Як волинські нардепи обдирають компаньйонів та заробляють мільярди на власному банкрутстві

Тотальне банкрутство фірм паливно-промислової групи «Континіум», які належать волинським нардепам Ігорю Єремеєву та Степану Івахіву сьогодні уже ні для кого не дивина. Ось уже кілька років безліч їхніх компаній працюють за звичною схемою – реєстрація, фінансова діяльність, кредити та банкрутство.

Реєстрація компанії для спритних бізнесменів – справа не хитра. Бізнесмени засновують фірми, переважно за звичними адресами у Луцьку – Кременецька 38, Рівненська 48, Дубнівська 23. Таких структур-клонів у холдингу Єремеєва і Івахіва - десятки. Вони подібні одна на іншу, як олов'яні солдатики, і як вояки, насмерть борються за примноження капіталів гігантської бізнес-імперії «Континіум» та двох її бензиново-молочних королів Ігоря Єремеєва і Степана Івахіва.

Вони усі працюють за схожою схемою - створення, господарська діяльність, отримання кредитів та банкрутство. Дуже часто компанія налічує мінімум працівників, яких можна перелічити на пальцях однієї руки, та й статутний фонд фірми не перевищує тисячі гривень. А заробити вона може сотні мільйонів. Отаке технічне завдання, яке полягає у відсмоктуванні грошей, веденні діяльності з іншою компанією-сестрою, перекачки фінансів на рахунки в офшори, допомозі у банкрутстві ряду інших уже непотрібних фірм з групи «Континіум», і, зрештою, ліквідації цієї компанії, - невідомого бійця, який виконав свій обов'язок і уже стає непотрібним баластом у діловій репутації народних депутатів - мільйонерів із Волині.

На цій ніби й тихій війні розвалюєються банки, присвоюється державна власність, сотні українців втрачають роботу, єдині накопичення, що заробили власною працею, а головне, гублять сподівання чесно жити у рідній країні.

Про окремі ми розповідали у наших розслідуваннях Ідеальне банкрутство - посібник від Івахіва і Ко°.

У першій частині було описано як завдяки п'ятьом невідомим фірмочкам, які уже майже всі збанкрутували, луснув цілий банк «Надра». Тисячі люлей залишилися без своїх депозитів, зате Ігор Єремеєв та Степан Івахів «відбили» собі понад 77 мільйонів.

Наступна історія - про рейдерське захоплення, грабунок та доведення до розвалу Вінницького молочного заводу, а заодно й списання 100 000 000 гривень податку, яке завод уже так і не зміг заплатити.

Куди виводяться гроші з України та на рахунках яких офшорів опиняються неосяжні в розумінні звичайного українця капітали, ми описували у третій частині Ідеального банкрутства. Як задля збагачення керівники «Континіуму» ліквідовують свої компанії, а сотні волинських селян від безвиході через величезну заборгованість за молоко пускають під ніж худобу.

Що розповідати виборцям, аби потрапити в Парламент, як через Верховну раду отримати доступ до державних мільйонів та навіщо бізнесу політика - наші читачі дізнавалися з четвертої історії  про Ідеальне банкрутство від Івахіва та Єремеєва.

Як залишити територіальну громаду без підприємства державного значення. Свого часу саме підконтрольні Єремеєву та Івахіву фірми «осушили» рахунки Луцького спиртогорілчаного комбінату, а, коли не вдалося забрати цілий завод собі на службу, бо на нього поклав око син Януковича, переоформили унікальні торгові марки на своїх працівників. Про ці схеми - наша п'ята публікація з циклу про Ідеальне банкрутство за схемою Єремеєва та Івахіва.

Шоста частина розповідає у який спосіб «Континіум» отримував та як узаконював земельні ділянки під свої автозаправні комплекси торгової марки «WOG». Саме під цим брендом реалізують паливо бензинові королі Ігор Єремеєв і Степан Івахів. Під АЗС бралися землі і у житлових районах міст, і сільськогосподарські угіддя, і землі аграрних інститутів.

Однак оприлюднені у статтях схеми далеко не вичерпують тих, не зовсім порядних з моральної точки зору засобів, якими послуговуються народні депутати, забезпечуючи мільйонні активи свого гігантського бізнесу.

Одну з ключових ролей у бізнес-діяльності «Континіуму» відіграють визначні фігури як на місцевому, так і на державному рівні. Відомо, що гроші творять чудеса. Довкола бізнесу цих народних депутатів постійно обертаються і державні чиновники, і правоохоронці, і посадовці різних дозвілних структур, і судді, то й для їхнього бізнесу скрізь - зелене світло.

Зокрема, в той час, коли вся країна, а надто Волинь, перебувала у траурі після страшної трагедії, що сталася на Донеччині під містом Волновахою, нардепи у компанії найвищих посадовців області та Луцька організували гулянку на честь відкриття масштабного торгово-розважального комплексу «Порт-Сіті». Ні волинського губернатора, ні Луцького мера не зупинило те, що гулянка зранку до ночі у спальному районі переполохала дітей місцевих мешканців, що фірма «Континіуму» «Реммеблі» досі не сплатила жодної копійки обов'язкових платежів до бюджету міста. Нікого не дивувало й очевидне лакейство з боку високопосадовців області та міста перед народними депутатами - бізнесменами.

Свого часу одна з найвідоміших компаній на ринку телефонного зв'язку України «Інтернешенел Телеком'юнікейшн Компані» днями офіційно припинила своє існування. Розпродавши своє майно та номерні бази ПАТ «Інтертелеком», товариство змінило реєстрацію з київської на луцьку та успішно почало банкрутувати.

Не завадив процесу міжнародний скандал та тяганина у Стокгольмському арбітражному суді після того, як китайська фірма інтернет-технологій зі світовою репутацією зрозуміла, що банкрутуюча «Інтернешенел Телеком'юнікейшн Компані» не поверне їм близько 120 мільйонів гривень за поставлене раніше обладнання. Проте в Україні на обікрадених нерезидентів не зважали.

Тож вже у березні минулого року Господарський суд Волинської області визнає компанію Єремеєва та Івахіва банкрутом. Однак після цього залишаються ще ображені кредитори, яким банкрут заборгував мільйони. Тож справу оскаржують у вищих інстанція. Врешті Вищий господарський суд України скасовує рішення Господарського суду Волинської області та Рівненського апеляційного господарського суду і повертає справу на новий розгляд. Результат прогнозований - Волинська феміда вдруге визнає фірму банкрутом.

І, зрештою, не можна залишити поза увагою сам процес банкрутства. Кредитори починають розуміти, що можуть лишитися ні з чим і позиваються до суду про повернення грошей. Однак тут є маленький нюанс – першою до суду позивається одна з фірм «Континіума», спочатку про стягнення боргу, а згодом і про банкрутство. Виходячи з того, що більшість фірм на момент ліквідації зареєстровані у Луцьку – справи про банкрутство мало не щодня розглядаються у Господарському суді Волинської області.

І тут, схоже, теж своя схема. Першими свої вимоги висувають фірми-сусідки по офісу, або ж, іншими словами, фірми-родички, і, як не дивно, саме у них виявляються найбільші грошові вимоги. А уже потім до цього долучаються банки та інші кредитори. Обирається арбітражний керуючий – в більшості постійні ліквідатори фірм «Континіуму» - Оксана Рудецька та Любомир Череватий.

Арбітражний керуючий реєструє список кредиторів та їхні грошові вимоги і вже від пропорцій кредиторських вимог залежить хто і скільки отримає із майна банкрутуючої фірми. Тут спрацьовує механізм черговості – певні кредиторські вимоги є рівними виключно у межах однієї черги; вимоги кожної наступної черги можуть задовольнятися лише після повного задоволення вимог кредиторів попередньої черги; за недостатністю майна боржника-банкрута вимоги кредиторів наступних черг, які залишилися незадоволеними, вважаються погашеними.

Як видно з Інформаційного листа Вищого Господарського суду України майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже кошти, одержані від продажу заставленого майна банкрута в межах ліквідаційної процедури, спрямовуються у першу чергу і виключно на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою.

А з матеріалів справи чітко видно, що до першої черги занесено судові витрати, а усі тисячні та мільйонні борги – до четвертої.

Також до справи можуть залучити ніби то незалежну аудиторську компанію, яка проводить оцінку майна та фінансового стану товариства-боржника, дає свої висновки, на які в подальшому й буде орієнтуватися суд.

Ось уже кілька років поспіль фірми-банкрути «Континіума» обслуговує таке собі ПП «Каштан ЛВ». Саме ПП «Каштан ЛВ» й проводить оцінку фінансового стану та майна банкрута. Зареєстроване підприємство у Львові, а його засновниками є Зоряна Тарасюк та Олена Куюмчан.

Зоряна Тарасюк донедавна займалася біржовими операціями в Тернополі, а нині очолює ще одну аудиторську компанію «Міжнародний консалтинг ЛВ». Співзасновницею цієї фірми теж виступає Олена Куюмчан.

Згодом ПП «Каштан ЛВ» та «Міжнародний консалтинг ЛВ» засновують товарну біржу «Кардинал». І тут теж не без дивних збігів. Саме ця біржа проводить аукціони та виставляє на продаж майно фірми-банкрута, яке оцінювали вищезгадані аудитори, звісно ж, якщо таке майно є.

Однак цікавим видається ще один збіг у цій історії – Олена Куюмчан є співзасновником приватного підприємства «Пума-сервіс», яка займається виробництвом взуття, а партнером її виступає ніхто інший як Любомир Череватий. Той самий Любомир Череватий, який виступає арбітражним керуючим у чималій кількості справ про банкрутство фірм «Континіуму».

І все здавалось би не так плачевно, якби не величезні суми коштів, які так і не вдається повернути компаніям-кредиторам.

У нашій історії яскравий приклад такого банкрутства - фірма «Інтернешнл Ком'юнікейнш Компані», яка за кілька років свого існування накопичила 722 мільйони гривень боргу.

Раніше ми вже писали про те, що у Господарському суді Волинської області розглядається справа про банкрутство фірми «Інтернешнл Телеком'юнікейшн Компані» (далі ІТС), більше відомої як «CDMA Україна».

У 2012 році мобільний оператор «CDMA Україна» продав свої активи та номерні бази ПАТ «Інтертелеком», однак як юридична особа продовжує існувати, лише змінює місце реєстрації з Києва на Луцьк.

Найбільші борги ІТС має перед фірмами «Континіума» - «Маршал Трейд Ойл» - 158 789 203 гривні; «Нафто Ойл Торг» - 25 865 094 гривні; «Торговий дім «Західна молочна група» - 16 486 261 гривня; «Континіум Траст Компані» - 52 302 265 гривень; «СПРАВА НАША» - 63 853 681 гривня, «Кіойл» - 92 788 233 гривні, «Сіестел» 12 782 174 гривні; «Вест Ойл Груп» - 2 772 344 гривні; «Дельта Вест Ойл Груп» 1 575 398 гривень.

Крім цього 100 мільйонний борг виставляють і Китайські ІТ-гіганти «Huawei» та ZTE Corporation – на 21 мільйон 800 тисяч. Компанія «Huawei» ще у 2011 році звернулася до міжнародного суду у місті Стокгольм. Однак українська Феміда на це не зважає.

Представники китайської фірми неодноразово клопотали про те, аби припинити провадження по справі до набрання законної сили рішення трибуналу Арбітражного інституту торгової палати міста Стокгольм.

Представник ТзОВ «Сіестел» також подав клопотання про прининення провадження у справі, позаяк має підозри, що це банкрутство фіктивне.

До решти компаній-кредиторів входять комунальні підприємства («Хмельницьктеплокомуненерго», «Севтеплоенерго», «Миколаївобленерго», «Київенерго», «Полтаватеплоенерго» та «Львівгаз»), декілька філій ПАТ «Укртелеком», Фонду Держмайна, концерну радіозв’язку та телебачення та навіть військова частина. А також «Брокбізнесбанк», який вимагає повернути аж 166 956 832 гривні боргу.

