Професор Віктор Жадько дослідив ікону Божої Матері у волинському селі Секунь та помітив у медальйоні на грудях Ісуса літери "Ш" та "Т", а також дату – "1846".

Читайте також: У Луцьку психічнохворий чоловік продавав священикам церковний атрибут (Фото)

Про це розповів шевченкознавець Жадько, – передає Український інтерес із посиланням на Факти.

Існує легенда, що під час однієї з експедицій Шевченко реставрував ікону в сільському храмі. Його зруйнували у 1893 році, а рештки, церковний інвентар, храмовий архів і образ Богоматері перенесли на нове кладовище. Там побудували невелику капличку й освятили її на честь преподобного Іова Почаївського.

Ікону, якої торкався Шевченко, професор Жадько вирішив шукати саме там. Він зробив 32 знімки образу й детально дослідив їх за допомогою комп’ютера. Спочатку дослідника вразило, що на Божій Матері та на Сині Божому намальовані українське намисто та прикраси.

Читайте також: Аби врятувати душу: українські політики стали скуповувати церкви

"На Божій Матері, як дар пошани і любові українському жіноцтву, пишалися низки коралів і пацьорів (намист). Із корони на голові спускалися пасма різнокольорових стрічок. За православними канонами іконопису цього не повинно бути", – пояснив шевченкознавець.

Збільшивши зображення, чоловік помітив у медальйоні на грудях Ісуса літери "Ш" та "Т", а також дату – "1846". Саме у цьому році Шевченко був у відрядження на Волині. Щоб переконатися у достовірності знахідки, Жадько відшукав у архіві Почаївської лаври книгу з описом речей, знайдених у Секунського храмі після його зруйнування.

"Навпроти запису "Образ Божої Матері за Престолом" зазначено: "В 1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарасіем Шевченком", – констатував професор.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter