З 1 січня 2020 року набув чинності новий Виборчий кодекс. Отож, вибори, що заплановані на 2020 рік, пройдуть за новими правилами.

Читайте також: Одна з громад Волині може значно розширитися

Ще в липні парламент VIII скликання поспіхом ухвалив у першому читанні оновлений варіант Виборчого кодексу – той передбачав вибори за відкритими списками, але у 2023 році. Нова Рада внесла до документу правки. Про це пишуть Факти ICTV.

Водночас, голова держави пропонує змінити Конституцію в частині децентралізації – він вже вніс у Раду документ.

Коли будуть місцеві вибори?

Згідно з чинним законодавством, місцеві вибори мають відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, тобто 25 жовтня 2020 року. Пройдуть вони одночасно на всій території країни – виборці обиратимуть представників місцевих органів влади та мерів міст.

Але, приміром, у Слузі народу варіант дострокових виборів не відкидають. Так, ще в листопаді Олександр Корнієнко заявляв, якщо реформа децентралізації закінчиться раніше, ніж за 70 днів до місцевих виборів, то, можливо, вони і відбудуться раніше. Пізніше голова фракції Давид Арахамія завіряв журналістів, що до виборів навесні партія ще не готова.

"Питання дострокових виборів ще не знято з порядку денного. Все залежатиме від рейтингів політичних сил, зокрема провладної, бачення Офісу президента, і ухвалення або не ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації", – говорить політолог Ігор Рейтерович.

Читайте також: Вибори в ОТГ: чому пролетіла партія "Слуга народу"

Політолог Віктор Таран теж не виключає проведення дострокових виборів, оскільки у законопроекті про зміни до Конституції в частині децентралізації передбачено проведення дострокових місцевих виборів протягом 90 днів після дати його ухвалення.

"Якщо зміни ухвалять протягом лютого-березня, існує висока вірогідність, що вибори відбудуться по всій Україні у травні-червні.Варіант дострокових виглядає не таким вже і нереалістичним".

Як проводитимуть місцеві вибори?

Згідно з новим Виборчим кодексом, депутати сільських, селищних, міських (до 90 тис. виборців), районних у містах та районних рад обиратимуть за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах.

В одному окрузі можуть обрати не менше двох і не більше чотирьох депутатів. Така система забезпечує нерівномірне представництво, адже інтереси міста з 90 тис. виборцями відстоюватимуть чотири депутати, а невеличке село з 500 виборцями – аж два.

Депутатів обласних та міських (від 90. тис виборців), а також Верховної Ради АР Крим обиратимуть за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.

Читайте також: Волинська громада стала лідером в Україні за явкою на виборах

Бюлетень ділитиметься на дві частини – спочатку виборець обиратиме конкретну партію, а потім конкретного депутата з партії.

"Виборець зможе віддати свій голос і за партію, і за кандидата, якого пропонує партія. Той, хто набиратиме більше голосів – підніматиметься за списком", – пояснював Корнієнко.

Сільських, селищних та міських (до 90 тис. виборців) голів обиратимуть за системою відносної більшості. Тут все просто – для перемоги достатньо просто набрати більше голосів за суперника.

"За великим рахунком мажоритарний момент залишився – є поділ на округи, прив’язка, необхідно збирати певну кількість голосів. Єдиний пропорційний момент –обов’язкова прив’язка до політичних сил", – коментує Рейтерович.

Міських голів у містах з кількістю виборців більше 90 тис. проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі.

Читайте також: У Доросинівській ОТГ на Волині обрали голову

Особливості місцевих виборів

Оновлено у Виборчому кодексі і вартість участі у виборах. Якщо раніше завдаток становив чотири неоподаткованих мінімуми на кожні 100 тис. виборців, то тепер він зріс у 10 разів – чотири неоподатковані мінімуми на кожні 10 тис. виборців. Особливо дорогими будуть місця у містах-мільйонниках.

Окрім того, Ігор Рейтерович наголошує, що місцеві вибори – це в першу чергу змагання особистостей, а не партій.

"Перевагу матимуть ті, у кого багато грошей, хто має гарну впізнаваність, авторитет та гарні інформаційні ресурси на місцях – районі газети, журнали, групи у Facebook чи Telegram".

Хоча він додає – у випадку з партією Слуга народу, ставки робитимуться на бренд та особистість президента. Експерт також впевнений – підкуп виборців збережеться. Можливо, набуде іншої форми та менших масштабів.

"Ми говоримо про відкриту пропорційну систему, а там є конкретні особистості, відповідно, є можливості впливу на кількість голосів через відповідні механізми – як через агітацію, так і через непрямий підкуп", - зазначає експерт.

Децентралізація

Окрім того, вибори пройдуть вже на новій територіальній основі – громад і районів. Так, у 2020 завершується створення ОТГ – буде сформовано ще близько 6,4 тис. громад.

Читайте також: У Сошичненській ОТГ на Волині обрали голову

Сьогодні держава на місцях представлена державними адміністраціями, голів яких призначає президент за поданням уряду. Вони впливають на розподіл бюджету між громадами, контролюють роботу мерів та місцевих рад, а у разі порушення звертаються до суду. Якщо ж голова держадміністрації перевищить повноваження, місцева рада може оголосити йому недовіру.

Та 13 грудня 2019 року президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції у частині децентралізації. Той отримав шквал критики, непогодження комітету і у підсумку був відправлений на заміну.

У старій редакції президент пропонував ліквідувати місцеві державні адміністрації та створити замість них інститут префектів. Призначатиме і змінюватиме раз на три роки його голова держави за поданням Кабміну.

Для того, щоб префект зупинив рішення органів місцевого самоврядування, звільнив мера або депутата, йому достатньо відправити подання президенту. Місцева влада, зі свого боку, не зможе оголосити недовіру префекту.

"Президент фактично вводив пряме президентське правління. Префект же має стежити, чи дотримується Конституція, час від часу блокувати дію постанов або навіть не блокувати, а вказувати, де і що треба узгодити, щоб це відповідало законодавству", – говорить Рейтерович.

Експерт додає, у Раді зараз ведеться серйозна робота з пошуку голосів за зміни до Конституції: "Найбільш одіозні моменти прибрали, тому на фракції голоси назбирають. З іншими буде складно, але робота ведеться. Наскільки мені відомо, зараз немає необхідної кількості голосів. Вони з’являться, але за результатом консенсусу – вноситимуть правки і ухвалять законопроект, який не розширюватиме повноваження президента, але залишить інститут префекта".

Читайте також: Вибори на Волині: стало відомо скільки осіб проголосувало на місцевих виборах станом на 20 годину (оновлено)

У 2019 році Україна пережила два напружені тури виборів президента та позачергові вибори народних депутатів. Але попереду місцеві вибори. І якщо для видимих покращень на державному рівні потрібні роки, то на місцях все набагато швидше змінюється.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook