Нещодавно Луцьк, який майже чотири роки жив без очільника, нарешті отримав міського голову. Ним став молодий і амбітний політик Ігор Поліщук, котрий чи не найкраще знає про усі проблеми міста. Уже багато проектів та планів було реалізовано Ігорем Ігоровичем раніше, але він, ставши міським головою, продовжує втілювати в життя важливі для громади проекти.

Читайте також: "Об'єднаємо усі зусилля для процвітання успішної громади": відбулася перша сесія Луцькради VIII скликання (фоторепортаж)

Розбудова громади, туристичний потенціал, залучення інвесторів – про ці та інші плани Ігор Поліщук розповів в інтерв'ю Інформаційному ресурсу "Під Прицілрм".

– Ігорю Ігоровичу, розкажіть, будь ласка, які плани маєте щодо розвитку міста та громади? На які напрямки життєвої сфери звертаєте увагу в першу чергу: освіта, медична сфера, ремонт доріг та прибудинкових територій і т. д.? Що, на Вашу думку, найбільше потребує руки господаря? Чи є у задумах якийсь найбільший проєкт і який?

– Безумовно, що розвиток громади і міста має бути збалансований та гармонійний. І при формуванні бюджету, а саме цей документ визначатиме, на що першочергово звертатиметься увага, визначає вектори  розвитку міста на наступний рік. Саме зараз ми займаємося формуванням бюджету і визначаємо, що буде у пріоритеті.

Безумовно, що з огляду на тисячі звернень громадян та сотні проведених зустрічей за останній період, ми для себе розуміємо, що є у пріоритеті людей та на які кроки від влади вони очікують.

Найбільш пріоритетною є житлово-комунальна сфера, а також ремонти доріг, прибудинкових територій, якісне прибирання снігу, якісне санітарне прибирання міста, косіння трави та багато інших речей, які люди хочуть бачити щодня.

Сьогодні, в умовах пандемії, велику увагу потрібно приділяти медичній галузі. І в попередні роки ми провели велику роботу – відкрили нові амбулаторії, встановили нове обладнання, зробили чимало капітальних ремонтів по лікарнях. Звісно, що ця робота буде продовжуватись і надалі.

Постійного розвитку потребує і сфера спорту. Зокрема оновлення спортивної інфраструктури в нашому місті і ми також працюємо у цьому напрямку та будемо також виділяти кошти. Зокрема на будівництво полів із поліуретановим покриттям, на подальший розвиток нашої дитячо-юнацької спортивної школи №3, ще одна така школа, яка знаходиться на вулиці Володимирській і раніше належала до Заборольської ОТГ. Зараз ми будемо здійснювати моніторинг потреб цієї школи.

Хоча зараз непростий період і для культурної сфери, але ми маємо чимало закладів, які належать до цієї сфери, тому велику увагу і ресурси ми приділятимемо і їй.

Будемо підтримувати рух ОСББ, тому що сьогодні все більше і більше будинків їх створюють і потрібна допомога цим людям, тому що ЖЕКи уже давно довели свою неефективність і є необхідність якомога швидше їх ліквідувати. Це все поточна робота.

У нас є й стратегічні проекти, які ми будемо реалізовувати. Це – реконструкція проспекту Волі, адже це рішення потребувало роботи уже давно, оскільки дорога та тротуар у жахливому стані. Проспект Волі – як центральний проспект міста – не цікавий для пішоходів, не зовсім комфортний для автомобілістів. Тому сьогодні ми залучили архітекторів та проектантів з Рівного, які допоможуть нам зробити його за невеликі кошти таким, щоб він був цікавим і дійсно заслуговував на повагу. Цей проект буде реалізовуватись уже наступного року.

 

Також буде реалізовано проект по реконструкції очисних споруд. Це важливий проект, на який ми отримуватимемо кошти від європейців – це близько 13 мільйонів євро. На сьогоднішній день – це єдиний масштабний проект в Україні, адже з 1973 року очисні споруди ніхто не ремонтував та не оновлював.

