Одна із найболючіших екологічних тривог України – різке обміління її найглибшого і найчистішого озера Світязя. Недарма його називають одним із природних чудес.

Читайте також: Волинське озеро Світязь наповнюється водою (фото)

Цій проблемі, урядовий портал присвятив безліч статей. Більшість із них ексклюзивні, тобто читачі парламентської газети дізнаються про новини на цій природничій царині найпершими. Зокрема, одна з них була надрукована у газеті "Голос України" за підписом Максима Солоненка. Цими днями ми довідалися про ще один цікавий і дещо несподіваний проект: подати воду обмілілому озеру можна, використавши меліоративну мережу, споруджену майже 90 років тому, – пише Район.Шацьк.

Візит президента на Волинь тривав вісім днів

Щоб читачам була зрозуміліша суть питання, розпочнемо нашу розповідь здаля. В червні 1929 року Волинське воєводство, адміністративним центром якого був Луцьк, відвідав третій президент Польщі Ігнацій Мосціцький.

Не вдаватимемося в подробиці цього візиту. Звернемо лише увагу ще на один маленький і малопомітний, здавалось би, епізод. 23 червня 1929 року, в останній день перебування у Волинському воєводстві, після сніданку в родини Гутовських у селі Піща (тепер Шацького району), президент, як написав у 27-му номері за 1929 рік тижневик "Przeglad Wolynski", "відбув на озеро Світязь, до місця, де споруджується канал, що з’єднає басейни Прип’яті й Бугу, утворивши водний шлях з Балтійського до Чорного моря… Віктор Гутовський, голова водного товариства, попросив Мосціцького надати згоду на присвоєння цьому каналу імені президента.

Той погодився, після чого, детально ознайомившись зі станом робіт, щиро розпрощався на кордоні воєводства з представниками влади на чолі з воєводою Генриком Юзевським, покинув Волинь, відбуваючи до Варшави".

І став канал кордоном

Погодьтеся, проект з’єднання басейнів Західного Бугу і Прип’яті, а тим більше утворення водного шляху з Балтійського у Чорне море має досить претензійний і навіть зухвалий вигляд. Навіть нині, коли технології пішли далеко вперед, реалізувати такі наміри досить важко. Але в довоєнній Польщі взялися за це.

Канал Президента Мосціцького почали будувати в 1929-му. Він мав стати найбільшою інвестицією Другої Речі Посполитої на Волині.

Читайте також: "Волинська ягідка", яка два роки використовувала воду зі Світязя, оформлює документи заднім числом

Перед початком будівництва у 1929 році було створено спеціальну водну спілку, яка мала профінансувати 30% усіх робіт, решту витрат повинен був покрити державний бюджет і місцеве самоврядування. Однак через кілька років робіт інтерес до каналу інвестори втратили і будівництво припинили. Вочевидь, водний шлях із Чорного моря до Балтійського через канал був лише нездійсненною мрією амбітних авторів проекту. Через технічні проблеми і складнощі у профілі та геології траси проект зупинили.

Проте будівництво каналу залишило свій слід на карті Волині. Точка стику трьох держав – України, Польщі та Білорусі – знаходиться на перетині лінії, що проходить по середині річки Західний Буг, із лінією, яка є продовженням південної бровки каналу Мосціцького (розташованого неподалік села Кошари Шацького району Волинської області і названого на честь президента Польщі Ігнація Мосціцького (1926-1939 рр.).

Останні сто метрів каналу викладені бетонними плитами і мають досить презентаційний вигляд. Обабіч нього на території трьох країн стоять однакові пам’ятники з виконаними державними мовами написами "Буг. Україна", "Буг. Польща", "Буг. Білорусь".

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook