пані Оксенюк – добра і чуйна жінка з душею поетеси, і, водночас, сильна, мужня, готова до будь-яких поворотів долі. Вона вміє стукати у двері, але частіше сама їх відчиняє, готова вислухати і підтримати…А ще вона має один особливий талант: вона вміє дякувати.