Також ми будемо завершувати роботу по придбанню тролейбусів. Два тролейбуси ми уже отримали і до середини наступного року ми отримаємо ще 29. Це найбільш масштабне і кардинальне оновлення в історії ЛПЕ у роки Незалежної України. І це дасть старт нашій програмі "Луцьк без маршруток". Тому ми зможемо замінити маршрутки "Богдан", які уже вийшли зі своєї експлуатації та є некомфортними для пасажирів та виглядають неестетично, а в окремих випадках просто наражають людей на небезпеку, тому що їхній технічний стан далекий від ідеального.

Окрім того ми уже почали роботу із приватними перевізниками та презентували перші два європейські автобуси, які уже сьогодні курсують вулицями міста. Найближчими днями очікується прибуття ще трьох таких автобусів. І це великий плюс, адже у період карантину є великі проблеми з транспортом. У зв’язку із обмеженнями, які ввів Кабінет Міністрів, водії громадського транспорту не можуть перевозити пасажирів стільки, скільки потрібно.

Я сьогодні надіслав звернення до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я із проханням змінити це положення, тому що сьогодні люди, очікуючи маршрутки на зупинках велику кількість часу, наражають себе на небезпеку і більше хворіють. Я думаю, що варто дозволити перевозити у маршрутках ту кількість пасажирів, яка дозволена технічним паспортом автомобіля.

Окрім того – це завершення реалізації проекту НЕФКО-3. Цього року ми дуже серйозно модернізували 11 шкіл, Музичну школу №1, навчальний реабілітаційний центр, басейн, допрацювали Палац учнівської молоді, а на наступний рік у нас передбачається ремонт школи №10 та восьми дитячих садочків.

Дуже важливий проект буде реалізований на нашому підприємстві Луцькводоканал. Будемо робити капітальне оновлення 19 підйомних станцій – це обладнання, яке дозволяє у багатоквартирних будинках подати тиск води вище 4 поверху. Фактично ці підйомні станції, а в місті у нас їх 43, працюють у всіх мікрорайонах, де є багатоквартирні будинки, окрім мікрорайону ЛПЗ. Абсолютна більшість із цих станцій потребують втручання, а ті 19, які ми будемо ремонтувати – взагалі перебувають на межі свого існування. Разом із цим проектом передбачається капітальний ремонт 5 каналізаційно-насосних підстанцій.

Дуже серйозний проект буде реалізовано по Луцьктеплу у співпраці з Європейським банком. Це і модернізація пальників у котельнях, це і заміна двигунів, що дасть можливість економити газ і скоротити споживання електроенергії, це встановлення індивідуальних теплових пунктів, яких цього року встановлено 90, а проектом передбачено 254, тому наступного року решта будинків їх отримають.

Також плануємо почати роботу по розширенню мосту на вулиці Шевченка, адже там жахлива як тротуарна, так і проїжджа частини. Зараз виділені кошти на розробку проектно-кошторисної документації і будемо дуже ретельно підходити до вибору підрядника.

Маємо багато інших планів – це реконструкція парку 900-річчя, добудова школи №13 і будівництво спортзалу у школі №27, і реконструкція приміщення РАЦСу з утворенням там філії ЦНАПу, адже людям не дуже зручно доїжджати до центру міста, аби отримати послугу. Всі ці проекти подані на комісію Фонду регіонального розвитку. Разом з тим продовжуватимемо роботу і по облаштуванню нових скверів.

Окрім того, важливу увагу приділятимемо і ОТГ, адже ми з’ясували, що існує дуже багато нагальних проблем, які потребують швидкого вирішення. А це – і транспортне сполучення, і ремонт доріг, і освітлення в окремих громадах, і розвиток спортивної сфери. Тому будемо старатися розвивати ці території максимально збалансовано.

 

– А який перший проект буде реалізовано?

– Першочергово ми відремонтуємо проспект Волі.

– Чого, на Вашу думку, не вистачає Луцьку сьогодні, аби стати самодостатнім європейським містом?

– Я думаю, що не вистачає часу, адже якщо будуть збережені ті темпи розвитку і та кількість проектів, які реалізовувались у попередні роки, та кількість ідей та інновацій, то і збережеться часовий ресурс. Хоча я і так вважаю, що Луцьк – це європейське місто, а для того, щоб переконатися у цьому, потрібно поїхати в інші міста України і порівняти. Наші жителі усі із європейськими цінностями, а люди – це основа міста.

Можливо раніше, у попередніх керівників, не було такого ентузіазму та сміливості, аби реалізувати багато важливих проектів і розбудовувати місто. Наприклад введення безготівкової оплати проїзду. Сьогодні перевізники уже не вимагають постійного збільшення вартості проїзду. Тепер усе чітко та прозоро.

– А як боротися з тими, хто все ж продовжує здійснювати оплату проїзду готівкою?

– Сьогодні велику увагу привернули ті рейди, які здійснюються у громадському транспорті. Тому тільки перевірками і штрафами. Навіть самі перевізники тепер хочуть, аби люди розраховувались е-квитками, адже вони бачать кількість пасажиропотоку і можуть контролювати ситуацію. Тому такі рейди та перевірки продовжуватимуться.

Сьогодні існує багато способів, якими можна розрахуватись у громадському транспорті – це сіті-кард, це пільгові картки, банківська картка і мобільний додаток. Тому я думаю, що такі рейди мінімізують оплати проїзду готівкою. Окрім того перевізники також думають над тим, як зменшити кількість розрахунків готівкою.

А тим, хто прибуває до міста з інших населених пунктів потрібно купити або разовий квиток для проїзду, або картку, адже у місті встановлено 40 терміналів, де це можна зробити.

 

– Ігорю Ігоровичу, коли вирішиться питання із Центральним ринком? Наразі уже є проєкт облаштування території біля Замку. Коли він почне реалізовуватись?

– Нещодавно завершився Всеукраїнський загальноархітектурний конкурс на найкращу концепцію облаштування площі на території замку Любарта. Є три переможці, але ми не будемо прив’язуватись до якоїсь конкретної концепції, адже це просто ідеї. Зараз управління містобудування та архітектури працює над тим, щоб знайти проектанта, який може використати ці ідеї і втілити в детальний проект, який і ляже в основу облаштування площі. Цей проект є досить важливим та складним, тому я думаю, що для його реалізації потрібно близько року.

Сьогодні уже вивезено 2/3 металевих контейнерів із території Центрального ринку. Наразі з лівої сторони ринку залишилось близько 20 контейнерів, які належать підприємцю Пахолко і він перевезе їх уже найближчим часом. А він є одним із співвласників Нового ринку.

Що стосується правої сторони: під час судового розгляду справи про перенесення ринку, зокрема його правої частини, ми виграли суд у першій інстанції. Суд відмовив у задоволенні позову Волинській обласній спілці споживчих товариств щодо скасування рішення міської ради. Також ми виграли апеляцію. Однак, коли справа дійшла до Верховного Суду України, він постановив направити справу на новий розгляд до першої інстанції. Сьогодні справу розглядає Господарський суд Волинської області. Проаналізувавши, як колишній юрист, деталі справи, я сподіваюся, що рішення буде прийняте на нашу користь. І після цього ми далі працюватимемо над перенесенням Центрального ринку.

– На Вашу думку, скільки Луцьку потрібно часу, аби стати жвавим туристичним містом, адже нам є що показати? Що Ви плануєте для цього зробити? Як залучатимете інвестора?

– Необхідно вдихнути життя у наше Старе місто. Далеко не кожне місто України має такі архітектурні перлини, які є у нас – замок Любарта, Кафедральний Собор святих Петра і Павла, Лютеранська кірха, будинок Голованя і інші. Але багато місць є занедбаними і ми в березні цього року задекларували 10 кроків, які зможуть швидко повернути життя у Старе місто. Частину із цих кроків ми уже реалізували: відремонтовано близько 25 фасадів, був проведений поточний ремонт вулиці Братковського та Братського мосту, зробили архітектурну підсвітку Лютеранської кірхи. Потрібно продовжувати рух у цьому напрямку. У нас, до речі, є приміщення на вулиці Кафедральній, 4 – це колишній гостинний двір Прайзлер і зараз ми готуємо інвестиційний конкурс для того, аби вибрати підприємство чи підприємця, який погодиться вкласти кошти і провести реконструкцію цього приміщення.

Разом із тим потрібно по-іншому підійти і до Луцького замку.

