Одним із найпам'ятніших років для українців стали вибори до Верховної Ради. Волинь, як і решта регіонів країни, мусила пройти випробування. Випробування величезним тиском, багатообіцяючими задобрюваннями, і, звісно, великими грошима. Тож усе це відбувалося на фоні життя регіону, його клопотів і роботи представників громади в обласній раді, які прийши в представницький орган з намірами відстоювати інтереси своїх виборців, втім, життя показало чиї інтереси вони там відстоювали насправді. 

За їхнім піаром та проколами ми спостерігаємо постійно. Однак не варто забувати, що саме вони визначають, яким буде наше майбутнє. 

Новорічний Янукович - у плямах народної зневаги
2012 рік на Волині, як і в усій Україні розпочався народною хвилею обурення проти новорічних привітань зека-президента. Попри переслідування з боку правоохоронців, українці вважали справою честі заляпати вітальні білборди фарбою. Мало не під кожною конструкцією з президентом день і ніч несли варту правоохоронці, однак мода на заплямоване обличчя гаранта розлетілася країною миттєво. На Волині за таким заняттям спіймали 73-річного дідуся, який хоча б у такий спосіб намагався висловити свою незгоду з тодішнім режимом.

Дідусь, намотавши ганчірку на палицю, коричневою фарбою замальовував зображення гаранта. Справа набрала неабиякого резонансу на Волині, однак, замість того, аби осудити старенького, представники громади почали вважати його своїм героєм.

Клімчук піде на вибори? Чи на пенсію?

Втім, попри вільнолюбність волинян, влада області вперто намагалися втримати тогочасний режим. І найкраще це тоді вдавалося голові облдержадміністрації, вмілому політику та досвідченому дипломату Борису Клімчуку. Попри невпинну демонстрацію своєї відданості режиму, губернатор в міру можливостей намагався пролобіювати інтереси краю. 
Окрім того, аналітики повідомляли про суперництво за лідерство та вплив у регіоні між Клімчуком та його першим заступником Олександром Башкаленком.
Можливо, через надмірну самостійність та ініціативність, а може тому, аби показати, хто в хаті хазяїн, та як свідчили експерти, на той час під керівником Волинської ОДА не на жарт захиталося крісло.

Експерти нагадали про основні скандали, які передували хиткій позиції очільника області.
18 листопада було організовано «маски-шоу» у головному офісі групи компаній «Континіум», яким у 90-х роках допомагав розбудовувати бізнес Борис Клімчук. Івахів сидів у кріслі депутата облради від Партії регіонів, а Єремеєв став радником Бориса Клімчука. 
Саме тоді було організовано так звані «маски шоу» за участі Головного слідчого управління СБУ в рамках розлідування кримінальної справи за фактом розтрати посадовими особами ДП «Укрзалізничпостач» державних 200 мільйонів гривень. 


7 грудня в області було призначено нового прокурора - Андрія Параку. Його попередник Андрій Гіль був переведений в Рівненську область, де він очолив тамтешню прокуратуру. І уже через тиждень київські СБУшники здійснили гучний обшук на митному посту «Луцьк».  


Тобто, як писали експерти, «облаву» вчинили саме тоді, коли посаду очільника Ягодинської митниці зайняв «ставленик» Клімчука Роман Микитюк. Малоймовірно, що раніше правоохоронні органи не володіли інформацією про зловживання на Ягодинській митниці. А скоріше намагалися показати, що кандидатури, які підтримує Борис Клімчук, не контролюють ситуацію, або навіть і сприяють корупції. 
Отож, при таких розкладах політологи не виключали можливого «ва-банку» Бориса Петровича та чималі шанси того, що він висуне власну кандидатуру на найближчих виборах по одному з мажоритарних округів області. Місце у Раді, як вважали політичні експерти, гарантувавло б йому принаймні якийсь захист своїх та бізнесових інтересів та забезпечило б платформу для здійснення політичного впливу на регіон. 
Голова ОДА категорично заперечив чутки про його наміри йти до Верховної Ради. Разом з тим губернатор заявив журналістам, що він готовий покинути посаду, особливо, якщо побачить поряд перспективну заміну. Спростовував він також і чутки про своє ймовірне призначення послом у якусь з близьких країн.
«От хай там говорять чи посилають Клімчука послами в Польщу, Чехію, Європу… Ні, я від вас нікуди не дінусь, ще так років 6-8...»
Попри заперечення про своє висування на прийдешні вибори, Клімчук невтомно організовував благодійні заходи за рахунок свого фонду «Рідна Волинь» та робив різноманітні заяви для преси.
Згодом Борис Клімчук таки піде на вибори від Луцького виборчого округу як самовисуванець, бо саме по цьому мажоритарному округу громада йому раніше довірила представляти свої інтереси в обласній раді. Для цього голова ОДА не поскупився на іміджеві білборди, які розмістили на кожному кроці обласному центрі. Клімчук в образі дбайливого батька - дідуся з хлопчаком на руках, який турботливо будує нову Волинь. Саме таке послання повинно було допомогти виборцям проголосувати на користь губернатора у Верховну Раду.

Фото зі сторінки Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу у мережі Facebook.

В обласній раді депутатам ведеться не гірше, як у консерваторії

На той час в самій обласній раді поширилася ще одна мода - вистежувати так званих колег - «піаністів». Зокрема, громадськість та журналісти при кожній нагоді полювали на обранців. Наприклад, під час сесії, де голосували за бюджет 2012-го року, у залі не було регіоналів Степана Івахіва та Олега Батюка, однак їхні картки були активні. Тож депутати звернулися до голови фракції ПР з проханям заблокувати картки депутатів-«привидів». Натомість спікер Волиньради Володимир Войтович сказав, що він безсилий тут щось вдіяти через існуючі закони та регламент обласної ради. За такою ганебною справою, як голосування «за себе і за того хлопця» обранців застукали навіть відеокамери, проте депутатів це, вочевидь, не надто засмутило. Вони впевнено продовжили розпочату практику і вважають «кнопкодавство» мало не святим обов'язком й по нині.

Олігархи крокують до Парламенту

А допоки картка Степана Івахіва гуляла рядами обласної ради, сам обранець розгорнув парад неймовірної щедрості. Вибори ж були на носі. І, дотоді малознаний у порівнянні зі своїм бізнес-партнером Єремеєвим, волинський олігарх до нестями хотів у Верховну Раду. Тож заради омріяного мандата Івахів був готовий хоч гопки скакати перед мешканцями свого округу, аби тільки прийти до мети. 
Вже на початку серпня після прийняття скандального «Закону про мови» авторства Ківалова-Колесніченка обласний регіонал Івахів так прагне сподобатися своєму виборцю і потрапити до Верховної Ради, що без зайвих вагань залишає фракцію Партії Регіонів, завдяки якій опинився у Волиньраді і започатковує власну - «Патріоти Волині», яка згодом стала співзвучна з особистим благодійним фондом кандидата.
Заради омріяного місця в Парламенті Івахів не скупився. Олігарх тільки встигав показувати своїм суперникам, як треба агітувати. Як фіксують спостерігачі з Громадянської мережі «Опора», у своєму запалі за любов електорату Івахів зумів порушити мало не всі пункти Закону «Про вибори». Тут і організація паломництва у Почаїв, і агітація від ноземних артистів, і пластикові вікна, і спортивне меценатство. Словом, усе, на що лише фантазії вистачало...
І Єремеєв хоче в Раду
Не відстає від бізнес-партнера і другий співвласник групи «Континіум» Ігор Єремеєв. Попереднє фіаско на виборах 2006 року як очільник штабу Литвина, Єремеєв теж рушає самовисуванцем по сусідньому з Івахівим мажоритарному округу з центром в Маневичах.
«Епідемією благодійності» на Волині охрестили неймовірну щедрість його бізнес-компаньйона Ігоря Єремеєва. Тут і ремонти у школах, і енергозберігаючі вікна, і шкільні автобуси, і спортивні майданчики, і оцинковані відра, і дискотеки для молоді, і море неймовірних обіцянок... 

Між тим активісти Ківерцівського району оголосили про безпрецендентний на той час факт - випадки купівлі голосів місцевого населення по 400 гривень на особу. Депутати райради прийняли звернення до Генпрокуратури з проханням перевірити вказану інформацію.

Жадібність - покарали. Однак ненадовго
Тим часом Господарський суд Волинської області задовольнив позов «Банку Форум» та наклав арешт на кошти Єремеєва в розмірі 240 мільйонів гривень. На той час Єремеєв був заступником голови Народної Партії України Володимира Литвина. Однак на вибори мільйонер подався окремо від екс-спікера, самовисуванцем по мажоритарному округу.
Згодом паливні магнати з Волині таки змогли добитися скасування арешту своїх рахунків у банку «Форум», за які вони будували автозаправки мережі «WOG» та пізніше віддавали в заставу під позики. Як коментували в банку, до кризи вартість цих АЗС повністю покривала всю суму кредиту, проте до сьогодні олігархи, за останньою інформацією, зуміли вивести нерухомість з іпотеки, банк встиг збанкрутувати, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб банку і досі намагається стягнути з паливних олігархів борги, які вони, до слова, брали у валюті.

Третій - пішов
Третій волинський олігарх - «курячий» магнат Мартиняк теж зібрався у Парламент. 
Депутат Волиньради Сергій Мартиняк, як стверджують, теж кандидат із групи волинських олігархів. Йому теж приписують причетність до групи «Континіум». Поряд з колегами-кандидатами Сергій Мартиняк розгорнув атракціон благодійності по округу з центром у Горохові.
Із ним пов'язаний скандал в історичній частині Старого Луцька - земля на Кафедральній, 13, яку ще раніше віддали такій собі громадянці Марії Поцілуй. Вона, як з'ясували журналісти, є ніким іншим, як мамою тодішнього депутата обласної ради, власника корпорації «Пан Курчак» Сергія Мартиняка.

 

Вочевидь, впливовий статус і тугий гаманець депутата вирішив позицію Луцькради, і, попри гучні протистояння, затяті баталії та розпач краєзнавців - будівництво готельного комплексу на історичній ділянці таки дозволили. Щоправда, через деякий час його так само і згорнули - на місці облаштування фундаменту будівельники виявили безліч старовинних коштовностей 17-го століття, тож краєзнавці таки змусили владу створити робочу комісію для вивчення і вирішення питання щодо доцільності проведення археологічних досліджень на цій земельній ділянці.

По мандат подався і «вічний революціонер» Гузь

Амбітний Ігор Гузь теж вирушає на вибори. Стратегічною помилкою молодого революіонера-оратора у цих перегонах стає те, що у похід він вирушив по одному округу з паливно-харчовим олігархом Івахівим, якому він програв з відривом у кілька десятків голосів. 
Щоправда, молодий кандидат так одразу олігархові не здався. У хід також йшли різноманітні технолгії - від дискредитації суперника до заяв про переслідування та погрози життю й здоров'ю революціонера. Депутат довго не міг змиритися з поразкою, демонстративно голодував на окрузі, поки комісія ОВК перераховувала голоси, та все ж мусив визнати програш олігарху. Після провалу у 2012 році Гузь охолонув, засвоїв урок, і у 2014 році пішов до Ради по іншому, вільному від олігархів округу.