На 17 червня було призначене заключне засідання по справі банкрутства «Інтернешнл Телеком'юнікейшн Компані». Зауважимо, що перед початком судового засідання стало відомо, що арбітражний керуючий по цій справі Любомир Череватий не з’явився, а натомість надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Кілька кредиторів сприйняли цю інформацію дещо насторожено, мовляв справа не може розглядатися за відсутності арбітражного керуючого. Однак судове засідання таки відбулося.

Під час розгляду справи суддя Микола Шум оголосив, що вже знайоме приватне підприємство «Каштан ЛВ» провело незалежний аудит, згідно висновків якого «ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено».

Тому, спираючись на ці всі обставини, суддя виніс рішення і таки визнав банкрутом фірму «Інтернешнл Телеком'юнікейшн Компані».

Також цікавим є той факт, що на зборах кредиторів головою було обрано ТзОВ «Маршал Трейд Ойл», хоча уже після судового засідання кілька кредиторів, які були на цих зборах, м’яко кажучи здивувалися та запевняли, що це питання взагалі не обговорювалося.

Однак це не найбільші суми, які «Континіум» завдяки банкрутству долучив до власних фінансових активів.

Одразу дві справи про банкрутство фірмочок «Континіуму» розглядала одна і та ж суддя, а представники сторін уже навіть не намагаються щось оспорювати чи комусь доводити, хоча мова йде про десятки та навіть сотні мільйонів гривень.

За заявою ТзОВ «Поларі» слухається справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», у статутному фонді якого всього 32 тисячі гривень, розглядається в суді вже понад місяць. З матеріалів справи відомо, що у цієї компанії є аж 9 кредиторів.

У відзиві на позовну заяву представник компанії-боржника «Континент Нафто Трейд», який, до речі, на жодне засідання не з’являвся, повідомив, що дійсно компанія зараз у скрутному фінансовому становищі і цілком визнає кредиторські вимоги.

З ухвали Господарського суду стало відомо, що підприємство боргує усім кредиторам 890 мільйонів гривень, а на власних рахунках мають лише 11 тисяч.
Найбільше «Континент Нафто Трейд» боргує такій собі «Компанії з управління активами «Гроші та Капітал» - 170 мільйонів гривень.

Найцікавіше те, що серед засновників «Гроші та Капітал» – усі фірми, що належать «Континіуму», а працівники мабуть сидять у сусідніх кабінетах, позаяк адреси фірм-засновників все ті ж – Кременецька 38 та Рівненська 48.

До речі і ТзОВ «Поларі», і сам боржник «Континент Нафто Трейд» зареєстровані за адресою Кременецька 38.

Зрештою доля «Континент Нафто Трейду» вирішиться уже на початку липня, позаяк спливають терміни розгляду справи.

Одразу ж після цієї справи ТзОВ «Золотий екватор» взялося банкрутити ТзОВ «Континіум-Укрнафто-Ресурс». Однак тут кредиторів не так багато, хоча суми уже пішли на мільярди.

З грошовими вимогами до Господарського суду звернулися:
- ТОВ «Золотий екватор» в сумі 628 290 грн.;
- ТОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» в сумі 1 378 155 112 грн.:
- ТОВ «Континіум-Галичина-Сервіс» в сумі 457 218 грн.;
- ТОВ «Сенатос Капітал» в сумі 161 028 588 грн.

В результаті суддя затвердила Реєстр вимог кредиторів, а «Континіум» збанкрутить ще одну свою фірму.

І це лише три приклади, хоча таких випадків у «Континіума» - десятки. Скільки чужих фінансів у такий спосіб додають до своїх активів волинські олігархи-нардепи, уже порахувати доволі важко. За час існування «Континіуму» при вмілому застосуванні напрацьованих схем, вчасному прибиранні непотрібних пішаків та досконалому володінні лазівок в економічному законодавстві без своїх грошей залишилися не лише українські компанії, банки, а й іноземні бізнесмени. Як кажуть, «спритність рук і ніякого шахрайства».

Далі буде...