Сьогодні ми уже завершуємо проект реконструкції вежі Чорторийських і уже наступного року повністю відкриємо цей об’єкт для відвідувачів. Разом з тим із тим надзвичайно важливе значення мають підземелля Собору святих Петра і Павла. Вони є унікальними, адже їх можна з’єднати із підземеллями вежі Чорторийських і зробити там єдиний туристичний маршрут. Також вони є дуже цікавими з археологічної точки зору, адже є багато ходів підземелля є ще невідкритими.

Якби мене запитали: "Яке місце у Луцьку з історичної точки зору є найбільш цікавим?", то я назвав би саме це місце, тому що саме воно найбільш нерозкрите і нерозгадане і криє в собі багато таємниць, а ми можемо тільки здогадуватись куди ведуть ці підземелля.

Сьогодні ми готові пропонувати співпрацю інвесторам і різноманітні пільги та допомогу у вирішенні їхніх питань. Так, як наприклад, це відбулося з інвестором на вулиці Карбишева. Компанія Kromberg&Schubert шукала потужності для розширення свого виробництва і на початку року ми переконали їх відкрити філію саме на вулиці Карбишева і податки з цього підприємства підуть у бюджет міста. Разом із тим ми відремонтували освітлення, облаштували парковку, вклали інші кошти в інфраструктуру поблизу цього місця.

Зараз ми маємо більші можливості для залучення інвесторів, адже до нас приєдналася громада і наша територія збільшилася. Основною проблемою у плані робудови нашого міста та реєстрації нових підприємств є відсутність території, де можна це зробити. Сьогодні управління містобудування та архітектури розробляє генплан по громаді і ми будемо вирішувати куди і як саме можна залучити інвестора та щось будувати.

Зараз ми ведемо переговори з однією із німецьких компаній, яка займається електротехнічним виробництвом.

 

Читайте також: 42 новообраних депутати Луцької міської ради отримали мандати

– Наразі уже розпочали видавати е-квитки жителям громади. Коли запрацює громадський транспорт, який курсуватиме у віддалені села громади? Які нововведення плануєте зробити у цій сфері? Та як вирішите транспортний колапс?

– Регулятором перевезень до приєднання громад до Луцька була Волинська обласна державна адміністрація, а зараз ми будемо вирішувати це питання. Тому вже сьогодні до нас звертається чимало перевізників, які намагаються зрозуміти, як їм працювати далі, оскільки кількість комунального транспорту у місті значно збільшується. Ті 29 тролейбусів, які ми скоро отримаємо, витіснять близько 70-80 маршруток. Ми ведемо переговори із перевізниками, щодо переорієнтування їх для перевезень приміських маршрутів.

Зараз новообраний секретар Луцької міської ради Юрій Безпятко займається прилеглими територіями і вивчає ситуацію, яка склалася у населених пунктах. І тому уже найближчим часом ми сформуємо перелік найбільш нагальних питань по транспорту і будемо створювати маршрути та оголошувати конкурс.

– Яким чином місто прийматиме на баланс комунальні заклади сіл громади та чи будуть скорочення працівників? Чи є людям про що турбуватись?

Скорочення працівників будуть, але вони будуть тільки в адміністративному штаті сільських рад, які були у тих громадах. Разом з тим є велика кількість працівників, які будуть перепрацевлаштовані у департаменти міської ради.

– А коли у селах будуть старости?

– Сьогодні ми маємо 5 старостинських округів, які матимуть старост уже до середини грудня. Ми маємо уже кандидатів, тому наступного тижня я внесу подання на сесію і ми вирішимо це питання.

– Ігорю Ігоровичу, чи будуть кадрові зміни серед керівників департаментів, управлінь міської ради?

– Зараз ми формуємо команду, яка проведе тотальну перевірку керівників департаментів міської ради і визначать тих, людей, які працюють на результат та віддаються роботі, а не просто відсиджуватимуть свої робочі години. Тому зміни у структурі виконавчих органів точно будуть.

– А можете назвати кандидатури на посаду заступників Луцького міського голови?

– Зараз ми розглядаємо кандидатури тих, кому можемо довірити таку місію. Проте поки прізвищ назвати не можу.

– Перша сесія показала, що все ж таки політичні амбіції серед обранців громади мають місце. Як будете згуртовувати депутатів?

– Я завжди говорив про те, що міська рада не є політичним органом. Це є орган, який покликаний для вирішення проблем громади, для пошуку цікавих ідей, для розбудови її і так далі.