Губернатор теж хотів стати нардепом
Як ми уже писали, під час виборчої кампанії 2012-го року губернатор Клімчук щосили відхрещувався від свого наміру балотуватися до Верховної Ради України. І одночасно, як умів, готував собі виборчий майданчик. В той же час повідомляли ЗМІ, Клімчук зібрався до Ради як самовисуванець і жодним чином не позиціонував себе як кандидат від провладної Партії Регіонів. 
Попри наказ свого найвищого патрона Януковича про неучасть у виборах губернаторів, Борис Клімчук таки зареєстрував свою кандидатуру в останній день. Знаково, що голова виконавчого органу Волині навіть не брав відпустки на період виборчої кампанії. Мовляв, агітувати і рекламувати Клімчука було прямим завданням його довірених осіб та помічників. Сам же губернатор справно ходив на службу, роздавав завдання підлеглим та показував свою роботу журналістам.
В останній день літа 2012-го голова ОДА знімається з виборчих перегонів. Відтоді він уже - не кандидат. Після буремних баталій на Бориса Клімчука чекає ще багато змін, реформ та скандалів у стінах обласної ради.
Депутат Волиньради-свободівець агітував, порушуючи правила
Між тим спортерігачі ГМ «Опора» ловлять на брудній агітації й представника політсили, яка сама звикла звинувачувати владу у махінаціях. Спостерігачі фіксують агітаційні плакати мажоритарника Євгена Мельника, який ішов по округу з центром у Володимирі-Волинському, у приміщенні комунального підприємства міста Нововолинськ. У цій будівлі знаходяться також і відділення Пенсійного фонду та Управління праці і соцзахисту, що гарантувало постійний і великий потік потенційних виборців. 


У Волиньраді не захотіли залишатися 25 обласних обранців
Тим часом, як порахував голова Волинської обласної ради Володимир Войтович, загалом свої сили у погоні до Парламенту на виборах-2012 вирішили спробувати 25 чинних на той час депутатів обласної ради. Єдине, від чого застерігав колег голова облради, аби сміливці не перетворили сесійну залу найвищого представницького органу Волині на поле баталій в намаганні сподобатися кожен своєму виборцю. 
І вже першу осінню сесію Волиньради депутати з тріском провалили. Щойно взялися до розгляду питань, у залі не змогли нарахувати більше вісімнадцяти представників обласної громади.
У ході виборчих перегонів партквитка фракції «Батьківщина» позбавили обласного обранця Василя Байцима. Своє випадіння з обойми біло-червоних сам депутат мотивував тим, що взявся тягатися з регіоналом Іваном Смітюхом по Ковельському виборчому округу.
Щоправда, жоден з них не виграв. І у той час, коли Байцима виключили з партії, Іван Смітюх після скандалу з губернатором подав у відставку з посади голови Ковельської РДА.

Між тим життя в області триває й поза виборами до Верховної Ради 

Розвеселило громадськість і бажання депутата - головного «Бютівця» Анатолія Грицюка отримати квартиру із житлового фонду Волинської обласної ради. Виявилося, що він перебуває у черзі на однокімнатну квартиру в Луцьку. Таку новину озвучили під час одного із засідань комісії облради. 
Проте згодом екс-голові облради відмовили в отриманні житла, на яке він претендував. 

Цьогоріч в регіоні голова ОДА запроваджує медичну реформу. Громада - проти. Проти - мешканці Ратнівського, Старовижівського та Ківерцівського районів.

Під час розподілу коштів ребром стояло питання щодо фінансування патріотичного фестивалю  «Бандерштат», заснованого Гузем. Клімчук зголосився прийти туди особисто, щоб «потусуватися і заспівати «Милая моя, солнышко лесное». Гузь заперечив, бо в промі фестивалю він передбачив виконання творів тільки українською мовою. Тоді посадовець запропонував перекласти пісню, і таки прийти її заспівати.

З початком 2012 року в керівництва області виникло ще одне ноу-хау. Мова йде про створення на селі обслуговуючих кооперативів, за радянським зразком. Ні селяни, ні місцеві керівники достеменно не знали що від них вимагають. У розмовах з журналістами волинські фермери не заперечували, що для дрібних господарників та одноосібників такі організації могли б стати порятунком і альтернативою агрохолдингам. Однак вони не вірили у добрі наміри влади. Зрештою, ініціатива так і залишилася на рівні декларації. 

Справжнім дерибаном на Волині стало роздавання волинських лісомисливських угідь у приватні руки. За ТзОВ та ПП, які отримали у власність цілі гектари лісових насаджень, ховалися відомі на Волині бізнесмени та політики.

Геть молочну мафію! 

Попри величезну скруту у Волинському селі, селянські родини, які тримали у господарстві одразу по кілька корів, вирішили простимулювати і доїльними апаратами. Відомо, що основними волинськими молокопереробниками є ті ж відомі магнати й олігархи. Тож добре від того усім - селяни отримали по «заохочувальному призу» від «добрих» чиновників, олігархам забезпечили сировину за смішними цінами, і чиновники заодно на «відкатах» та «ліваках» підзаробили. 
Однак це не вельми допомогло. Молокопереробні підприємства боргують волинянам гроші за здану продукцію. Станом на середину 2012 року борг за молочку перед селянами становив понад 12 мільйонів гривень. Поки влада думала, що робити з боргами, власники заводів зовсім не поспішали їх повертати. Борги продовжували наростати, відтак окремі депутати вдало використали цю проблему як власний передвиборчий піар. 
Доїльними апаратами ощасливлювали волинян направо і наліво. 
Через низькі закупівельні ціни та колосальні борги селяни потроху починають бунтувати. Зокрема, у Шацькому районі люди відмовляються здавати продукт фактично за безцінь. Просять, щоб влада посприяла в тому, аби підняти вартість молока щонайменше до 3,5 гривень. У цей час їм платять лише по 1,60 за літр.
Зрештою, депутати від опозиції пригрозили голові ОДА Борисові Клімчуку, що, якщо він не вплине на закупівельні ціни на молокопродукцію, то всі селяни як один зійдуться під стіни Волинської обласної ради з подарованими ним доїльними апаратами і подарують їх своїй владі назад. А після цього, мовляв, ще й пустять корів під ніж, бо з такими розцінками худобу годувати геть не вигідно. Натомість губернатор заявив, що то не в його компетенції втручатися у бізнес, мовляв, власники молокопереробних підприємств повинні самі розібратися зі своїми постачальниками. 
Тож, уже традиційно, більшість складу Волинської обласної ради послухали думки Бориса Клімчука та не підтримали ініціативу про звернення до вищих ешелонів влади щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко. 
Врешті, не без підбурювання депутата обласної ради та кандидата до Парламенту України на Волині люди піднімаються на мітинги проти так званої «молочної мафії». Зокрема, до таких «поборників справедливості» належить і суперник Гузя у виборах до Парламенту Степан Івахів, який разом зі своїм бізнес-партнером Ігорем Єремеєвим, окрім паливного бізнесу, на Волині має ще й молочний - завод «Ковельмолоко». 

Зрештою, селяни не витримують і йдуть пікетом на облдержадміністрацію. З лозунгом «Геть молочну мафію!» волинські молокоздавачі беруть в облогу губернатора та висувають йому ультиматум - або керівник регіону повинен вплинути на переробників і примусити їх розрахуватися з людьми, або вони пустять худобу під ніж. А це загрожувало Клімчуку геть попсувати його репутацію господарника у столиці.

Приблизно у цей час в області заговорили про загрозу Шацьким озерам з боку Білорусії. Стало відомо, що північні сусіди розробляють Хотиславське родовище покладів крейди, яке знаходиться зовсім впритул до кордону з Україною. Відтак питання почали піднімати на рівні найвищих органів державної влади. Екологи дослідили, що з робробкою кар'єру з карти Волині можуть зникнути не лише Шацькі, а й Ратнівські озера. 

Санаторію Лісова пісня бракує оборотних коштів, тож дирекція закладу просила обласних обранців дозволити відкрити кредитну лінію в «Ощадбанку» під заставу власного майна. Кредитні кошти були потрібні для проведення ремонту та облаштування прилеглих територій. 

Тим часом в області активно проводять чемпіонат Євро-2012

Працівник ДСБЕЗ викрили, у кого осіли «зайві» гроші від ремонту доріг.
На українсько-польському кордоні розпочалось нашестя фанів ЄВРО - 2012. 

2012-го року у Верховній Раді був прийнятий скандальний закон авторства регіоналів Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Волинська обласна рада через провладну більшість так і не змогла прийняти рішення про свою незгоду із цим законом фактично про введення російської мови як другої державної в Україні. Загалом, впродовж цього періоду обласна рада у своїй більшості демонструє прорегіональну єдність та показує провладну позицію. Зокрема, депутатам не вдається створити музей «Жертв тоталітарних режимів». І лише з другої спроби та після 4-х годин сварок з блокуванням трибуни обранці Волинської громади спромоглися висловити незгоду з присвоєнням російській мові статусу другої державної. 
А поки можновладці вирішували мовне питання, волинські журналісти активно виступали проти так званого закону «Про цензуру». Медійники виявилися одностайнішими, аніж обранці, і, як показав час, дієвішими. Спершу новинарі висловили протест під стінами обласної ради . А вже згодом гуртом проігнорували чергову оперативну нараду в губернатора.


На хабарі затримали і депутата обласної ради, голову Ратнівської РДА Валерія Трикоша. Посадовця ніби то впіймали працівники прокуратури у той час, коли йому передавали піднесення. Цікаво, що з часом цифри, які наводили волинські ЗМІ, відрізняються. Спершу можна знайти відомості ро 5 тисяч доларів, згодом про 25, ще пізніше - депутату інкримінували орупцію обсягом у 50 тисяч доларів США. Подейкували, що такого «подарунка» посадовцю піднесли за вирішення земельних питань у районі. Президент Янукович звільнив Трикоша з посади за порушення присяги держслужбовця.

Згодом Печерський районний суд міста Києва обрав для депутата запобіжний захід - відпустити під заставу у розмірі 204 тисячі гривень. 

У Луцьку обвалилася багатоповерхівка

У червні 2012 року в обласному центрі Волині сталася непоправна трагедія - обвалився дев'ятиповерховий будинок на вулиці Рівненська, 109. В результаті загинуло 2 лучан. Без даху над головою залишилося десятки сімей. Ремонту потребували 56 осель. Обласна влада усе обіцяла гроші на ремонт з державного бюджету, втім, питання дедалі більше затягувалося. Потерпілі і страйкували, і бунтували, і виголошували ультиматуми. Втім, керівництву і міста, і області, вуха немов би ватою позакладало. Зрештою, гроші на ремонт все ж знайшли, проте якість ремонту залишала бажати кращого, тим більше, що і підрядником у цьому будівництві виступала фірма наближеного до губернатора Бориса Клімучка і до мера Луцька Миколи Романюка - волинського забудовника Віктора Чорнухи «Луцьксантехмотаж №536»

І ще один експеримент над Волинянами з легкої подачі відданого прорегіонала - губернатора Бориса Клімчука вирішили впровадити у 2012 році. Йдеться про транспортні перевезення пільговиків. Замість безкоштовного проїзду в пілотному проекті запропонували видавати на руки пенсіонерам та інвалідам Волині певну суму коштів, яку вони при потребі могли використати на проїзд з повною його оплатою, а при бажанні - економити. 

І варто пригадати ще один скандал, у який «вляпався» депутат Волиньради Олег Чикида. У 2012 році прокуратура Волині порушила кримінальн справу за фактом розкрадання близько 8-ми мільйонів гривень державних коштів. Головним підозрюваним прокуратура Волині називала депутата Волиньради Олега Чикиду. 

Втім, сам депутат всіляко заперечував свою причетність до оборудки, заявивши про тиск з боку прокуратури. 

Відомо, що справа розслідується ще й досі. 

Словом, хто б вони не були, наші з Вами обранці, вони не втомлюються ні дивувати, ні веселити, ні бентежити свого виборця. Як і не втомлюються при цьому всьому вихваляти себе та критикувати політичних суперників.  Тож, варто пам'ятати: обираючи раз, обираємо на п'ять років... 

На цьому ми наш дайджест іще не закінчуємо. Бо за цими подіями слідувало ще багато цікавого, що волинянам варто буде пригадати перед наступними виборами до Волинської обласної ради. 

Далі буде...