Європейський суд з прав людини відхилив апеляцію українського уряду у справі про виплату компенсації чиновникам, яких звільнили за законом про люстрацію.

Читайте також: В Україні скоротять кількість суддів та зменшать їм посадові оклади: Зеленський підписав закон про судову реформу

Відповідне рішення є на сайті ЄСПЛ, воно більше оскарженню не підлягає.

Суд вирішив, що звільнення цих чиновників за законом про люстрацію порушує статтю 8 Європейської конвенції про захист прав і свобод.

Ще у жовтні суд зобов’язав український уряд виплатити п’ятьом заявникам по 5 тисяч євро компенсації. Мін’юст подав апеляцію, але 24 лютого ЄСПЛ відхилив її.

Одразу після цього заступник голови адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов заявив, що через це рішення ЄСПЛ він вимагає від уряду негайно зареєструвати у парламенті законопроєкт щодо скасування закону про люстрацію.

Також Портнов пообіцяв звернутися до народних депутатів з пропозицією зареєструвати проєкт закону про звільнення міністра юстиції, "причетного до затягування виконання рішення ЄСПЛ та до реалізації політики "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту".

Зазначимо, що у рішенні ЄСПЛ визнається, що закон про люстрацію порушив права заявників – чиновників часів Януковича. Однак у рішенні немає жодної згадки про те, що Україна повинна змінити або скасувати закон про люстрацію.

Також сам ЄСПЛ зазначає, що він не є Венеційською комісією, яка може рекомендувати змінити або скасувати закон, а є судом, який вирішує – було порушення прав людини чи ні.

Водночас у тексті рішення ЄСПЛ неодноразово посилався на рекомендації Венеційської комісії, яка рекомендувала Україні змінити закон про люстрацію.

Після винесення рішення у жовтні 2019-го міністр юстиції Денис Малюська казав у інтерв’ю, що з рішення ЄСПЛ незрозуміло, як треба змінити закон, аби він відповідав вимогам Конвенції з прав людини.

Також зазначимо, що практика ЄСПЛ використовується в Україні при винесенні рішень у національних судах. Тобто українські судді можуть врахувати це рішення в іншій справі щодо закону про люстрацію.

Читайте також: Люстрація порушила права українських чиновників – рішення ЄСПЛ

Міністр юстиції Денис Малюська згодом прокоментував програш України у суді. Він пообіцяв "не сидіти, склавши руки, а зробити все для збереження механізму люстрації".

"ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг. Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не вчиняли", – зауважив Малюська.

Він додав, що разом з депутатами хоче ухвалити закон, який передбачить створення спеціальної комісії для розгляду скарг громадян, які вважають свою люстрацію неправомірною.

"Також розглядатиметься можливість поновлення на посаді (за її наявності) та виплати різниці між втраченим та реальним заробітком. Описаний вище механізм не застосовуватиметься до категорії громадян, чия люстрація була обґрунтованою", – зазначив міністр.

Алла Федорова, доцентка Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, пояснила hromadske, що ЄСПЛ визнає тільки, чи було порушення Конвенції з прав людини, а також призначає компенсацію, якщо порушення було.

"Тоді держава має виплатити визначену компенсацію і вжити інших заходів індивідуального характеру, тобто припинити встановлене порушення щодо заявників. ЄСПЛ практично ніколи не встановлює чітких вимог до того, яким чином держава буде виправляти ситуацію", – сказала вона.

На практиці після подібних рішень Суду держави доходять до змін у законодавстві, каже Федорова.

"Чітких термінів, впродовж яких держава щось має зробити, немає", – резюмувала вона.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook