Найближчим часом очолити волинську юстицію готується особа, яку звинувачували у катуванні людей та вигнали з правоохоронних органів через п'яну стрілянину. Саме так стверджують люди, які ще у 90-х були знайомі з нинішнім першим замом начальника та, як припускають у відповідних колах, головним претендентом на крісло керівника Волинського ГУЮ, Сергієм Карасюком.
В офіційних біографічних довідках обережно обходять період життя Карасюка, де він служив у карному розшуку Любомльського РВ УМВС. Зате лейтенант міліції Сергій Вікторович, мабуть, на все життя запам'ятався місцевим мешканцям. Житель села Згорани Шацького району досі не може оговтатися від того, що йому довелося пережити від колишнього слідчого Сергія Карасюка.
Як розповідає Іван Клок, ще в 1998 році у селі Згорани було жорстоко вбито громадянку на прізвище Віценець. 89-річна жінка була важкохворою, вже навіть не вставала з ліжка. Зі слів жителів села Згорани, вбивці пенсіонерку зґвалтували, а потім порізали ножем. Її було знайдено у власній хаті із кляпом у роті.
Тоді на сполох забили усі правоохоронці району. Зі слів Івана Клока, міліція підозрювала усіх молодих чоловіків з села. Саме в той час з армії повернувся і Іван, тому припускали, що і він був причетний до цього.
У селі подейкували, що старанність міліції стимулювали скарги, які постійно хтось надсилав до столиці. Київ ніби то тиснув на обласне УМВС, відповідно обласне управління вимагало розслідування вбивства від Любомльського РВ. Тиснули місцеві правоохоронці на всіх селян, бо винного треба було знайти вже і негайно!!!
Зі слів Івана Клока, слідство проводилося кількома працівниками Любомльського РВ, в тому числі і лейтенантом Сергієм Карасюком, але методи застосовувалися не зовсім законні. 
«Брали молодих хлопців по підозрі вчинення вбивства громадянки Віценець. Карасюк чіпляв наручниками до батареї і бив. Не тільки мене, а багатьох хлопців», - каже він.

 Пізніше про це писали в місцевих газетах. Проте після випадку, про який розповів нашому інтернет-виданню Іван Клок, пропрацював Сергій Карасюк у міліції не довго. В шацькій районній газеті «Наше життя» було описано ще один випадок за участі цього ж правоохоронця. Як йдеться на сторінках часопису, молодий офіцер Сергій Карасюк безпричинно почав стрілянину по приміщенню Любомльського відділення електрозв’язку. Саме тоді на території працювали люди, які налагоджували нове обладнання. Їм і довелося втихомирювати «відважного» міліціонера і передали у відділок міліції. Кажуть, Карасюка запам’ятали на довго – сліди від пострілів у приміщенні лишилися і донині.

Незважаючи на те, що вже минуло багато років, Іван Клок запевняє, що добре пам’ятає усі ті події і до сьогодні. Тоді його за підозрою забрали у Любомльський райвідділ.
«До мене у камеру приходили особисто Сергій Карасюк ще з одним міліціонером і жорстоко били дубинками з вимогою, аби я зізнався у вбивстві Віценець. Карасюк пропонував підписати чистий листок паперу, а решту обіцяв оформити власноруч. Навіть обіцяв мінімальний строк і нормальні умови для перебування за ґратами».
Іван Клок каже, що саме перед тим він потрапив у аварію та пошкодив ногу. Пригадує, навіть ходити йому було важко. Різними методами чоловік намагався довести свою непричетність, однак, каже, міліціонери не вірили. Їм треба було знайти винного, або, переконує чоловік, зробити когось винним.
«Я казав їм: перевірте відбитки пальців, взуття, допитайте свідків, лікарі підтвердили б, що я в той час в лікарні був. Навіть при бажанні я фізично не міг би цього зробити, бо в мене була дуже розбита нога», - каже Іван Клок. 

Селянин розповідає, як правоохоронці під керівництвом Сергія Карасюка, закувавши у наручники, вивозили його в ліс, тоді випускали з автомобіля на трасу, і направляючи пістолет до голови, погрожували вбивством. Каже, не боявся, бо не скоював того, у чому його звинувачували. А коли цей метод не подіяв, міліціонери відвозили Клока до ізолятора тимчасового утримання і починали жорстоко бити, - пригадує колишній підозрюваний. У такому режимі його протримали близько десяти діб у Любомльському ІТТ.
Після того, як було доведено непричетність Івана Клока до вбивства пенсіонерки, у його помешканні було проведено дивний і наряд чи законний обшук. Селянин каже, що працівники районного МВС увірвалися в хату його батьків у цивільній формі без належних документів та жодних підстав. В хаті міліціонери нічого не знайшли, крім чотирьох коробок патронів, які ще залишилися у спадок від покійного діда. Три коробки правоохоронці ніби то забрали собі та «приписали» чоловікові кримінал за статтею незаконного зберігання патронів та боєприпасів. За це Іван Клок відбув 22 доби у Луцькому слідчому ізоляторі. Після побоїв міліціонерами Іван Клок отримав травму лівого вуха і частково втратив слух, але і цього слідчі не взяли до уваги.
«Вони мали щось мені приписати. Я був сильно побитий і вони знали, якщо мене випустять, то я піду знімати побої. А це загрожувало їм позбавленням посад, усіма силами вони намагалися прикрити свої незаконні дії».


Чоловік скаржився на незаконні дії правоохоронців і в Генеральну прокуратуру, і в обласну прокуратуру, у Верховну раду і навіть в управління юстиції. Він просив, аби екс- правоохоронця Сергія Карасюка притягнули до кримінальної відповідальності і не допускали до роботи з людьми. Однак Іван Клок звідусіль отримував лише відписки. Усі держвиконавці характеризували Сергія Карасюка, як зразкового працівника, відмовляли у порушенні кримінальної справи і не вбачали для цього жодних підстав.

Варто зауважити, що Сергій Карасюк має у лавах міліції досить авторитетних родичів. Зокрема, цитуємо дослівно публікацію з офіційного сайту Головного управління юстиції у Волинській області: «В його сім'ї майже всі тісно пов'язані з органами правопорядку. Батько – полковник міліції у відставці, сестра – підполковник, діда – також міліціонера, у 1941 році розстріляли фашисти». 

Після звільнення з правоохоронних органів безробітним Сергій Карасюк не залишився, його вже чекало місце у Любомльському управлінні юстиції. Оскільки екс-оперувноважений вже встиг себе зарекомендувати перед обласною юстицією на посаді начальника Шацького РУЮ, то в грудні 2001 року він очолив Любомльське управління. Подейкують, що цим місцем Карасюку поступився його батько Віктор Карасюк.

Недавно в області стали ширитися чутки, що ніби то нинішній в.о. начальника ГУЮ у Волинській області підняв руку на свого батька Віктора Івановича.
Іван Клок і нині, через 15 років після жахливих для нього подій не втрачає сподівань, що дії Сергія Карасюка таки будуть рослідувані і винні понесуть справедливе покарання.

А сам Карасюк за цей час встиг зробити кар'єру. За часів Януковича Карасюк очолював відділ нотаріату ГУЮ, після подій Євромайдану зумів «дорости» до посади першого заступника начальника Головного управління юстиції Волині. Зважаючи на те, що місце начальника вакантне. Кажуть, що вже встиг написати заяву на офіційне призначення та чекає поки його у міністерстві пересадять у це крісло.

Чим так припав до душі Карасюк державним мужам, невідомо. Однак після візиту до Луцька замміністра юстиції Ігоря Алєксєєва у Києві обіцяли провести об'єктивне розслідування щодо цілої низки запитань щодо діяльності Сергія Карасюка, які були озвучені урядовцеві.
Зокрема, про обставини загорання автівки начальника Шацького РУЮ Віктора Цвида який сам розцінює цей випадок як помсту за непокору вчинити протизаконні дії щодо змін в реєстрації одного з місцевих підприємств. Не знайшло відповіді і питання про побори з працівників юстиції та нотаріату ніби то для столичних начальників. Вочевидь, у Мін'юсті і донині перевіряють чи не працює дружина Сергія Карасюка нотаріусом і чи може це суперечити Закону про перешкоджання корупції.
Судячи з усього, ці питання так і залишаться без спростувань або ж заперечень з боку урядовців та правоохоронців, як і низка запитань щодо оцінки дій Карасюка з боку потерпілого селянина Івана Клока.