Мені дуже неприємним і незрозумілим є той факт, коли під час голосування за кандидатуру Юрія Безпятка на посаду секретаря Луцької міської ради депутати позитивно висловилися щодо нього і впевнені, що ця людина зможе впоратися зі всіма справами, які будуть покладені на нього, окремі фракції заявили, що не будуть голосувати за його кандидатуру з якихось політичних мотивів. Мені здається, що депутати не до кінця розуміють для чого вони сюди прийшли – працювати на благо громади чи показувати власні політичні амбіції. Тому будемо працювати із депутатським корпусом і на прикладі попередніх каденцій показуватимемо, що ті люди, які вирішували власні політичні питання, більше не викликали довіри у лучан, адже амбіції забуваються, а хороші і плідні справи залишаються в пам’яті назавжди.

 

– Яке Ваше ставлення до локдауну? Якщо влада все ж таки введе його, то якими будуть Ваші дії: громада також перейде та жорсткий карантин чи Ви шукатимете альтернативні шляхи вирішення цього питання?

– Негативно відношуся до локдауну. За весь період пандемії я не побачив у діях влади ніякого обґрунтованого та логічного рішення. Ввели карантин вихідного дня. На ринку нашого міста працює близько 3000 підприємців, які були позбавлені права працювати у вихідні дні, коли основний заробіток вони отримують саме у цей час. А хто сьогодні понесе відшкодування збитків тим підприємствам, які були позбавлені можливості працювати? Незрозуміло! Разом із тим сьогодні МОЗ все ж таки визнає, що карантин вихідного дня не приніс жодних результатів. Невже у суботу чи неділю існує більший ризик того, аби захворіти? Абсолютно нелогічно.

Я не думаю, що локдаун буде ефективним. За попередньою інформацією його хочуть ввести із 2 по 15 січня, а це час, коли будуть новорічно-різдвяні свята і люди абсолютно точно будуть ходити в гості один до одного, будуть збиратися на відкритому просторі і так далі. Влада не зможе втримати їх вдома. Також, ввівши жорсткий карантин, ми повинні розуміти те, які збитки понесе держава в економічній сфері.

Я вважаю, що центральна влада пропустила дуже великий проміжок часу для боротьби із коронавірусом і ті кошти, які були виділені для боротьби з ним, а це 60 мільярдів, незрозуміло куди пішли.

До прикладу, у нас облаштований коронавірусний госпіталь у Боголюбах, тимчасовий госпіталь в окремому корпусі пологового будинку у Луцьку і в нас немає абсолютно ніяких проблем із вільними місцями для кисневозалежних хворих. Сьогодні у нас завантаженість ліжок у Боголюбах – 60%, а у тимчасовому госпіталі в окремому корпусі пологового будинку – 27%, у Волинській обласній лікарні – 51%.

Тому владі потрібно було працювати і розвивати такі інфекційні госпіталі від самого початку, аби зараз люди мали де лікуватися.

Щодо введення локдауну у Луцьку, то будемо відштовхуватись від того, які саме умови він понесе.

– Ігорю Ігоровичу, яким Ви бачите Луцьк та громаду через 5 років?

– Я бачу місто і громаду такими, які зробили багато кроків вперед – затишними, комфортними, зручним для життя, навчання, спорту, для реалізації особистостей людей, туристично привабливим. Містом, яке зробило багато кроків вперед у розвитку бізнесу та виробничих потужностей.

 

Читайте також: Відбулась перша сесія новообраної Волинської обласної ради: як це було (фоторепортаж)

– Скажіть, будь ласка, чому для Вас наше місто найкраще?

– Тому що тут народилися мої батьки, бабусі, дідусі. Тут я ставав особистістю і найкращі і найтепліші спогади пов’язані саме з цим містом.

– У Вас дуже насичений робочий графік. Скажіть, будь ласка, чи Ви відпочиваєте? Коли і як?

– За роки роботи у міській раді я уже адаптувався до такого темпу життя. Але, прийшовши додому, я читаю, слухаю музику і інколи можу навіть подивитись фільм. Раніше я багато часу приділяв заняттям спортом, а зараз мрію викроїти хоча б якийсь час для цього.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook